Розв’язання проблем з утилізацією  сміття в Україні назріла давно. Наразі підраховано: сміттєзвалища  в Україні займають 7%  її території , а це 43 000 кв. км. До цієї цифри не увійшли стихійні смітники, які утворюють наші громадяни, вивозячи мішками сміття з власних подвір’їв і скидаючи його у балки, рівчаки чи просто вивалюючи з машин чи велосипедів у лісосмугах. При цьому мало хто замислюється над тією шкодою, якої завдають природі. А природа жива, вона страждає, а іноді мстить. Варто тільки  згадати пожежу і зсув  у травні 2016 на Грибовецькому сміттєзвалищі, де загинуло  четверо  молодих чоловіків, одного з яких так не було знайдено. А потім  як наслідок сміттєвий колапс у Львові у зв’язку із закриттям сміттєвого полігону. 

 До речі, ще у 2012 році було внесено зміни до Закону України «Про відходи», яким було заплановано з 2018 року перейти на роздільний збір сміття. Чому за 6 років Україна так і не спромоглася  підготуватися до реалізації важливої ініціативи?

 А час біжить, і січень 2018-го настав. Однак виявилося, що навіть інформативно мешканці України про сортування сміття не попереджені. Це виявив учень Слобожанського НВК №1 Микита Сірідюк, який як член МАН досліджував  проблему впровадження роздільного збору сміття на околицях Дніпра – у смт Слобожанському. Більшість опитаних ним респондентів і не чули ні про названий  закон, ні про правила сортування сміття, однак радує те, що 80% людей до цієї ініціативи поставилися позитивно. 

Тож у Слобожанській громаді  з вересня 2017 року йде підготовка до роздільного збору сміття. Активно долучилися до інформаційної кампанії учні Слобожанського НВК № 1, які створили екологічне співтовариство під керівництвом вчителя географії і екології Валентини Половець. Школярі  7-Д і 6-Г класів виготовили плакати. Були проведені майстер-класи з  правильного сортування  твердих побутових відходів серед  старшокласників Слобожанського НВК № 1 та  учнів молодших класів Слобожанської ЗОШ № 2, серед технічних працівників школи.  Микита Сірідюк написав дослідницьку роботу, яку захистив у Малій академії наук, а  також створив агітаційний відеоролик про необхідність сортування сміття.

– Агенти змін – це діти, вони пов’язують це з екологією і захистом довкілля, саме вони можуть змінити Україну, – переконана керівник ГО «Україна БЕЗ сміття» киянка Євгенія  Аратовська, яка приїздила до Слобожанської ОТГ як експерт.

Вона доступно розповіла членам екологічного співтовариства Слобожанського НВК № 1, чому вигідно  і як треба сортувати сміття  та які відходи не підлягають сортуванню.

Перше – про вигоди. Чи відомо вам, що  ми платимо за кубометри вивезеного сміття. Якщо від побутових органічних відходів відсортувати папір, пластикові і залізні упаковки, суттєво зменшуються об’єми сміття, яке ми виносимо. Крім того, за вторинні ресурси переробне підприємство сплачує гроші. Фактично платить за сміття. Тож в результаті ми за вивезення платимо менше, а на смітті можна  ще й заробити.

Отже, сортуванню підлягає папір, картон (не підлягають сортуванню паперові стаканчики, забруднені їжею серветки, чеки, упаковки із соку і молочних продуктів Тетра Пак). Пластикові пляшки теж відносять до вторинної сировини (перед тим, як пляшку відправити до контейнера, її треба вимити, зняти етикетку і стиснути, щоб вона займала менше місця). Скло теж переробляється. У Новомосковську, наприклад,  зведений завод «УТИЛІТА», який переробляє бите скло і цілі пляшки з-під напоїв і ліків (про це розповідалося у «Сільських новинах» 22 березня ц. р. у №11). 

Речі із металу – це консервні бляшанки, кришки для консервації,  металеві упаковки від чаю, пива тощо – теж придатні до переробки.

У Європі вже роками сортують сміття.  Україна теж має до цього прийти якнайшвидше, оскільки змішане сміття – це велика екологічна проблема. Як відомо, на сьогодні лише 3% сміття в Україні переробляється, 18% – спалюється, решта відходів відправляють на сміттєзвалища. Рештки хімічних відходів потрапляють у повітря при спалюванні, у підземні води при захороненні. Отже, ми труїмо землю сміттям і самі від цього страждаємо.

Звісно, підготовка до роздільного збирання сміття потребує матеріальних вкладень. По-перше, це спеціальні баки – для скла, для паперу, для металу, для пластику. По-друге, це  укладання договорів з переробними підприємствами. По-третє, потрібна системна роз’яснювальна робота серед мешканців щодо правил сортування. І нарешті – бажання і розуміння жителів  у необхідності  сортування  твердих побутових відходів.

На знімку: конструктивну розмову у Слобожанській селищній раді щодо запровадження роздільного збору сміття ведуть заступник селищного голови Тетяна Потапова, керівник екологічного співтовариства, вчитель Слобожанського НВК №1 Валентина Половець, представник Обухівського заводу вторинної сировини Євген Божок, юні екологи.