УСІ плодові дерева і ягідні культури вибагливі до вологості ґрунту. Від нестачі вологи у першу чергу страждають рослин, які ростуть на схилах, супіщаних та легких суглинкових грунтах. Допоможуть тут вчасні поливи та мульчування. Мульча, сприяючи збереженню вологи, також запобігає ущільненню ґрунту. За такої умови відпадає потреба в його розпушуванні, при якому можливе травмування кореневої системи, яка в ягідних культур знаходиться переважно у верхньому шарі ґрунту.

Однак слід враховувати, що і тривале перезволоження у низинних місцях та ще й на важких ґрунтах також шкідливе для рослин. Нестача кисню при цьому та накопичення вуглекислоти призводить до відмирання не лише молодих активних коренів, а навіть і скелетних. А це, в свою чергу, спричиняє послаблення ростових процесів, появу хлорозу листків, а в окремих випадках і їх обсипання. У вишні, черешні, сливи, абрикоса відбувається камедетеча. Рослини частіше уражаються вірусними хворобами.

На початку весни плодові рослини живлять свої бруньки і пагони за рахунок минулорічних запасів. З появою молодого листя утворюються нові продукти фотосинтезу. Достатнє мінеральне живлення у цей час сприяє інтенсивному розвитку листя, формуванню зав‘язі, росту плодів і ягід. Тому значну частину річної норми мінеральних добрив доцільно вносити перед весняним обробітком ґрунту або у травні разом з поливною водою у пристовбурні кола чи шурфи. Поливні норми роблять малої концентрації: 30-40 г (сірникова коробка складнозмішаних або комплексних (NРК) добрив на 120 л води. Підживлювати можна також коров‘яком, розбавленим водою у співвідношенні 1:10.

Для плодових дерев та ягідних кущів ефективними є і позакореневі підживлення. Перед цвітінням яблуні та груші обприскують розчином карбаміду (100 г на 10 л води). Після цвітіння позакореневе підживлення повторюють, але концентрацію карбаміду зменшують (50 г на 100 л води) та проти шкідників додають у розчин карбофос (30 мл на 10 л води). Таким розчином після цвітіння обприскують і ягідні кущі.

У третій декаді травня, коли утворюється зав’язь і починається активний ріст рослин, важливо підживити їх азотом, фосфором і калієм із розрахунку 10-15 г сечовини, 20-30 г суперфосфату і 15-20 г калійної солі на кв. м. площі. За сухої погоди дерева й кущі потребують поливу.

Під час цвітіння вишні і сливи струшують жуків-квіткоїдів. Дерева черешні проти кокомікозу відразу після цвітіння обробляють 0,4% цинебом. Повторюють обприскування через 10-12 днів, але не пізніше як за 20 днів до достигання ягід. Після збирання врожаю роблять ще дві-три обробки.

Кущі малини перед цвітінням обприскують проти малинового жука, а насадження суниці – проти сунично-малинового кліща 0,3% розчином карбофосу (30 мл на 10 л води). Потемнілі верхівки малини слід зрізати і спалити – в них гніздяться малинові мухи. У боротьбі з малиновим комариком єдиний захід – товстий шар мульчі (солома, тирса).

На кущах смородини слід обривати і знищувати зморшкуваті та деформовані листки – у них знаходяться личинки листкової смородинової галиці.