ЗА і ПРОТИ
Супротивники весняної побілки стверджують, що вона виконується винятково для краси, а за своєю суттю є зовсім марною. «Це майже те ж саме, що фарбувати стовпи», - думають вони. Ці господарі садів упевнені, що побілкою можна перешкодити деревам природно розвиватися навесні: вона буде закупорювати їхні пори та при недотриманні чітких правил принесе більше шкоди, ніж користі.
Прихильники білування не уявляють собі здорове існування дерев без традиційної весняної обробки кори. Побілка - це й захист від шкідників, і оберіг від сонячних променів, і профілактичний захід, і своєрідний ритуал, що знаменує початок сезону. «Показник здорового дерева - це стан його кори, а кора - це шкіра, - стверджують вони. - І доглядати за нею потрібно так само ніжно, як за власною шкірою обличчя та тіла. Сонце, морози, жуки-короїди - всі вони шкодять дереву, а побілка захищає стовбур і, відповідно, дерево від зовнішніх стресів».
Побілка може бути профілактичною (адже ми змазуємо обличчя кремом з метою запобігання ранніх зморшок) або лікувальною. В останньому випадку змінюється склад розчину і до процесу побілки можуть додаватися процедури з обробки тріщин і ран, що утворилися на корі дерева.

А НАСПРАВДІ?
У дійсності весняна побілка покликана захистити дерева від сонця та шкідників, що прокинулися після зимової сплячки. Однак для досягнення ефекту необхідно не просто білити плодові дерева, а робити це за правилами.
Дуже важливо правильно визначитися з часом, коли виконувати дану процедуру. Це повинен бути березневий або квітневий день, коли земля ще не встигла настільки прогрітися, щоб прокинулися зимуючі в ній шкідники. Незахищене побілкою дерево буде для них прекрасним притулком на старті нового сезону. Весняна побілка - це знищення шкідників, що зимують у корі дерева.
Ще одна важлива умова: побілкою дерев потрібно займатися тоді, коли погода суха, але ще не тепла. За дощової білити - даремна витрата часу.
Побілка захистить дерева від сонячних опіків, які можливі при перших яскравих сонячних променях. Тому не варто чекати справжнього весняного потепління, коли вона дійсно може стати вже марною.

ЯК БІЛУВАТИ?
Сам процес білування нескладний. Спочатку оглядають стовбур дерева, очищують його шкребком, дротовою щіткою або простою мотикою від мохів і лишайників, зіскрібають суху стару кору.
Наступний крок - необхідно замазати тріщини садовим варом або садовою замазкою. Тільки потім можна приступати безпосередньо до білування. Користуються при цьому щіткою або фарбопультом-пульверизатором.
Білують стовбури, пристовбурні гілки та розвилки плодових дерев, а дехто із садівників - і деякі види чагарників.

ЧИМ БІЛУВАТИ?
У магазинах можна знайти досить багато готових порошків або розчинів для білування дерев. Достатньо відповідно до інструкції розбавити їх водою в потрібній кількості - і садова побілка готова. Якщо ж вам хочеться зробити її самостійно, то пропонуємо нескладний рецепт: 2,5 кг вапна і 0,5 л мідного купоросу розвести у відрі води, а потім додати 200 г столярного клею.

ВИНЯТКИ ІЗ ПРАВИЛ
Не потрібна побілка молодим деревам з гладкою корою. Вона дійсно може закупорити пори і заподіяти їм шкоду.
Можна не білити дерева, якщо вдало проведена осіння побілка та її складові не змилися з дерева снігом чи дощем. Це відбувається нечасто, однак буває. У такому випадку дерево залишається частково захищеним і може обійтися без побілки.

І ВСЕ-ТАКИ - БІЛУВАТИ ЧИ НЕ БІЛУВАТИ?
Так чи інакше, але виконувати побілку більшості плодових дерев необхідно. Хтось робить це восени, хтось навесні, а хтось - двічі на рік.
Важливо не просто «побілувати», а зробити це відповідно до правил - щоб дійсно для дерев була користь.