Поточний № 20 (1258)

26.05.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Стоїть село над Терсою


23.08.2012

…Поміж лозами в’юниться Терса,
Поміж ниви пірнають сади.
Вмився місяць, хмаринкою втерся,
І поменшало зразу води.
Коли ж хмар переповнені перса
Осокори зачнуть лоскотать,
Довго й жадібно питиме Терса,
Щоб із річечки річкою стать…

Ці поетичні рими поета Олександра Тараненка з’явилися після відвідин мальовничого краю. Мальовничого, бо де ще можна побачити такі широчезні трав’янисті луки обіруч невеличкої мілководної річечки Терси, як тут, поблизу села Павлівка, що не так давно відзначала своє двохсотліття. Деякі навколишні села стали, на жаль, хуторами (є навіть такі, що мають лише один двір), а Павлівка розквітає. В центрі оновлюється середня школа, діють Будинок культури, амбулаторія сімейної медицини. Працюють магазини, кафе. В центрі, а також на в’їзді й виїзді доглянута траса Павлоград-Токмак.

– Спасибі, що запримітили деяке наше оновлення, – відповіла на компліменти сільський голова Валентина Горобець. – Однак для цього було докладено немало зусиль і нашими сільськими депутатами, і фермерами, і місцевими підприємцями. Незважаючи на суспільні проблеми, ми не тільки виживаємо, а й стараємось жити повноцінним життям. Причому не надіємось ні на державні субсидії, ні на районний бюджет. Фактично все вирішує і робить вся наша небайдужа громада. Он поїдьте по дорозі до сусіднього села Манвелівки. Танкодром та й годі. А в нас, слава Богу, дорога непогана. Якби ми сиділи, склавши руки і не оббивали пороги автодорівців, було б теж саме. Однак і в перспективний план включили роботи, і техніку пригнали. Хоча не все зробили - за селом роботи заморозились.

Село наше перспективне ще й тим, що маємо по майже всіх дворах природний газ, артезіанську воду. Якщо газову мережу обслуговує управління газового господарства, то водоводи всі на балансі сільської ради. А це дві свердловини з мережею водопроводів. Спочатку, коли систему передали нам, трапився казус. Люди не сплачували відповідних коштів за воду, а сільрада не могла погасити борги за використану електроенергію. Нам і відключили електроенергію. А водогін без води дуже швидко виходить з ладу. Як бути? Що робити? На одному із засідань виконкому місцевий голова селянського фермерського господарства «Павлівське» Олександр Гусак зобов’язався взяти на себе всі витрати по обслуговуванню. Тепер всі питання зняті. І слюсаря по обслузі водогонів СФГ утримує, і пориви ліквідовує. Наша робота справно збирати з односельців гроші за користування водою. Хоча на майбутнє плануємо спільними зусиллями громади і бюджетів різних рівнів обновити мережу водозабезпечення.

Ще одну благородну справу було зроблено за допомогою членів громадської організації «Перспектива». П’ятдесят років без капітальних ремонтів стояла наша Павлівська середня школа. Вкрай терміново потрібно було міняти вікна й двері, бо в класах взимку було холодно. Всі фермери й окремі одноосібники зробили відповідний грошовий внесок для встановлення пластикових вікон і дверей. Окрім того майже з кожного двору приносили хто скільки міг. Плюс, звичайно, отримані кошти від проекту ООН. На сьогодні вже встановлено 116 вікон із 196. Залишилось небагато, тож робота продовжується.
– А ще, бачу, на центральній площі красується старанно доглянутий меморіал загиблим воїнам і навіть діючий фонтан…
– Це знову ж таки зроблено за рахунок місцевих фермерів і в першу чергу голови СФГ «Павлівське» Олександра Гусака. Не хочу хвалитись, але всі депутати, члени виконкому щиро вболівають за своє рідне село і завжди беруть участь в заходах, що торкаються благоустрою, нового будівництва об’єктів соціального призначення. Прикро, що після ліквідації колгоспів припинив роботу і наш дитячий садок. Ми протягом двох років добивалися його реанімації, і крига таки скресла. Вже виділено понад два мільйони гривень на перебудову покинутого приміщення. Роботи ось-ось почнуться. А старатися є для кого. Цьогорік народилося більше двадцяти малюків.
Хочу висловити щиру вдячність нашим активістам, фермерам і одноосібникам: Григорію Сорочинському, Васгену Аганесяну, Сергію Берковському, Леоніду Полякову, Антоніні Дараган, Аліму Жуку, Володимиру Гунбіну та іншим за їх доброзичливе ставлення і любов до рідного села.
…Тут же, в центрі села, серед квітникових клумб стоїть і чепурне приміщення головного сільського лікувального закладу – амбулаторії сімейної медицини. Трудиться тут доброзичливий колектив на чолі з головним лікарем Світланою Денисенко. Тривалий час вона працювала у Васильківській ЦРЛ. А коли трапилась нагода, повернулася до рідного села, де знає всіх від старого до малого. Сімейна практика й передбачає саме таке прискіпливе ставлення до медичного обслуговування. Хоча не секрет, навантаження на лікаря по обслуговуванню населення досить велике. Доводиться надавати допомогу майже в п’ятнадцяти населених пунктах. Полегшення тільки в тому, що централізовано на амбулаторію прийшла новенька легкова машина «Опель». Хороша машинка. В нічний час, правда, хворих обслуговує «швидка допомога». Це теж полегшує роботу, хоча сільський лікар завжди при службовому виконанні…
Приємно було дізнатись, що в селі близько ста робочих місць. Всі орендарі справно розраховуються зі своїми пайовиками – скарг немає. І немалу роль в усьому відіграє невеличкий владний штаб на чолі з енергійною сільським головою Валентиною Горобець. Вона знає: робити треба так, щоб громаді жилося веселіше і красивіше – і це велика справа!

Олександр СВЯТИНА. Фото автора. Дніпропетровська область.

Фото. Колектив амбулаторії не в повному складі. Огляд в амбулаторії сімейної медицини.  У селі біля фонтана.