У давніх слов’ян серпень споконвіку символізував надвечір’я літа. Він посміхається жовтими пшеничними вуса­ми, висвічує в полі скиртами золотавої соломи, а на столі радує духмяним хлібом. Здавна хлібороби охрестили цей місяць серп­нем за назвою серпа, що колись був основним знаряддям на жнивах. Він підсумовує нелегку працю селян ще з осені поперед­нього року і щедро обдаровує урожаєм. Саме у серпні масово збирають помідори, огірки, пе­рець, баклажани, кавуни, дині, капусту. Завершується збирання цибулі, часнику, бобових.
У ЦЕЙ ЧАС у саду і на городі також дуже важливо своєчасно знищувати бур’яни, аби не допустити осипання насіння.
За тривалої посухи плодові дерева і ягідні кущі поливають, забезпечуючи рівномірне зволоження грунту на глибину залягання коріння.
На молодих деревах, прищеплених гілках старих дерев і плодоносних деревах із малогабаритними кронами проводять літнє обрізування гілок і прищипування верхівок пагонів для кращого визрівання деревини до зими. Усі вертикальні пагони у верхній частині зрізаної взимку крони обпилюють. Видалення великої кількості пагонів з листками компенсується посиленням фотосинтезу листків у середній та нижній частині крони. Водночас вирізують на деревах пристовбурну поросль. Систематично збирають падалицю. Вже зараз готують ями для майбутніх насаджень.
Уражені борошнистою росою верхівки пагонів чорної смородини і агрусу обрізають, кущі обприскують препаратами “Топаз” або “Тіовіт”.
Саджають на підготовлене місце підрощені розетки суниці садової. Схема посадки - 60х30 см. Стежте, щоб рядки з посадкою суниці утримувались у розпушеному стані, у засуху - ретельно їх поливайте. Якщо ж ділянка слабо удобрена, то полив поєднують із підживленням.
На овочевих грядках регулярно розпушують міжряддя, остаточно проріджують буряки, залишаючи рослини на відстані 6-8 см одна від одної, проривають моркву, кореневу петрушку, інші коренеплоди. Для кращого наливу коренеплодів петрушки фахівці радять обірвати по чотири нижні листки з кожної рослини.
На початку місяця сіють редиску і кріп для осіннього споживання.
Продовжують боротьбу з колорадським жуком на картоплі середніх і пізніх сортів. У цю пору бажано підживити картопляну грядку попелом (склянка на погонний метр) або сірчанокислим калієм (25-30 г на ту ж площу). Копають картоплю традиційно наприкінці серпня – на початку вересня. Хоча все, звичайно, залежить від погоди і рік на рік не приходиться.
У помідорів, особливо високорослих, для кращого дозрівання плодів на верхніх пагонах прищипують верхівки, видаляють усі квіткові китиці, на яких плоди уже не встигнуть сформуватися, і пасинки, які уповільнюють дозрівання плодів. До речі, прищипувати верхівки, видаляти пасинки і нижнє листя краще у період спадного Місяця. Одночасно з пасинкуванням рекомендується підв’язувати китиці до опори, щоб покращити надходження повітря і світла до дозріваючих плодів. Як тільки достигнуть плоди на першій китиці, видаліть усе листя, що знаходиться нижче неї. На сортах, що вирощуються без формування, також видаляйте пожовкле і засохле листя, розташоване близько до землі, оскільки воно може стати джерелом зараження фітофторозом. Це ж стосується і огірків.
У догляді за пізніми огірками важливу роль відіграє також останнє підгортання. Для цього огудину в кожної рослини до п’ятого-шостого міжвузля присипають вогкою землею або перегноєм. Таке омолодження дає суттєву прибавку врожаю.
Продовжують наливатися головки пізньої капусти, тому рослини у цей час потребують регулярного поливу та підживлення. Підживлення пізньої капусти найбільш ефективне на наростаючий Місяць. Проти шкідників капусту опилюють тютюновим пилом або обприскують відваром помідорного бадилля. У вологу погоду для відлякування слимаків рослини і землю довкола них періодично припудрюють попелом.
У брюсельської капусти, яка на цей час вже сформувала невеликі головки, прищипніть верхівки, щоб призупинити вегетативний ріст. Рослини ці також потребують підживлення і поливу.
У гарбузів прищипують кінці пагонів з квітами і дрібними зав’язями, аби плоди, що залишилися, краще дозріли.