Баклажани, або, по-народному, синенькі, з того ж ботанічного сімейства, що помідори і картопля – пасльонових. Любимо ми баклажан перш за все за велику кількість корисних речовин, які в ньому містяться. Тут і цукор, і дубильні речовини, і пектин, і клітковина, і білок. Ледь не третина таблиці Менделєєва.

МИ звикли, що баклажан культивують як однорічну рослину, але на батьківщині, в Індії, він може бути і багаторічним. Спочатку росте повільно, зате потім досить швидко. Вегетаційний період тривалий - для скоростиглих сортів від сходів до початку технічної стиглості потрібно 85-100 днів, а до фізіологічної зрілості - 130 днів, у пізньостиглих технічна стиглість настає через 130-150 днів, а фізіологічна - через 160-180 днів.
Рослина світлолюбна. А до тепла баклажан більш вимогливий, ніж помідори і навіть перець. Мінімальна температура проростання його насіння 13°, оптимальна - 20-25°, при якій він дає сходи на 8-12-й день. Найкраща температура для росту і розвитку рослин - 20-30°. При температурі нижче 15° баклажан перестає рости, а при 13° і нижче рослини поступово жовтіють і гинуть.
Вимогливий баклажан і до вологи. При її недостатності рослини припиняють ріст, бутони, квітки і молоді зав’язі опадають, а плоди, не досягаючи нормального розміру, стають потворними.
Кращі грунти для баклажанів - чорноземи, суглинки і супіски, присмачені органічними речовинами.
Попередник - баштанні, бобові, а також морква, рання капуста, цибуля. Після овочевих культур - ботанічних родичів - баклажан можна повертати на старе місце не раніше ніж через 3-4 роки.
Зазвичай баклажани вирощують через розсаду. Готова до висадки розсада повинна мати добре розвинену кореневу систему і висоту 10-12 см, 5-7 справжніх листків. Висаджують розсаду у відкритий грунт після того, як мине загроза весняних заморозків, при встановленні теплої погоди. Однак запізнюватися з висадкою також не слід.
Схема посадки зазвичай стрічкова дворядкова з відстанню між стрічками 80-90 см, між рядами у стрічці 45-50 см, між рослинами в рядку 25-30 см. Застосовують також і рядковий спосіб посадки з міжряддями 70 см і відстанню в ряду між рослинами 30-40 см.
Підготовлені лунки рясно поливають (2-3 л в кожну), відразу ж у вологий грунт висаджують розсаду і лунки присипають сухою землею. Це забезпечить краще приживання розсади. Через кожні 2-3 дні проводять додаткові поливи і при необхідності підсаджують рослини.
Подальший догляд за рослинами включає розпушування і прополювання, боротьбу зі шкідниками та хворобами, поливи та підживлення.
Підвищенню врожайності баклажана сприяють кулісні посіви з кукурудзи, розміщені через кожні 12-15 рядів баклажана. Кукурудзу висівають за 5-8 днів до висаджування розсади.
Можна вирощувати баклажани і безрозсадним способом. Урожай при цьому отримують пізніше, і він буває біднішими, ніж при розсадний культурі, більше витрачається насіння, зате зусилля на вирощування знижуються. Насіння (замочене або пророщене) висівають, коли грунт прогріється до 15°. Схема посіву така ж, як і при висадці розсади. Можна до насіння баклажанів додати трохи насіння редиски, як маякової культури. Ранні сходи редиски дають можливість забезпечити своєчасний догляд за посівами, особливо боротьбу з бур’янами. Після появи повних сходів баклажанів їх проривають, залишаючи рослини в ряду через 20-25 см. Одночасно видаляють маячкові рослини. Подальший догляд за рослинами такий же, як і при розсадний культурі. Особливої уваги потребують молоді рослини, коли вони ще ростуть і розвиваються відносно повільно.
Баклажан може скидати частину бутонів, квіток, зав’язей. Масове їх опадання спостерігається при нестачі тепла навесні та надто високих температурах у літній період. У звичайні роки опадання пов’язане з недостатністю живлення та водопостачання рослин. Знизити збитки від цього явища можна, забезпечивши оптимальний поливний режим і умови живлення.