Поточний № 44 (1231)

18.11.2018

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Шульгівка - звірі чи люди?


15.03.2015

Резонансне для Дніпропетровщини ще з минулого року питання: чи бути норковій фабриці на 44–х гектарах поряд із Шульгівкою Петриківського району, чи ці заповідні приорільські землі таки будуть Національним природним парком «Орільський», досі остаточно не вирішене. Обидві сторони неабиякого екологічного протистояння доклали чимало зусиль у відстоюванні власних прав. Корпоративних з однієї і громадянських – з іншої. Забудовник, ТОВ «ВБК «Агропромінвест» 8 серпня 2014 року грубо порушив права людей – група його працівників з директором Євгеном Сідашем жорстоко побила протестувальників, у зв’язку з чим порушено кримінальні справи.

ТА дика розправа, подібно до Майдану у Києві, дала зворотний ефект – лише згуртувала громаду. Після серії протестів жителів Шульгівки та сусіднього садового товариства «Оріль» проти свавілля несподіваних гостей Дніпропетровська ОДА у жовтні призначила робочу групу для детального розгляду резонансного питання, проведені кілька засідань. На одному з них у лютому, де був присутній кореспондент «Сільських новин», заступник головного інженера «Агропромінвесту» Микола Самойленко після вагомих аргументів колег «проти» будівництва звіроферми в Шульгівці щиросердно запитав: «То що ж нам робити, ми ж вклали туди чимало грошей?» На що отримав дружню пораду: «Забрати всі роздані хабарі і будувати ферму в іншому місці!» Та і природа, якщо задуматися, вклала в Шульгівці набагато більше… До того ж вклала те, що не відновиш ніде і ні за які гроші.
Але «Агропромінвест» не пристав на слушну пропозицію. Тому голова робочої групи, член Громадської екологічної ради при Дніпропетровській ОДА Олександр Капоровський щойно оприлюднив «Звіт про результати кількамісячної праці робочої групи» (скорочено):
«Встановлено, що відповідно до Додатку 3 рішення Дніпропетровської обласної ради від 22.03.2006 р. №768–33/IV «Про затвердження програми формування та розвитку національної екологічної мережі Дніпропетровської області на 2006–15 роки» в межах Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області є території, зарезервовані для подальшого створення заповідних об’єктів – національного природного парку «Орільський» та регіонального ландшафтного парку «Петриківський»;
– ініціативна група жителів Шульгівки, громадські організації та науковці різко негативно ставляться до будівництва звіроферми з вирощування норки, як до об’єкту підвищеної екологічної небезпеки;
– юридичним управлінням ОДА проаналізовано пакет документів ТОВ ВБК «Агропромінвест» щодо будівництва звіроферми та виявлено ряд зауважень, які враховані забудовником та підлягають подальшому виправленню;
– земельне законодавство України не передбачає прямої заборони будівництва на землях сільгосппризначення, надання дозволу на виконання будівельних робіт є компетенцією органів містобудування та архітектури. ТОВ ВБК «Агропромінвест» отримало дозвіл на виконання будівельних робіт 20 січня 2015 року;
– ТОВ ВБК «Агропромінвест» висловило готовність частково фінансувати створення регіонального ландшафтного парку «Петриківський» та в подальшому здійснювати свою діяльність відповідно до вимог чинного законодавства України;
– оцінку порушень, допущених ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «Агропромінвест» при будівництві звіроферми, повинні дати правоохоронні органи;
– з метою уникнення подібних конфліктних ситуацій робоча група рекомендує загальними зусиллями органів влади, науковців та громадськості ініціювати винесення меж територій, зарезервованих для заповідання, в натурі з наступним створенням заповідних об’єктів, а до того заборонити будівництво звіроферми;
– задля зняття соціальної напруги, що виникла через будівництво звірівницької ферми в Шульгівці, запропоновано провести прозорі громадські слухання.
А у шести учасників робочої групи сформувався окремий особливий погляд, який передбачає врахування наступних зауважень:
– до Дніпропетровської ОДА надійшло 3 139 звернень жителів Шульгівки, Сорочиного, Судівки, Плавещини та членів садових товариств, кілька звернень екологічних організацій (в т. ч. європейських), з проханням перенести заплановане будівництво в інше місце;
– розмір природно-заповідного фонду Дніпропетровщини є найнижчим серед областей України і складає всього 2,9%, а згідно з нашим законодавством має дорівнювати 10%.
У звіті видно значну роботу групи з пошуку «містка» між екологічними вимогами жителів Шульгівки, громадських організацій і комерційними зусиллями бізнесменів. Основне, що рекомендовано, – до створення Орільського НПП заборонити будівництво норкової фабрики. А ще ж є і право, згідно зі статтею 140 Конституції України, територіальної громади «самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України». Тобто визначати і долю власних земель поза межами населеного пункту, цей законопроект вже є у Верховній Раді. Територіальна громада Шульгівки цим правом вже скористалася ще 7 липня 2014 року – заборонила будівництво звірівницької ферми. Тому й знайти компроміс, навіть беручи до уваги намір інвестора долучитися до природоохоронних справ, надто складно. Скоріше неможливо… Як неможливо, згідно з відомим терміном, поєднати непоєднуване.
Підтверджує це і фаховий розгляд шульгівської екологічної ситуації, який відбувся в листопаді у Дніпропетровську. У медіа-центрі «Дніпро Пост» екологи і науковці застерегли: необхідно заборонити будівництво норкової фабрики у Шульгівці, неприпустимо знищувати 44 гектари заповідної приорільської землі! З цього приводу висловився і доцент кафедри біології Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара Вадим Манюк:
«Я співавтор проекту Орільського НПП, зробленого ще наприкінці 90-х років. Увесь час на заваді його створенню виникали якісь перешкоди. Цей звірокомплекс не можна розміщувати в серці національно–природного парку як об’єкт підвищеної небезпеки. Там унікальні популяції рослин і тварин, а згідно з українським законодавством наявність хоча б одного такого виду дозволяє оголосити цю територію заповідною. А тут не один, а кілька видів! Якщо ми спустимо цю ситуацію «на гальмах», це буде прямим порушенням Бернської конференції. Цей хутровий бізнес іде геть з Європи як руйнівний для довкілля. Ідея збудувати звіроферму в природному парку – це недосконалість наших законів, нонсенс, який матиме тяжкі наслідки для навколишнього середовища».
«Заповідники потрібні не лише вченим, а і всім землянам для збереження самої людини, – переконаний виконавчий директор Дніпродзержинської громадської організації «Голос природи» Євген Колішевський, – щоб на частці території природне середовище було незмінним. Великою проблемою є те, що в Україні застарілі санітарні норми щодо відстані небезпечних екологічних об’єктів до житла людей. У Європі ці межі набагато більші за 300 метрів, як до крайньої хати в Шульгівці. Її жителі, що їздили на подібну ферму в Хмельницьку область, переконалися у її величезній небезпеці на власні очі. Тому при оновленні санітарних норм частина Шульгівки і навіть садового товариства «Оріль» опиняться в забороненій для проживання зоні! А це сотні житлових будинків з присадибною інфраструктурою, дорогами, лініями газового і електричного постачання тощо. Це додаткова вагома причина не розміщувати звіроферму на землях Шульгівської сільської ради, яка ще у жовтні 2009-го року на своїй сесії дала дозвіл на входження її земель до складу Орільського НПП, а його межі визначила «Схемою планування території Шульгівської сільської ради».
«Ця територія – відповідальність Дніпропетровської області перед світом, – сказав проректор з наукової роботи Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, професор Юрій Грицан. – Вона імантно має право бути заповідною. Згідно з Програмою розвитку Дніпропетровської області до 2015 року відсоток заповідності території має дорівнювати дванадцяти! А ми за 24 роки Незалежності ще й трьох не досягли… Зупинімося, доки не пізно! Усе Приорілля є «зеленою гілкою на хворому дереві» середнього Придніпров’я. А землі побіля Орелі є екологостабілізуючими. Робимо все, щоб Україна знала про це диво природи. Це – мораль нашого суспільства. За жодних умов ми не залишимо шульгівське питання без уваги і в разі потреби підіймемо його на планетарний рівень.
Певно ж, світова спільнота допоможе зберегти унікальну приорільську екосистему від непрогнозованого втручання бізнесу. На ще одній неабиякій загрозі від будівництва ферми на 350 тисяч норок наголосив кандидат біологічних наук, провідний співробітник НДІ біології Борис Баранівський:
«Ця територія знаходиться нижче рівня сусіднього Дніпродзержинського водосховища. Уявіть лише, що може бути в разі прориву греблі... Там також великий запас ґрунтових вод з низьким рівнем стояння. В разі забруднення хімічними препаратами з ферми все потече до Крівця, тобто не уникнути забору забрудненої питної води для Дніпродзержинська. Поруч ще й кілька тисяч дачних будинків… Треба негайно зупинити цей небезпечний експеримент в дусі радянських часів. Підприємці не лише нехтують правами мешканців Дніпропетровщини на придатне для життя довкілля, а й залізли в інтереси майбутніх поколінь!
Вочевидь, численні аргументи людей, які намагаються зберегти частку навколишнього середовища незайманим у нашій надперетвореній промисловістю області, треба почути завчасно. У 2008-му Президент Віктор Ющенко, який розпорядився разом з Орільським створити в Україні ще чотири природних парки, означив і головний «підводний камінь» на цьому шляху:
«Перешкода є одна – абсолютно формальне ставлення влади до нових заповідних територій. У Європі показник заповідності дорівнює 15% площ країн, у нас в рази менше.
«Хвороба» влади, означена третім президентом, в нашій області, схоже, слабне. Нещодавно Дніпропетровська обласна рада ухвалила рішення про фінансування створення Національного природного парку «Орільський». Вочевидь, сьогодні для промислової Дніпропетровщини це найголовніше завдання. А ініціативна група жителів Шульгівки виходить вже на найвищий український рівень:
«Ми направили звернення про заборону будівництва фабрики до Адміністрації Президента України, Мінекології і народного депутата Миколи Томенка, – сказав фермер Юрій Лазур. – Нас підтримали Європейська Степова група, до складу якої входить 600 науковців, Національний екологічний центр, Австрійське відділення Організації з охорони птахівництва тощо. Неможливо одночасно створювати національний природний парк і в його межах будувати екологічно небезпечний об’єкт! Розвиватимемо у своєму краї традиційне українське господарство, повернемо Бочківське, забране під ферму, там було пасовище. А ще певний поштовх, вважаю, дасть краю природний парк «Орільський».
Інвестор зі свого боку не відмовляється від планів збудувати ферму в зручному підготовленому місці. Чи скоро і в який спосіб у Шульгівці відбудуться прозорі громадські слухання з цього приводу, як рекомендує робоча група, покаже час. До речі, згідно з «Положенням про участь громадськості у прийнятті рішень в сфері охорони довкілля», затвердженого Наказом Мінохорони навколишнього середовища України 16 грудня 2003 року за №168, ці слухання мали відбутися ще до початку будь-яких дій не з будівництва, а проектування ферми! Та нашій владі і досі, як кажуть, тут закон не писаний… Тепер через формальне, за Віктором Ющенком, її ставлення до нових заповідних територій ситуацію будуть «розрулювати» і столичні державні мужі.

Григорій МИКОЛАЙЧУК.
На знімку: робоча група досліджує шульгівське питання.

Фото Олександра ПЕТРЕНКА.