Шановна редакціє! Кілька років тому на сторінках «Сільських новин» були вміщені мої матеріали про вирощування різних сільськогосподарських культур. І ось тепер, після тривалої перерви, вирішив розповісти читачам нашої рідної газети про особливості вирощування динь. Сподіваюся, що ця інформація буде корисною для всіх тих, хто має землю і бажання на ній працювати.

МИНУЛОГО РОКУ порадували гарним врожаєм дині. Тієї весни майже місяць йшли дощі, що в нас буває надзвичайно рідко. Опади принесли із собою і похолодання, яке викликало невеличке занепокоєння, адже диня – культура досить теплолюбна. Але моє хвилювання виявилося марним.

Гарні стартові умови плюс вдалий вибір сортів разом з якісним насінням дали відчутний результат. Дині вродили так рясно, що доводилося вивозити їх з городу возиком й мали такі розміри, що здалеку були схожі на гарбузи. Як же вдалося мені досягнуті такого результату? На мій погляд, вирощування дині дуже просте, а враховуючи спекотну літню погоду, що поширюється по всій території України, ще й вигідне. Адже не так багато знайдеться культур, що почувалися б так добре в таких теплих умовах.

Диня є перспективною культурою для вирощування в умовах, коли від спеки в’януть навіть бур’яни.

При вирощуванні як дині, так і будь-якої культури, спочатку потрібно визначитися з правильним підбором сорту. Адже не буває поганих чи добрих сортів, кожний сорт створювався для певної місцевості і певних умов вирощування і має cвої особливі характеристики. Вдалий вибір сорту гарантує 50 відсотків успіху. І навпаки: неправильно підібраний сорт не можна буде компенсувати ні доглядом, ні умовами вирощування. Є й ще певний психологічний момент. Буває так, що дині ніяк не хочуть рости в городника, і він, опустивши руки, говорить сам собі: навіщо їх саджати? Або якщо й вирощує їх, то виділяє для цього найменш родючу ділянку і приділяє цій культурі недостатню увагу. При такому підході до справи годі чекати на добрий результат. Адже ми визнали свою поразку, навіть не почавши битви. Тому потрібно наполегливо пробувати свої сили.

Розповім коротко, як вирощую дині. Ділянку під посадку бажано обирати з таким розрахунком, щоб на ній в попередні роки не вирощувалися рослини з родини гарбузових – огірки, кабаки, кавуни і т. д. Це допоможе уникнути поширення спільних хвороб. Висівати насіння починаю досить пізно – на початку травня й числа до 12, максимум до 20, можна й в пізніші строки, але буде потрібен гарний догляд. Висіваю намоченим насінням, інколи і пророщеним в лунки, политі водою. Замочую насіння або в розчині будь-якого стимулятора росту, або в сніговій талій воді, чи в звичайній. Приблизна схема розміщення 150 см між рядками, в рядку десь по 70 см між лунками. В лунку вкидаю від однієї насінини (коли розмножую сорт і насіння мало) до кількох (4-5 або й більше), коли насіння достатньо. При появі першого справжнього листочка необхідно прорвати рослини в лунці (краще вищипувати, щоб не пошкодити кореневу систему сусідніх рослин), залишаючи в залежності від схеми розміщення по 1-2 рослини в лунці. Подальший догляд звичайний: прополка від бур’янів і обробка від шкідників (тлі) і хвороб. Коли вирощувати кілька рядочків, то можна й обійтися без обробки, а коли вже більше – краще обробити рослини від хвороб профілактично або на початку захворювання. Може бути дві-три обробки. Використовую препарати, які вдалося придбати в торговельній мережі. Це можуть бути й ті засоби захисту рослин, що використовуються на огірках. На насіннєвих посівах до препаратів додаю стимулятор росту й карбамід – одну-дві столових ложки, щоб вберегти листки від хвороб подовше і простимулювати їх розвиток. Намагаюся при появі 3-х справжніх листочків провести прищипку рослини, відщипую верхівку після 3-го листка. Цей захід дозволяє набагато скоротити період дозрівання й раніше отримати врожай. Так само можна проводити прищипку і на огірках (сортових). Ні поливу, ні удобрення не проводжу, тому що не маю такої можливості, крім того, диня завдяки потужній кореневій системі і сама може себе спокійно прогодувати.

Кожного року намагаюся посіяти насіння дині сорту Надія. Першого року, коли відбувалося моє знайомство з цим сортом, отримав кілька маленьких плодів, які зовсім не походили на характеристики цього сорту. Але я не викинув їх і зібрав насіння. І вже наступного року, посіявши його, отримав високий врожай смачних плодів. Такого врожаю до того часу я ще не мав! Відтоді сорт Надія отримав прописку на моєму городі. Сорт стабільний, дозволяє отримувати врожаї за будь-якої погоди, впевнено росте навіть в прохолодне і дощове літо. Плоди масою 2,5 кг, окремі можуть бути до 5 кг, солодкі й смачні.

Серед динь є й сорти з невеличкими плодами, а є і сорти-гіганти. Наприклад, Канталупа гігант. Плоди у цього сорту можуть мати вагу до 30 кг! Звісно ж, при такій вазі врожай буває високим. Диня Дудамі – сорт дрібноплідний плоди масою всього по 100-200 гр. М’якоть не дуже солодка, при бажанні для споживання можна посипати їх цукром. Навіщо ж і вирощувати такий сорт, запитаєте Ви. Диня Дудамі має сильний аромат, тому в Азії її плоди використовують замість парфумів.

Назва сорту Медова говорить сама за себе, плоди масою до 4 кг – дуже солодкі, медові, смачні. Сорт вартий для розповсюдження. Дуже ранній сорт Капрія має плоди масою 4-6 кг, вони смачні та солодкі, а її кількість вражає, так багато їх на грядці. Схожий з ним і сорт Капучино – теж дуже ранній і вагу плоди мають приблизно таку ж – 4-6 кг. Врожайністю не поступається попередньому сорту, у мене вони обидва росли поруч, немов змагалися між собою: хто швидше дозріє і дасть більше плодів. Перемогла дружба – обидва сорти гарні.

Звісно ж, краще один раз спробувати на смак, а не кілька разів прочитати. У всіх читачів газети «Сільські новини» є така можливість. Кожному, хто побажає вирощувати ці чудові сорти і хто надішле на мою адресу підписаного конверта зі своєю зворотною адресою, я безкоштовно відправлю будь-які два сорти дині на Ваш вибір. Сподіваюсь, вони Вам сподобаються і порадують гарним врожаєм.

ЧЕМЕРИС Євгеній Григорович,вул. Садова, 100,смт Покровське, Дніпропетровська область,

53600.