Стільниковий мед - унікальний за своїми смаковими та лікувальними властивостями натуральний продукт. Це абсолютно зрілий мед, первинний смак, аромат та корисність якого законсервовано бджілками в природній тарі – стільнику. Стільниковий мед від часу його запечатування і до вживання не контактує з металом медогонки і повітрям (чого не можна уникнути при одержанні центробіжного меду). Завдяки своїм надзвичайним якостям він високо цінувався ще з часів Древнього Єгипту.
Дев'яносто сім відсотків меду, який ви з‘їли, всмоктується у кров. Мед не відкладається в тканинах, його вживання не призводить до підвищення ваги.

До складу стільникового меду частково входять найчистіший і найсвіжіший віск, прополіс, пилок. Завдяки цьому він покращує стан серцево-судинної системи, посилює обмін речовин, нормалізує діяльність кишково-шлункового тракту, поліпшує живлення шкіри, нормалізує сон, зміцнює нервову систему, знімає фізичну та розумову втому, виводить з організму токсичні речовини.
При досить тривалому жуванні стільникового меду віск та прополіс здійснюють ефективну зміцнювальну, дезінфікуючу, протизапальну та очищувальну дію на зуби, ясна та на всю ротову порожнину. Мабуть, тому королі й царі чистили ним зуби. Стільниковий мед по праву вважається медом високої якості.
Кажуть, якщо забрус на столі, то лікарі на самоті. Забрусом називають зрізані верхні частини запечатаних бджілками чарунок стільників із восковими кришечками і медом. Відкачуючи зрілий мед, ми зустрічаємось з необхідністю розпечатувати стільники. Отриманий забрус переважна більшість пасічників відціджує, мед змішує з відкачаним, а віск перетоплює. Лише деякі бджолярі збирають забрус і використовують його з лікувальною метою. Більшість людей, в тому числі й лікарі, майже нічого не знають про цілющі властивості забрусу.
До складу забрусу входить високоякісний віск, прополіс, квітковий пилок, секрет слинних залоз бджіл, у ньому міститься лізоцим. Цей фермент служить фактором гуморального імунітету і має важливе значення не лише для бджіл, а й для людей, оскільки підвищує резистентність організму. Його кількість в забрусі в 10 разів більше, ніж у стільниковому меді і в 100 разів – ніж у центробіжному меді, що й визначає ступінь бактерицидності меду. Забрус обов‘язково містить вітаміни А, С, Е і групи В, білки, макро- і мікроелементи, органічні кислоти, ефірні масла, різноманітні ферменти, смоли, бальзами, жири, вуглеводи і т.д. Тому й такі різноманітні лікувальні властивості забрусу: антимікробні, протизапальні, анестезуючі, біостимулюючі. Після ретельного розжовування і вживання забрусу вже через дві години його активні компоненти потрапляють в кров, лімфу та в міжклітинну рідину.
При постійному вживані забрусу поліпшується обмін речовин в організмі, підвищується імунітет, спостерігається позитивний вплив на кровотворення, затримується ріст багатьох видів хвороботворних організмів. Має він і антибіотичну дію.
Лікування захворювань забрусом і стільниковим медом корисне і смачне, особливо для дітей, оскільки їх важко змусити вживати ліки. Способи вживання забрусу залежать від спрямованості його дії на те чи інше захворювання. При сильному нежиті жують протягом 15 хв. 1-2 ч. ложки забрусу щогодини. А потім по 3-4 рази на день. При такому режимі вживання недуга зменшує свій прояв уже через 3-4 години.
При гаймориті рекомендується жувати забрус по 15 хв. щогодини протягом 4-6 годин. Виділені під час жування ефірні масла позитивно діють на гайморові пазухи, що покращує нюх і полегшує дихання. Зазвичай достатньо одного дня лікування. Протягом ще одного тижня рекомендується жувати забрус один раз на день – для попередження рецидиву.
При астмі, алергічному нежиті жують воскові кришечки один раз на день. При сильному прояві захворювання лікувальну процедуру потрібно повторювати до 5 разів на день протягом перших двох днів, а потім – три рази упродовж періоду загострення.
При сінній лихоманці використовують різні дози забрусу, залежно від важкості захворювання. При легкій формі необхідно жувати забрус один раз на день по понеділках, середах і п‘ятницях кожного тижня. За помірної форми слід вживати забрус 5 разів на день упродовж перших двох днів, а потім – три рази протягом періоду, тривалість якого визначається необхідністю. Це швидко зупинить такі симптоми, як сльозоточивість, закладеність носа, запалення горла.
Забрус підвищує імунітет, особливо до простудних захворювань. За даними американських вчених, вироблений завдяки жуванню забрусу імунітет до захворювань органів дихання, зберігається до чотирьох років. Дітям корисно жувати забрус в осінньо-весняний період для попередження грипу, нежитю, гаймориту та ін. З цією метою жують по чайній ложці забрусу 2-3 рази на день протягом 5-10 хвилин. Поряд з цим рекомендується з‘їдати 2-3 ч. ложки меду за день.
При захворюваннях органів травлення жування забрусу викликає сильне слиновиділення і, як наслідок, поліпшується секреторна і моторна функції шлунка. Крім того, складові частини забрусу покращують обмін речовин, кровообіг, м‘язову працездатність, очищують слизову гортані, шлунку, позитивно впливають на печінку. Пацієнтам зі схильністю до закрепів рекомендується ковтати пережований забрус, оскільки віск покращує перистальтику кишечника.
Забрусом лікують стоматит, пародонтоз, трахеїт, бронхіт, пневмонію, ангіну, дисбактеріоз. При правильному використанні забрусу ці захворювання лікуються значно швидше, ніж при звичайному медикаментозному лікуванні, без переходу в хронічну форму. Жування воску у вигляді забрусу чи стільникового меду очищує порожнину рота, зміцнює емаль зубів, ясна, механічно очищає зуби від нальоту і зубного каменю, допомагає кинути палити. За допомогою забрусу добре піддаються лікуванню шкірні покриви. Воскові кришечки накладають тонким шаром на уражену поверхню і закріплюють пов‘язкою. Якщо розпочнеться сильне утворення гною – це вказує на те, що гноєвиділення змиває чужорідні частини бруду, змертвілу шкіру. Пов‘язку міняють через кожні 2-3 години доти, доки шкіра не очиститься. Забрус також накладають на хворе місце при остеомієлітах, забоях, остеохондрозі. Рекомендується вживати воскові кришечки 2-3 рази на день при депресіях.
Протипоказань до вживання забрусу і стільникового меду немає. Не варто вживати його лише людям, які мають алергію на продукти бджільництва. Передозування також не страшне, так само як і проковтування.
Поширення серед населення інформації про лікувальні властивості забрусу і стільникового меду допоможе кожному оздоровитись доступними натуральними продуктами, отримуючи насолоду при їх вживанні.

Андрій ДРОФА, пасічник.
сел. Петриківка, Дніпропетровська облать.

При підготовці статті використано інформацію з сайта http://www.medolub.kiev.ua/zabrus.html