ОСНОВНА умова для успішного вирощування баклажана – тепло. Причому протягом усього періоду вегетації. Оптимальна температура для росту і нормального розвитку рослини - 22-24°С. У той же час, якщо температура повітря перевищує +28оС, можуть осипатися квіти і зав‘язь.
Окрім тепла, баклажан потребує ще й достатньої кількості світла. Тривалість світлового дня має бути не менше 12-14 годин. І протягом усього цього часу він повинен «купатися» у сонячних променях. Не слід саджати його поруч з високорослими кукурудзою, соняшником або в затінку саду.
Причиною опадання квітів і зав‘язі може бути не лише недостатня кількість світла, але і щільний грунт, через який не надходить повітря до коренів. При цьому порушується нормальний процес живлення рослини і її ріст призупиняється.
Дуже вимогливий баклажан і до вологості грунту. Під час цвітіння і утворення плодів неприпустиме навіть короткочасне пересихання грунту. Однак і надлишок вологи також не на користь. І перше, і друге призводять до обпадання цвіту і зав‘язі.
Вирощування баклажанів через розсаду дозволяє значно прискорити початок плодоношення і підвищує врожайність. Насіння на розсаду висівають у першій половині лютого, краще у стаканчики, адже баклажан хворобливо переживає, коли при пересадці тривожать його корінці.
На грядку розсаду висаджують, коли грунт прогріється до +15-16°С (зазвичай це у другій-третій декадах травня). Відстань між рядами – 60-80 см, між рослинами в рядку – 50-60 см. Лунки перед посадкою слід полити, дістати розсаду зі стаканчика і акуратно поставити в лунки, не пошкодивши земляну грудку, оповиту корінцями. Після висадки розсади лунки знову поливають і мульчують сухою землею.
Догляд за баклажанами протягом вегетації нескладний: регулярне розпушування грунту, видалення бур‘янів, підживлення і захист від шкідників та хвороб. Після кожного поливу чи дощу міжряддя треба розпушити. Аби при цьому не травмувати кореневу систему, обробіток міжрядь до цвітіння рослин проводять на глибину 8-10 см, а на початку плодоутворення глибше - на 14-16 см. Починаючи з другого розпушування, рослини щоразу трохи підгортають.
Перше підживлення коров‘яком (1:10) або курячим послідом (1:15-20) проводять через два тижні після висадки розсади у відкритий грунт, друге – на початку плодоутворення.
На відміну від помідорів, баклажани не пасинкують і не підв‘язують. Старе, пожовкле листя зривають, щоб не виснажувало рослину.
Здоров‘ю баклажанів, як і інших представників родини пасльонових, загрожують шкідники і хвороби. Ніжні листочки молодих рослин – справжні ласощі для колорадського жука. Тому багато хто з городників перед висадкою розсади на постійне місце обробляє її розчином Престижу (дозування таке ж, як і для обробки бульб картоплі). Для обробки рослин протягом вегетації можна використовувати інсектициди, суворо дотримуючись вказаного в інструкції дозування. Останню таку обробку проводять не пізніше, ніж за 20 днів до збирання врожаю.
Найбільш поширені хвороби баклажанів – фузаріозне в‘янення, сіра гниль, м‘яка бактеріальна гниль, чорна пліснява плодів. Проти в‘янення і кореневих гнилей хороший результат забезпечує абсолютно безпечний для людини біологічний препарат триходермін (5-10 мл на 1 л води), яким можна поливати і обприскувати рослини. Проти решти хвороб використовують 1%-ний розчин бордоської рідини.