Батька демобілізували пізніше за хлопців, і сини не знали, де він. Листи тоді ходили дуже довго – війна ж. Телефонів, звісно, не було. Де знаходиться батько, ніхто не знав. І от же доля! Десь аж наприкінці війни отримав вісточку батько від синів, Михайла – із Новосибірського льотного училища і Антона – із 81-ї  стрілкової дивізії Білоруського фронту, де і знаходився батько Тимофій, у цій же дивізії. Батько і син пройшли чверть війни поруч і не знали цього.

 Про те, як проходила військова служба в Антона Дорофєєва говорять його нагороди. Воював на передовій у групі розвідки. Від того, яку інформацію роздобуде розвідка, так і відбувався наступ. Був поранений. Лікування проходило в глибокому тилу, у вірменському місті Кіровобаді.  Після лікування пропонували інвалідність, та Антон заперечив:

– Я ж молодий і, що, інвалід?  Це значить мені додому та й на лаві спочивать, коли йде війна. Не треба інвалідності, я – здоровий. 

І знову війна… На той час вона продовджилась для Антона в Австрії, де і лишивя після війни до 1947 року.  Додому із  сім’ї Дорофєєвих з війни повернулися всі. Щоправда, мати після війни прожила недовго. 

Розпочалося мирне життя. В Антона Тимофійовича своя сім’я. По переселенню їх направили із Курської області в Калінінградську, а тоді вже до нас.

Що сказати про Антона Тимофійовича як спеціаліста? Легких шляхів віін не шукав. Все своє життя – на тракторі. Хоч і мав інші пропозиції, адже мав семирічну освіта (на той час це освічена людина). А відповідальний був! Якраз у 70-х роках почали впроваджувати нові технології в аграрному секторі, це сівба зернових квадратно-гніздовим способом. Така робота вимагала чималих вмінь. Треба пройти по полю рівно, а потім вперехрест, щоб в майбутньому використовувати механічну прополку. Все це у Антона Тимофійовича виходило найкраще. Саме відповідальні інноваційні технології довіряли йому. За свою працю Антон Дорофєєв  отримав урядові нагороди, дві з них найвищі – ордени ім. Леніна. Був представлений до звання Героя Соціалістичної праці, та Золота Зірка не дійшла до Антона Тимофійовича через кар’єристські  перепони.

Прожив Антон Тимофійович до 93-х років. Був гарним батьком, кращим працівником господарства. Його життя заслуговує на повагу. Тож згадаємо в ці травневі дні наших ветеранів, серед яких Антон Тимофійович Дорофєєв. 

19-річний Антон Дорофєєв; 

Антон Дорофєєв в зрілі роки.