У Дніпровській обласній бібліотеці для молоді відбулися заходи, приурочені 85-ій річниці Марії Засіменко-Бонацької. Народилася вона у селі Трубиці Костопільського району Рівненщини. З 14 років виконувала обов’язки санітара по догляду за повстанцями, пораненими в боях з військами НКВС, які видужували у криївці у їхньому дворі.

У своїй збірці «Загартоване сузір’я» Марія Засіменко-Бонацька пише: «…тато з допомогою сусідів, хлопців з УПА побудував землянку, щоб було де жити, невеликий хлів для худоби і накриття збіжжя. Мені доводилось пасти корів, коня… Зустрічі з повстанцями продовжувалися. Потрібно було носити їжу пораненим, перев’язувати рани, повідомляти, де знаходяться гарнізони енкаведистів, проводити повстанців... У 1947 році я вже навчалася у 6-му класі Костопільської школи № 1. Мене обрали старостою класу. Оскільки я писала – стала членом шкільної редколегії. Добре вчилася – стала членом учкому. …У проводі УПА вирішили зробити у дворі бункер, де лікувалися б хворі повстанці і поранені. За одну ніч бункер був зроблений. Коли приїздила додому, допомагала мамі давати їсти пораненим; коли приходили дівчата-підпільниці Оксана і Надія робити перев’язки – стояла на чатах... Небезпечно було завжди. 27 лютого 1948 року для мене стало роковим днем. З уроку української літератури мене забрали... Допити закінчилися. 26 квітня 1948 року військовий трибунал засудив мене до 10 років виправних таборів у Мордовії. У «Дубравлагу» довелося працювати на швейній фабриці, поваленні лісу… Одержавши травму хребта, рік пролежала в Центральній лікарні «Дубравлагу». А тут настала «хрущовська відлига». І в липні 1954 року на милицях повернулася до своїх стареньких батьків, відбувши сім років у неволі за співробітництво з ОУН-УПА під час Другої світової війни… Закінчивши культосвітній технікум, працювала бібліотекарем, вихователем дитсадочка».

Анатолій Довгозв’яга, викладач Дніпровського коледжу культури та мистецтв, на акордеоні награвав мелодії українських козацько-повстанських пісень. Урочистості відкрив Іван Дремлюга, голова обласного осередку політв’язнів і репресованих. Він подякував ювілярці за особистий внесок У розбудову національної ідеї в Придніпровському краї, вручив почесну грамоту від товариства і повідомив, що Всеукраїнське жіноче товариство імені Олени Теліги клопочеться про нагородження патріотки орденом княгині Ольги.

Микола Коваленко, представник обласного об’єднання «Просвіта», розповів про подвижницький шлях боротьби Марії Зосіменко-Бонацької та вручив їй грамоту голови обласної ради Гліба Пригунова.

Після цього у виконанні ансамблю «Січеславці», ветеранів «Просвіти», під керівництвом Олега Назаренка, прозвучали улюблені пісні Марії Засіменко-Бонацької – гімн поліських повстанців «Очерет мені був за колиску» та «Ой, там, далеко на Волині».

– Від Вас ми вперше почули правдиві спогади про священну війну за незалежну Україну у боротьбі з російськими та польськими комуно-шовіністами, німецькими нацистами на ваших лекціях клубу «Молода Січ», створеного і очолюваного Вами при нашому товаристві, – сказала Тетяна Хуторна, голова обласної організації ВЖТ ім. О. Теліги. – Сьогодні члени цього клубу достойно захищають честь і гідність української нації на Сході України.

Привітали ювілярку Віктор Таратушка, голова обласної організації Всеукраїнського об’єднання ветеранів та Віктор Савченко, очільник первинної організації ветеранів Центрального району Дніпра. Сьогодні нема серед нас Аліни Полесі, поетеси, доцента Державної академії архітектури і будівництва. Та вона залишила посвяту пані Марії:

«Десь, колись в краю Поліськім

Народилося дівча

І не відало, що є в нас

в Україні «саранча».

Підросла, розквітла,

за Вкраїну вболівала,

Разом з хлопцями УПА

на борню за Волю встала.

Дарувала батько й мати вроду й честі почуття.

Та хіба те цінне кату?

Замахнувся на життя. Замахнувся на дитину…

Славну квітку України

відірвали від родини

І в ГУЛАГ… у забуття.

Думали, що там загине

серед сотень українців,

Та не вийшло…»

Чудовий дарунок ювілярці презентували заступник директора бібліотеки Тетяна Сафронова та провідний бібліограф Наталія Кутакова, які змонтували тематичну фотопідбірку.

Марія Засіменко-Бонацька щиро подякувала журналістці обласного радіо Таїсії Ковальчук, та її колегам, які підготували цикл радіопередач про роль ОУН-УПА у боротьбі за незалежність України. Василь Сахаров проспівав пісню «Рідна мово», яку гаряче сприйняли присутні. А одним із кращих подарунків для пані Марії стала пісня «Їду до рідного дому», яку виконав її автор Іван Дремлюга.

Михайло РЯБЦЕВ, член НСЖУ, м. Дніпро.