За визначенням популярної медичної енциклопедії, стрес - це стан загального напруження організму, що виникає під дією надзвичайного подразника.

Розвиток хвороб під впливом стресу
У розвитку хвороб під впливом стресу важлива роль належить вихідному стану організму. Отже, у хворого з гіпертонічною хворобою стрес проходить важче, супроводжуючись гіпертонічним кризом; при запалювальних захворюваннях шлунку або кишечника там можуть виникнути кровоточиві виразки. В результаті стресу також можуть з’явитися дрібні ділянки омертвіння в серцевому м’язі. Особливе місце займають емоційно стресові ситуації (наприклад, гостроконфліктні ситуації). При частому впливі вони можуть викликати виснаження функціональних можливостей надниркових залоз, що різко послабить здатність організму пристосовуватися до впливу ушкоджуючих факторів.

Які бувають стреси?
Наука ділить стреси на емоційно позитивні та емоційно негативні. Коли ми говоримо «боротьба зі стресом», «наслідки стресу», ми, звичайно, маємо на увазі емоційно негативний тип стресу. Також відрізняються короткочасний та довгочасний стреси. Вони по-різному відбиваються на здоров’ї. Довгочасний стрес несе більш важкі наслідки.

Чи кожний стрес є небезпечним?
Одні із стресів можуть мати емоційно позитивне забарвлення, інші — емоційно негативне. Далеко не всі з них небезпечні для здоров’я. Наприклад, начальник сповіщає, що підвищує вам удвічі зарплату. Це одна ситуація. В іншому випадку, приміром, начальник звільнив вас без виплати заробітної плати та пояснень причини такого рішення. Це друга ситуація. Хоча з точки зору науки обидві ситуації - стресові, але перша ситуація принесла вам радісне збудження та добрий настрій, а друга - фізичну та психологічну слабкість ще й відчуття катастрофи, від чого ви не в змозі хутко позбавитись.

Як виникає стрес?
Коли конфліктна ситуація потребує швидкої реакції та негайної відповіді, у нашому організмові спрацьовують закладені природою адаптивні механізми. Біохімічні реакції відбуваються у прискореному темпі, підвищуючи енергетичний потенціал організму та дозволяючи реагувати на загрозу з потрійною силою. Надниркові залози збіль­шують викид у кров адреналіну, який є загальним швидкодіючим стимулятором. Гіпоталамус - «емоційний центр» мозку, передає сигнал гіпофізу та наднирковим залозам, які підвищують синтез гормонів і викид їх у кров.
Гормони змінюють водно-сольовий баланс крові, підвищуючи тиск, стимулюють швидке перетравлення їжі та вивільняють енергію. Вони також збільшують число лейкоцитів у крові, стимулюючи імунну систему та провокуючи виникнення алергійних реакцій. Частішає пульс, підвищується тиск і вміст цукру в крові, дихання стає частим і переривчастим. Людина готова до «бою».
Якщо стрес емоційно позитивний, ситуація нетривала й знаходиться під вашим контролем, то побоюватися немає чого: в організму є всі можливості відпочити та відновитися після вибуху активності всіх систем. Однак якщо стрес тривалий, то ситуація знаходиться поза межами вашого контролю і організм не може нормалізувати вже активовані процеси. Треба готуватися зустрічати наслідки критичного стану, що склався.
Коли системи організму, що управляють вашим психоемоційним станом, працюють з перевантаженням, і негативний стрес триває довго, починають з’являтися симптоми фізичного й психічного виснаження.

Як боротися зі стресом?
Чи можна взагалі жити без стресу? Наука стверджує: не можна. Життя — це постійне джерело змін. Воно не терпить сталості та стабільності. Саме життя - головне джерело стресу. Тому повністю позбавитися від нього можна тільки після того, як покинеш цей світ, помреш. Стрес - це все, що нас оточує за життя. Це проблеми із особистим здоров’ям і здоров'ям рідних, проблеми на роботі та вдома, сімейні проблеми з дорослими її членами, ревнощі, проблеми виховання дітей, поганий сон, безсоння тощо. Отже, викорінити стрес неможливо, але в наших силах адаптуватися до нього та вплинути на свій душевний стан можна ще за життя. Тобто владнати власне життя так, щоб отримувати приємні стреси та позбавлятися від неприємних. Наприклад, іноді для цього достатньо декількох таких порад:
1. Змінювати те, що можна змінити, та приймати як долю те, що поки змінити неможливо. Ніколи не забувайте: коли Бог зачиняє двері, він обов’язково відчиняє вікно.
2. Жити сьогоднішнім днем й отримувати від цього задоволення.
3. Ніколи не ображайтеся на долю і пам’ятайте, що все могло би бути набагато гірше.
4. Уникати неприємних людей і не дратуватися від дурнів. Радійте, що ви не такі.
5. Оцінюйте себе самі та якомога менше переймайтеся тим, що про вас думають інші.
6. Більше спілкуйтеся з цікавими людьми.
7. Плануйте своє життя. Щоб не втрачати час даремно, ставте реальні цілі.

«Справи сімейні».