Поточний № 36 (1274)

17.09.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Сільрадам «передали» спадок


25.10.2012

Верховна Рада закріпила за сільрадами право оформляти спадок, пожалівши жителя села, для якого «дуже обтяжливий» цей процес. На його плечі лягають непідйомні клопоти «через необхідність отримання багатьох платних довідок, численні поїздки до нотаріуса у районний чи обласний центр, залучення юрисконсультів і т.п.», відзначає у пояснювальній записці до документа його автор Василь Шпак (Блок Литвина).
«Цей процес чинними нормативними актами для жителів сільських населених пунктів до кінця не врегульований, оскільки не передбачає замкнутої процедури оформлення спадку за місцем їх проживання. Єдина норма з Цивільного кодексу України за ст.1283 передбачає лише охорону спадкового майна, яку покладено на органи місцевого самоврядування. Все інше, що стосується спадку, закріплене за нотаріусами, яких у селі немає», - наголошує він.
З думкою парламентарія погодилися 16 жовтня 288 із 336 народних депутатів, які зареєструвалися того дня у сесійній залі. Але експерти інакше оцінили цю ідею.

Ні селу, ні нотаріусам
Ця законодавча ініціатива з моменту її появи породила гострі дискусії серед юристів – учасників відносин у сфері успадкування майна, відзначає юрист ЮК «Jurimex» Антон Діденко. За його словами, після внесення законопроекту Нотаріальна палата України звернулася з офіційним листом до Верховної Ради, в якому висловила різку критику документа. Крім того, 17 жовтня у парламенті було зареєстровано проект Ухвали про скасування закону.
Як відзначає Діденко, документ надає органам місцевого самоврядування повноваження видавати свідоцтва про право на спадок. «Але ця процедура – перш за все юридична дія. Законом «Про нотаріат» передбачено, що метою її здійснення є засвідчення правомірності і незаперечності певних фактів. На практиці це досягається передусім завдяки високим кваліфікаційним вимогам до професійного рівня нотаріуса. Враховуючи, що законодавство не передбачає таких вимог до посадовців органів місцевого самоврядування, які займатимуться оформленням спадку як нотаріус, це нововведення може призвести до помилок і, як наслідок, до судових спорів», – вважає Діденко.
Окремим питанням є цілковитий брак в органах місцевого самоврядування необхідної технічної бази – доступу до Спадкового реєстру, Реєстру заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна, бази нормативно-правових документів тощо. «Такі нововведення врешті не спростять життя жителям сільської місцевості, а навпаки, створять підстави для втягування їх у судову тяганину», – наголошує юрист.
Крім того, діяльність нотаріуса контролює Вища кваліфікаційна комісія нотаріату. Такий нагляд якості роботи посадовців органів місцевого самоврядування не передбачений, відзначає Діденко.
Також, за його словами, законопроект має низку технічних недопрацювань. Зокрема, це стосується прописаної у документі процедури видачі свідоцтва про право на спадок. Видача здійснюється шляхом закреслення прізвища, імені і по батькові спадкодавця на правоустановчому документі і виправлення прізвища, імені та по батькові спадкоємця. «Але такий порядок суперечить вимогам ст.17 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обтяження», згідно з яким для держреєстрації прав не приймаються документи зі стираннями чи приписками, закресленими словами та іншими необумовленими поправками», – пояснює юрист.
Законом не внесено змін до статті 1285 Цивільного кодексу, які б наділили чіткими повноваженнями органи місцевого самоврядування у разі браку спадкоємців чи виконавця заповіту укладати договір на управління спадком з іншою особою. Ця процедура вельми важлива для збереження об'єкта спадщини, наголошує Діденко.

Фінансова складова
У контексті такої ситуації актуальною виглядає й фінансова складова проблеми, провадить далі експерт. «Органи місцевого самоврядування зобов'язані будуть не тільки створити робоче місце для працівника, відповідального за такі нотаріальні дії, але й забезпечити йому достатній рівень заробітної плати, оскільки потрібен буде кваліфікований фахівець», – сказав Діденко.
Він висловив сумнів, що головної мети закону – зробити процедуру отримання спадку для жителів сільської місцевості комфортнішою і доступнішою – буде досягнуто.
Керівний партнер правової групи «Домініон» Олександр Пінчук також вважає, що на практиці «така спрощена процедура» оформлення спадку створить чимало проблем як юридичних, так і соціальних – породить масове невдоволення учасників процесу.
«Передача повноважень від нотаріусів сільським, селищним радам не позбавляє сільських спадкоємців необхідності збирати численні довідки для отримання свідоцтва на спадок в органах державної влади, на підприємствах, в установах (бюро технічної інвентаризації, банки тощо), які територіально розташовані в районних центрах. До того ж, з ухваленням цього закону можна чекати зловживань з боку сільрад, яких наділяють доволі широкими повноваженнями, що створить підгрунтя для корупції під час оформлення спадку», – наголошує Пінчук.
На думку юриста, принципи закону потребують підготовки відповідних фахівців, матеріально-технічного забезпечення рад, створюють додаткове навантаження на бюджет, ускладнюють процедуру оформлення спадку загалом. «Така ситуація породить невизначеність у цій сфері і спровокує зростання корупції, але не вирішить проблеми під час оформлення спадку в сільській місцевості», – підсумував Пінчук.
Раніше міністр юстиції Олександр Лавринович відзначав, що тільки третина спадку в Україні оформляється за заповітами, решта – згідно з законом. Такі показники свідчать про недостатню обізнаність громадян про механізми захисту майнових прав. Тепер, після набуття чинності нового закону, плутанини й безладу в цій сфері стане ще більше. Хоча Президент ще не підписав документ…

Олена БИСТРИЦЬКА (УНІАН).