Життя українця могло б тривати майже 100 років, якби понад 750 тисяч життів за рік не забирали передчасні смерті від різних хвороб, зокрема – близько півмільйона – серця та судин, 89 тисяч – рак, 35 тисяч – хвороби органів травлення, 23 тисячі – органів дихання, 33 тисячі – інфекційні та паразитарні хвороби, туберкульоз і СНІД.

Як зробити так, щоб ставлення до здоров’я у кожного з нас було відповідальним? Якщо порівняти наше життя з бігом на довгу дистанцію, багато сходить із неї молодими та працездатними, і лише небагатьом щастить її здолати до глибокої старості.

Можливо, хтось скаже, що з такими рівнем життя, медициною та екологією, як в Україні, на більше розраховувати не доводиться. Проте ці фактори впливають на наше здоров’я лише на 50 %, інші ж 50% знаходяться у наших руках. Мільйони людей мріють бути здоровими, на жаль, тоді, коли здоров’я втрачають, і значно менше тих, хто докладає зусиль для його збереження.

Наше життя вже сьогодні покращать 6 кроків до здоров’я.

ХАРЧУВАННЯ

Здавалося б, що неясного? Все є, і все доступно. Але більшість робить свій вибір, наївно довіряючи яскравим обгорткам та рекламі. І даремно, бо причиною багатьох захворювань є вживання глибоко переробленої, висококалорійної їжі, з надміром насичених та транс-жирів, солі, консервантів, барвників, підсилювачів смаку та інших хімічних компонентів, доданих в їжу для покращення смаку і збільшення доходів виробників.

Регулярне вживання штучної їжі змінює обмін речовин, викликає глибокі порушення на клітинному рівні, мутації клітин, послаблює системи імунного та антиоксидантного захисту. Тому, щоб максимально убезпечити себе і своїх дітей від «бомби сповільненої дії», потрібно вживати лише ту їжу, яка існує у природі. Це різноманітні овочі (особливо зелені листові) фрукти, ягоди, горіхи та насіння, зернові, яйця, кисломолочні продукти, риба, птиця (зрідка – червоне м’ясо).

Перевагу надавати здоровій термічній обробці – варінню, запіканню, тушкуванню.

І солодощі вибирати не лише смачні, але й корисні – чорний шоколад, сухофрукти, ягоди, випічку з фруктовими начинками.

НАПОЇ

Після молока матері другим природнім напоєм для всього живого є вода. І тут, здавалося б, що незрозумілого? Але, очевидно, незрозумілого таки немало, бо жертв реклами ловлять на «гачки» на зразок «а що там, під кришечкою?», «живи на повну» і т. д.

А під кришечкою там – міні-хімлабораторія для тривалого експерименту, оскільки дія багатьох компонентів на організм людини остаточно не встановлена.

Дихаємо ми, їмо, або думаємо – всі ці функції напряму залежать від води.

1/2 нашого тіла, 1/4 кісток і 1/3 мозку становить вода. Клітинам не потрібні живчики, пепсі чи їм подібні – ці напої потрапляють у печінку, де очищуються до чистої води. І печінка, поки молода, якось справляється. Хоча і «сигналить» організму втомлюваністю, дратівливістю і схильністю до зайвих кілограмів.

Вода, зелений чай, натуральна кава, трав’яні чаї, не цукровані компоти, свіжі соки та кисломолочні напої – ось життєдайні рідини. Все інше – від лукавого.

АКТИВНИЙ РУХ

Протягом тисячоліт ньої еволюції людина використовувала 96% своїх м’язів, бо для виживання потрібно було багато рухатись. Навіть в радянські часи всіх регулярно зобов’язували здавати норми «ГПО» , що в перекладі на нормальну мову означало «готовий до праці й оборони». До чого ж готовий сучасний українець, який майже постійно сидить або рухається лише від офісу до дому, супермаркета, холодильника та туалету…

Всесвітня організація охорони здоров’я радить 30 хвилин помірних вправ п’ять разів на тиждень та 30 хвилин силових вправ двічі на тиждень для попередження захворювань.

Регулярний рух сповільнює старіння та згасання розумових здібностей, покращує обмін речовин, захищає серце, попереджує рак (у жінок, які ведуть сидячий спосіб життя імовірність раку у 2 рази вища, статевої сфери у 2,5 рази – повідомляють вчені Гарвардського університету), зменшує стрес (40 хвилин фізичної активності знижує рівень стресу на 3 години, а період відпочинку і релаксації – на 20)

ВПЛИВ ТОКСИНІВ

З 80 тисяч хімікатів, які використовує сучасна людина, вплив яких на її організм ще до кінця не вивчений, є принаймні три групи, що мають шкідливий вплив: фталати, пестициди та ртуть.

Перша група зустрічається майже всюди – у пластикових упаковках у супермаркеті, лаках для нігтів, внутрішній оббивці автомобілів і навіть у системах для переливання крові. Тому найбезпечніше зберігати продукти у натуральній тарі – глиняному, скляному та емальованому посуді (перекладати після приходу із супермаркету, купувати соуси та кетчупи у скляних баночках, не пити гарячі чай та каву із пластикових стаканчиків).

Представники другої групи в основному містяться в овочах, фруктах, ягодах, і продуктах тваринництва. При виборі коренеплодів варто брати дрібніші, від верхніх листків капусти та качана позбуватися; відрізати кінчики огірків на ширину 1 пальця, овочі ретельно мити (на 20 % зменшується вміст нітратів), витримувати у холодній воді (ще мінус 20-30%).

Остання група токсичних речовин – ртуть – часто потрапляє в наш організм при вживанні довгоживучої риби (акули, щуки, кита), вдиханні запаху фарб після ремонту приміщень та життя із зубними амальгамами у пломбах. Тому потрібно надавати перевагу рибі та морепродуктам дрібним та короткоживучим: креветці, сьомзі, сайді. І не в’їжджати відразу у післяремонтні приміщення. І позбутись всіх амальгамних пломб.

ДОЛАТИ СТРЕСИ

Майже кожен із нас щодня зіштовхується із певними формами стресу.

Короткий стрес корисний, він мобілізує захисні сили організму, але стрес хронічний руйнує їх. Саме хронічний пов’язаний із усіма головними причинами смерті, включаючи захворювання серця і судин, рак, цироз, хвороби легенів, нещасні випадки та суїциди. 43% дорослого населення страждає від хронічного стресу, причинами якого можуть бути тривале недосипання, незбалансоване харчування, зокрема, переїдання та вживання великої кількості солодощів, запальні процеси, депресії, одночасне вирішення великої кількості завдань, споживання великих доз алкоголю.

Тому достатній сон, розслаблюючі техніки (йога, медитація, масаж), збереження позитивного настрою, раціональний розподіл часу та, по можливості, якнайчастіше перебування на свіжому повітрі, відновлять наші сили.

Парадокс здоров’я в тому, що коли воно з нами, здається, що так буде завжди. І найбільше цінують здоров’я ті, у кого його мало.

«Що маємо – не бережемо, втративши – плачемо», – каже народна мудрість. Це сповна відноситься і до здоров’я. Кожному з нас під силу зробити щось корисне для нього, бо життя того варте.

* У статті використані дані Українського центру економічних і політичних досліджень імені Разумкова на кошти Світового банку та Українського медичного союзу (УМС).