Поточний № 4 (1431)

28.03.2024

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Сімейні ферми: час для дискусій завершився


08.04.2015

.

Нещодавно Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань провів чергове засідання. Вкотре увага української громадськості була прикута до необхідності створення в Україні сімейних фермерських господарств. Це передбачається законопроектом №1599 «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств», який уже витримав перше парламентське випробування і тепер активно готується до другого читання.

Законодавчі новації
Заступник міністра аграрної політики та продовольства Володимир Лапа визнав, що проходження законопроекту №1599 у парламенті було непростим.
У цілому законопроект запроваджує одразу кілька новацій. Одна з них стосується визначення сімейної ферми. Щодо цього Володимир Лапа висловився так: «У нас фермерське господарство може обробляти 10 гектарів, а може обробляти й 10 тис. гектарів. Всі розуміють, що це дещо різні господарства. Тому через визначення сімейної ферми ми даємо можливість акцентовано проводити державну політику щодо таких господарств».
Держава нарешті побачила господарства, які вже переросли особисті селянські, і на законодавчому рівні засвідчує свою готовність тісно співпрацювати з ними як із суб’єктами аграрного бізнесу. А це передбачає й фінансову допомогу, яка надається з держбюджету і якої сільгоспвиробники, особливо в нинішніх непростих економічних умовах, конче потребують.
Друга законодавча новація стосується надання сімейним фермам можливості стартувати з обробітку земель особистого селянського господарства. З часом можна планувати розширення власного бізнесу, в тому числі, й за рахунок збільшення земельних площ, які беруться під обробіток, зокрема, й на орендних засадах. Але що важливо – за справу можна братися вже зараз. І таку можливість законопроект №1599 надає.
До третьої новації Володимир Лапа привернув особливу увагу. Річ у тому, що чинне законодавство змушує всіх, хто хоче працювати в агарному бізнесі, оформлятися в якості юридичних осіб. Для людей, котрі мають належну економічну освіту й відповідну практику, це не становить особливої проблеми. Проте такий підхід значно ускладнює життя тим, хто лишень планує розпочати підприємницьку біографію. Сам факт необхідності відкриття бізнесу, підготовки статутних документів, реєстрації фірми, необхідності започаткування відносин з податківцями, іншими контролюючими органами, проходження аудиту тощо змушує багатьох сільських жителів відмовлятися від намірів зайнятися аграрним бізнесом і розраховувати на зиск. І це незважаючи на те, що саме в сільській місцевості спостерігається найвищий в країні рівень безробіття, який особливо через воєнні дії на сході України та збільшувану кількість переселенців, економічну кризу зберігає стійку тенденцію до подальшого зростання.
Автори законопроекту №1599 запропонували максимально просту схему відносин, що складаються між власниками сімейних ферм та державою. Їм надано можливість оформлятися приватними підприємцями. Така модель відносин вже давно відпрацьована. Вона вирізняється простотою та доступністю і нею користується чимало малих підприємців.
І це ще не все. Нещодавно групою народних депутатів зареєстрований законопроект №1600. «Він дає можливість внести зміни до Податкового кодексу, долучати сімейні ферми до пільгової системи оподаткування, яка діє в сільськогосподарському виробництві. Тобто, поширювати на них дію четвертої групи платників єдиного податку. Таким чином, через легалізацію і через залучення до пільгового режиму оподаткування ми створюємо сприятливі умови для розвитку сімейних фермерських господарств», - зазначив Володимир Лапа.

Запозичуємо європейський досвід
Сімейні ферми – ознака нашої європейськості. Ця думка під час засідання Прес-клубу звучала неодноразово. На ній наголосив і Володимир Лапа. При цьому зазначив, що в державах-членах ЄС сімейним фермам, які в аграрному секторі залишаються основними господарюючими суб’єктами, створюють усі умови для розширення виробництва сільськогосподарської продукції і для того, аби вони знайшли найкоротший шлях до споживачів.
Якщо хтось бував в Європі, розповів Володимир Лапа, то часто міг бачити біля ферм ятки із сільгосппродукцією, а поруч з ними – численних покупців. Останніх особливо приваблює якість та ціна всього того, що пропонується до продажу. Та особливість полягає в тому, що ось так неформально фермери можуть реалізовувати те, що вирощують на своїх полях.
Володимир Лапа запевнив, що у цьому напрямку зараз працює й Міністерство аграрної політики та продовольства.

Виплатним агентствам бути
Одна справа – створити сімейні ферми, а інша – допомогти їм вижити в наших непростих економічних умовах. І тут своє слово має сказати держава. І не просто сказати – спрямувати на це відповідні бюджетні кошти.
Володимир Лапа запевнив, що за цим справа не забариться. Питання полягає лише в тому, як зробити, аби державної фінансової допомоги вистачило всім, і щоб вона в повному обсязі дійшла до адресатів.
Можливий варіант – створення в Україні виплатного агентства. На переконання Володимира Лапи, воно здатне забезпечити спрощений, напівавтоматичний доступ сімейних фермерських господарств до державної підтримки.
Виплатне агентство не є вітчизняним ноу-хау. Подібні структури вже давно й успішно діють в країнах Євросоюзу. Одна з переваг – вони обмежують доступ чиновників до державних коштів, а отже, суттєво зменшують рівень корупції в аграрній сфері.

Перекупники поступаються лідерством
Сьогодні в Україні майже 4,7 млн. одноосібників, але вони – неоднорідні. Хтось має одну корову, а хтось – кілька. Хтось обмежується обробітком власного городу, щоб виростити на ньому овочі, котрі входять до борщового набору, і тим задовольняється, а хтось споруджує ще й теплички, аби потім вирощеним в них врожаєм торгувати на ринку і заробляти на тому додаткову копійку.
Проте ініціативніші селяни не мають статусу сільгоспвиробника. І в цьому, на переконання Вадима Івченка, полягає головна проблема, з якою вони стикаються і яка, якщо її не вирішити, здатна породжувати нові.
За відсутності статусу сільгоспвиробника одноосібники позбавлені змоги постачати свою продукцію на організовані ринки, наприклад, в торговельні мережі, збувати її заготівельникам, переробникам. Бо не можуть документально підтвердити її якість та безпечність, як цього вимагає чинне законодавство. Вони навіть не можуть об’єднуватися в обслуговуючі кооперативи. «Тому, розробляючи цей законопроект, ми передбачали, що саме такі одноосібники можуть претендувати на створення сімейних ферм», - зазначив Вадим Івченко.
Народний депутат має власний розрахунок щодо перспективності розпочатої ним та його колегами справи. Згідно з ним, майже 700 тис. сімей сьогодні можуть наважитися на створення фермерських господарств. А це, по суті, кожна восьма родина, котра мешкає в сільській місцевості.
Погодьтеся, ця цифра вражає, особливо якщо завважити, що дотепер в Україні діє близько 40 тис. фермерських господарств. І, що важливо, їх кількість не збільшується протягом вже кількох років поспіль. А це означає, що, відкривши одноосібникам можливість створювати сімейні ферми, ми зможемо вже найближчим часом розраховувати на фермерський бум.
Втім, справа навіть не в галопуючій статистиці. За умови, якщо законопроект №1599 буде ухвалений Верховною Радою і запрацює на повну міру, на перші ролі в аграрному секторі вийдуть сільгоспвиробники.
«Я називаю цей законопроект боротьбою з посередниками, - наголосив Вадим Івченко. - Сьогодні заготівельні або переробні підприємства створюють численні ТОВ. Вони приїздять у села, скуповують продукцію за безцінь і продають її за набагато вищими цінами. Наприклад, овочі продають дорожче майже в 4 рази, молоко та м’ясо – у 2,5 раза. Більше того, вони як сільгосптоваровиробники мають спецрежим оподаткування ПДВ, акумулюють цей ПДВ, а потім його собі повертають».
Розробники законопроекту №1599 взяли собі за мету – надати власникам сімейних фермерських господарств статус сільгоспвиробників і тим самим відкрити їм шлях до організованих ринків. Це дасть їм змогу реалізувати свою продукцію легально і за реальною ціною. Тільки від детінізації збуту сільськогосподарської продукції кожен район у вигляді щорічних додаткових надходжень одержить 12,5 млн. гривень.

Михайло ВЕРНИГОРА. Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань.