Збільшення валових зборів зерна кукурудзи було і залишається пріоритетним завданням аграрного виробництва України. Кукурудза - одна з високопродуктивних культур, яка за рівнем врожайності переважає решту зернових. Останніми роками попит на кукурудзу помітно зростає як на внутрішньому, так і зовнішньому ринку, що спонукає до розширення її посівних площ, підвищення урожайності та валових зборів зернової продукції

ТАК, світове виробництво зерна кукурудзи в 2011 році становило 881 млн. т, або на 80 млн. т більше, ніж у 2008-му. Високого рівня валових зборів зерна в світі досягли: США – 313 млн. т, Китай – 192,8, Бразилія – 73, Аргентина – 21, Мексика – 18,8, країни ЄС – 68,2.
В 2011 році в Україні був отриманий рекордний валовий збір зерна кукурудзи – 22 млн. т, в тому числі в Дніпропетровській області – 1,3 млн. т. Високий урожай цієї культури цього року (по 50–70 ц/га) виростили в П’ятихатському, Петриківському, Царичанському, Верхньодніпровському районах, а в деяких господарствах він був навіть дещо вищий.
Поряд зі зростанням виробництва кукурудзи збільшилися і світові обсяги її використання – 849 млн. т, страхові запаси зерна становлять 134 млн. т. Світовий експорт кукурудзи досяг позначки 90 млн. т.
За останні 5 років Україна експортувала в інші країни 5 млн. т зерна. Оскільки Дніпропетровська область знаходиться в зоні недостатнього і нестійкого зволоження, складні гідротермічні умови в окремі роки призводять до різкого зниження рівня урожайності кукурудзи. За період з 1969 по 2012 рр. посухи різної інтенсивності на території нашої області були 40 разів. Особливо негативно впливали посухи на ріст і розвиток рослин кукурудзи в 1993, 1994, 1996, 1998, 2007, 2012 роках.
За даними Інституту сільського господарства степової зони, середній урожай кукурудзи впродовж тривалого часу в сприятливі роки становив 33,3 ц/га, а в посушливі – 21,3 ц/га. В той же час, за даними Ерастівської дослідної станції, в сприятливі за погодними умовами роки (за 10 років) урожай зерна кукурудзи в середньому становив 6,9 т/га при вологості 18,8%, а в посушливі (за 7 років) – 4,4 т/га.
Спираючись на показники урожайності кукурудзи, слід відзначити, що при високій культурі землеробства і чіткому дотриманні елементів технології вирощування втрати урожаю в екстремально посушливих умовах можливо значно зменшити.
Рослини кукурудзи особливо вимогливі до вологи, проте витрачають її економно. На створення 1 кг сухої речовини витрачається 200–400 кг води, що порівняно менше, ніж витрати інших зернових культур. Але загальні потреби кукурудзи у воді менші, ніж у решти зернових культур. Наші 26-річні розрахунки показали, що високий урожай кукурудза формує при наявності значних вихідних запасів вологи в метровому шарі ґрунту і випаданні осадків впродовж вегетації.
Найбільш чутлива кукурудза до дефіциту вологи і водного стресу в період за 10–14 днів до викидання волоті і до настання молочної стиглості. Цей період, як відомо, називається «критичним». В зв’язку з тим, що все частіше мають місце посухи, весь комплекс агротехнічних заходів повинен спрямовуватись на максимальне збереження і накопичення вологи в ґрунті для забезпечення належних умов для росту і розвитку рослин кукурудзи.
За останніми даними Дніпропетровського регіонального центру гідрометеорології в осінній період минулого року і зимовий 2013 року запаси вологи в метровому шарі ґрунту наближаються до середніх багаторічних показників – 140 мм.
Нині вже визначена структура гібридного складу, завозиться насіння кукурудзи першого покоління і батьківських форм. Ведеться належна робота по забезпеченню господарств всіх форм власності мінеральними добрива, засобами захисту рослин від бур’янів, хвороб. Розроблені і видані рекомендації по вирощуванню зерна кукурудзи в умовах 2013 року. Триває навчання керівників і спеціалістів господарств. Згідно з програмою «Зерно України 2015» цього року під кукурудзу буде відведено 360 тис. га для отримання мільйона тонн зерна.
Завдання складне – але вирішити його можливо. Головну увагу необхідно зосереджувати на дотриманні строків сівби, догляду за посівами, забезпеченні рекомендованої густоти стояння, оптимізації умов росту і розвитку рослин в усі періоди онтогенезу, проведенні своєчасного захисту посівів від бур’янів, хвороб і шкідників.
Розміщення в сівозміні. Вирощувати кукурудзу слід після кращих попередників, що є важливим агротехнічним заходом підвищення врожайності культури. За багаторічними даними Інституту сільського господарства степової зони, добрим попередником для кукурудзи є озима пшениця по чорному і зайнятому пару, озима пшениця в такій ланці сівозміни: озима пшениця – чорний пар; зернобобові культури. Задовільними попередниками є ранні зернові колосові культури, кукурудза на зерно та силос, зелений корм та ін. При вирощуванні кукурудзи по соняшнику помітно знижується урожай зернової культури, крім того, зростають затрати на передпосівний обробіток ґрунту.
Добрива є важливою складовою технології вирощування, оскільки рослини кукурудзи потребують підвищеного мінерального живлення протягом всього вегетаційного періоду – до визрівання зерна.
Згідно з програмою заплановано вносити під кукурудзу мінеральні добрива в таких обсягах: азотні – 60–90 кг/га, фосфорні – 60 кг/га, калійні 30–45 кг/га. Але дози внесення поживних речовин необхідно корегувати, спираючись на показники ґрунтової родючості.
Додам, що доцільно вносити нітрофоску, нітроамофоску, нітрофос. За рахунок добрив приріст урожаю становить 1–2 ц/га. Перспективними і технологічними є рідкі добрива (РКД), а також азотні добрива – рідкий аміак, аміачна вода, КАС 281.
Обробіток має сприяти збереженню родючості ґрунту, накопиченню доступної рослинам вологи і поживних речовин, забезпеченню оптимального повітряного і теплового режиму, попереджати розвиток ерозійних процесів, послаблювати проростання бур’янів.
Нині в області перевагу надають оранці на глибину 25–27 см, чизельному і плоскоріжучому – на 25–27 см, мілкому обробітку – на 12–14 см, а також нульовому обробітку грунту No-Till.
Так, за даними Інституту сільського господарства степової зони, при внесенні повного мінерального добрива (N90P90K90) восени по оранці і чизельному обробітку урожай зерна кукурудзи становив 57–59 ц/га відповідно. За рахунок чизельного обробітку ґрунту експлуатаційні витрати зменшуються вдвічі, енерговитрати – в 1,4 раза, витрати палива – на 12–14 кг/га.
Протягом багатьох років корпорація «Агро-Союз» застосовує No-Till на своїх полях і отримує високі врожаї. При цьому підвищується родючість ґрунту. Впровадження No-Till в першу чергу залежить від культури землеробства, матеріально-технічної бази господарств.
При мілкому і поверхневому зяблевому обробітку ґрунту догляд за посівами повинен бути більш якісним. На добре оброблених з осені полях із системи догляду навесні можливо виключити ранню культивацію і обмежитися тільки передпосівною.
На полях з підвищеною забур’яненістю доцільно в допосівний період провести дві культивації, першу – на глибину 8–10 см, передпосівну – на глибину заробки насіння – 5–7 см. Після крупностеблових попередників та на незораних з осені полях необхідно провести обробіток ґрунту важкими дисковими агрегатами з метою подрібнення поживних залишків, провести культивацію протиерозійними культиваторами на глибину 12–14 см (в агрегаті із зубовими боронами) з наступною культивацією.
За нашими останніми даними, в посівах сільськогосподарських культур зростає біля 100 видів бур’янів, що є вагомим фактором зниження урожайності. Тому для запобігання негативним наслідкам важливою умовою є поєднання агротехнічних і хімічних заходів знищення бур’янів.
Для забезпечення потреб агровиробництва до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, на 2013 рік занесені понад 660 гібридів кукурудзи, з яких 36,9% вітчизняної селекції. Серед них 171 гібрид створений установами НААН, 73 – іншими оригінаторами, переважно приватними. Найбільше число зареєстрованих гібридів (78) створено в Інституті сільського господарства степової зони.
Для забезпечення сталого виробництва зерна та ефективної реалізації потенціалу продуктивності гібридів їх співвідношення в Дніпропетровській області повинно бути наступне: ранньостиглих 25-30%, середньоранніх 25-30%, середньостиглих 25-30%, середньопізніх 10-25%.
Збільшення в структурі посівів кукурудзи ранньостиглих та середньоранніх гібридів до 50-60 % сприяє скороченню енерговитрат на сушіння зерна, дає можливість раніше звільнити поле від посівів кукурудзи для підготовки ґрунту під сівбу озимих культур.
Строки сівби. За узагальненими даними Інституту сільського господарства степової зони, оптимальним строком сівби кукурудзи є стійке прогрівання ґрунту до 10–12°С на глибині загортання насіння. При цьому слід враховувати морфобіологічні особливості гібридів кукурудзи, які висіватимуться, ґрунтово-кліматичні та погодні умови, що складаються в окремі роки у весняний період. Зауважимо, що в умовах Дніпропетровської області відповідні параметри прогрівання ґрунту, за багаторічними метеорологічними спостереженнями, припадають на період з 25 по 30 квітня.
За сприятливих умов проростання насіння і відсутності бур’янів оптимально рання сівба кукурудзи (20–24 квітня) та стійке прогрівання ґрунту на глибині загортання насіння до 8–10°С має суттєву перевагу відносно пізньої (1–10 травня), особливо в умовах стрімкого наростання температури повітря. При цьому у рослин кукурудзи цвітіння волотей настає раніше, ніж при пізніх строках, що дає змогу раннім посівам раціональніше використовувати ґрунтові запаси вологи та певною мірою зменшити ризик негативного впливу посушливих явищ на рослини культури в найбільш важливі фази впродовж вегетації.
За ранньої сівби необхідно враховувати рівень холодостійкості гібрида та застосовувати відповідні технологічні заходи захисту насіння при його підготовці (обов’язкова інкрустація насіння комплексом препаратів: фунгіцидний протруйник, мікроелементи, регулятор росту).
Для одержання гарантованих дружних сходів кукурудзи надзвичайно важливим є наявність продуктивної вологи в посівному шарі ґрунту. Запаси продуктивної вологи під час сівби культури в шарі 0–10 см вважаються недостатніми при її вмісті 7–8 мм, задовільними – 9–13 мм, добрими –14–15 мм і більше.
Глибина загортання насіння кукурудзи істотно залежить від фізико-механічних властивостей ґрунту, його вологості і температурного режиму. Оптимальна глибина загортання насіння кукурудзи при сівбі на важких суглинкових ґрунтах 4–5 см, на легких суглинкових – 5–6, чорноземних – 5–7, а на супіщаних – 6–8 см. При пересиханні верхнього шару глибину загортання насіння збільшують на 1–2 см.
Густота стояння рослин. Реалізація продуктивності гібридів суттєво залежить від густоти стояння рослин та співвідношення гібридів різних груп стиглості в районах вирощування. В північних районах області густота стояння рослин гібридів кукурудзи наступна: ранньостиглих – 55-60 тис./га, середньоранніх – 45-50, середньостиглих і середньопізніх – 35-40 і 30-35 відповідно. В південних районах густота рослин ранньостиглих біотипів повинна становити 50-55 тис. /га, середньоранніх – 40-45, середньостиглих – 30-35, середньопізніх – 28–30. На зрошенні густота стояння рослин гібридів кукурудзи наступна: ранньостиглих – 80–90 тис./га, середньоранніх – 70–80, середньостиглих і середньопізніх – 60–65 і 50–60 відповідно.
Збільшення виробництва зерна кукурудзи в 2013 році і на найближчу перспективу значною мірою буде залежати від багатьох чинників:
Зміцнення матеріально-технічної бази господарств.
Зниження ціни на мінеральні добрива і на засоби захисту рослин від бур’янів, шкідників і хвороб, налагодження виробництва гербіцидів.
Відновлення зрошуваних систем.
Будівництво сучасних кукурудзообробних заводів потужністю не менше 10-15 тисяч тонн на рік.
Слід згадати, в Дніпропетровській області були створені перші вітчизняні гібриди, розроблені і удосконалені інтенсивні технології їх вирощування. Був досягнутий світовий рекорд з вирощування врожаю качанистої в колгоспі «Червоний партизан» Верхньодніпровського району, його встановив Герой Соціалістичної Праці Марко Озерний.
Наше завдання – рівнятися на кращі результати наших попередників і досягти вагомих урожаїв кукурудзи цього року.

Валентин ЦИКОВ, завідувач лабораторії Інституту сільського господарства степової зони України, академік НААНУ, заслужений агроном України.