Чи то цей рік видався не надто сприятливий, чи, можливо, я не маю достатнього досвіду з вирощування моркви, але знову цей овоч у нас у дефіциті. До того ж та, що й виросла, якоїсь неправильної форми, у погребі “інеєм” почала вкриватися, гнити. Підкажіть, як доглядати за морквою, щоб росла вона якісна й добре зберігалася?
Галина Амеліна,
Криничанський район,
Дніпропетровська область.

ЩОБ отримати щедрий і якісний врожай моркви, слід враховувати її біологічні особливості.
Морква краще росте на супісках і легких суглинках. Важкі грунти для неї малопридатні, бо утворюють щільну шкірку, в результаті чого сходи виходять зрідженими і слабкими. Коренеплоди, отримані на таких грунтах, під час зберігання часто уражаються білою і сірою гниллю.
Якісний врожай можна отримати лише за умови, що грядки добре оброблені, земля пухка і не перезволожена.
Глибина загортання насіння на легких грунтах - 2-2,5 см, на важких - 1,5 см. Оскільки при набуханні й проростанні насіння моркви поглинає багато вологи - до 100 відсотків своєї маси, тому перед висіванням або ж одразу після цього потрібен рясний полив.
Незважаючи на те, що морква не надто вимоглива до світла і може рости у напівтіні садових рослин, однак для нормального росту й розвитку їй все ж потрібна достатня кількість світла, особливо у період появи сходів. Інакше рослини витягуються, затримується формування коренеплодів і, головне, в умовах недостатнього освітлення погіршується хімічний склад коренеплодів.
Аби мати високий врожай, слід подбати про забезпечення морквяної грядки грунтовою вологою протягом усього періоду вегетації, а особливо одразу після посіву й появи сходів. У результаті чергування незначних поливів з тривалими посухами тканини коренеплодів розриваються і вони стають “хвостатими”. Короткочасні ж посухи у період інтенсивного росту коренеплодів призводять до масового їх розтріскування.
“Хвостата” морква виростає і на мілко перекопаному грунті. Коренеплід, діставшись твердого шару, який йому не під силу подолати, починає шукати можливість вижити - звідси й “хвости”.
Негативно позначається на розвитку коренеплодів і внесений на грядку свіжий гній. У результаті його розкладу в грунті нагромаджуються вуглекислий газ і аміак, які пошкоджують ніжні корінці моркви і та набуває небажаної форми.
Білий наліт на коренеплодах моркви може бути викликаний ураженням її білою гниллю. Це одне з найбільш шкідливих захворювань, що уражає овочі під час зберігання, але зараження ним можливе і в період вегетації. При цьому пошкоджені тканини коренеплодів стають м‘якими, вкриваються білим нальотом і стають слизькими. Пізніше з‘являються крапельки вологи і чорні грибкові утворення.
На зберігання слід закладати лише здорові, без механічних пошкоджень коренеплоди. Якщо моркву зберігають, не пересипаючи піском, то можна замість цього обпудрити її крейдою. Найбільш оптимальна температура для зберігання - від 0 до +2оС. При цьому коренеплоди періодично переглядають, видаляючи пошкоджені.
Щоб попередити білу гниль, потрібно під моркву вносити у достатній кількості фосфорні та калійні добрива, дотримуватися правильної сівозміни.