Прочитала нещодавно у газеті звернення головного редактора газети «Сільські новини» до нас, читачів, простих сільських людей і замислилась: як важливо, коли нас помічають, з нами радяться і перед нами ніби вибачаються то за програму кабельного телебачення, то за 85 гривень річної передплати. А чому ніхто не думає, скільки зусиль треба докласти, аби впродовж року за ті відносно невеликі кошти, які ми сплачуємо за передплату, газета регулярно виходила і спонукала нас думати, переживати, сподіватись.
Особисто у мене та і в моїх односельців, які теж передплачують газету, є вибір. Ми оформляємо підписку на півріччя, а потім продовжуємо. Знаєте, «Сільські новини» вже стали нам рідними. А з рідними розставатись не хочеться. Ось і виглядаю щотижня нашу поштарку яка принесе у мій дім «Новини».
У мене є таке прохання: нещодавно на першому національному канала у передачі «Фольк-мюзік» виконувалась пісня «Лілії». Дуже вона мені запала у душу, один куплет запам’ятала, а більше не знаю. Якщо можна, надрукуйте слова пісні. Бо і я, і мої сусіди дуже люблять співати.
Будьте здорові, мої дорогенькі!

Наталя РИБКА, багаторічна передплатниця «Сільських новин».
Павлоградський район,  Дніпропетровська область.

Лілія

Українська народна пісня

Не сама, не сама
Лілію садила,
Не сама, не сама
Лілію ростила!

Приспів:
Ой, ти ж, моя лілія,
Рости ж, моя лілія,
Рости ж, моя лілія,
Ти - моя лілея!

Ми удвох, ми удвох
Лілію садили,
Ми удвох, ми удвох
Лілію ростили!

Приспів.

Нащо брав, нащо брав
Мене невеличку?
Цілував, обнімав,
Як перепеличку?..

Приспів.

Ой, чому ж ти не прийдеш?
Мене заміж не візьмеш?
Мене заміж не візьмеш,
Ти - моя лілея?