Один з найбільших свинотоварних комплексів розташований у Новомосковському районі, у селі Миролюбівка, яку селяни, як і раніше, називають Видвиженець. 

– З одного боку аграрний сектор називають локомотивом економіки України, – говорить генеральний директор агрофірми «Відродження» Микола Дем’янчук. А з іншого боку сільгоспвиробників позбавляють пільгового режиму ПДВ. Лише у 2017 році наше господарство змогло отримати за рахунок акумулюванню ПДВ додаткових 3 млн. 750 тис. гривень. Всі ці кошти були витрачені на придбання нового обладнання для свинотоварного комплексу, техніки та реманенту для рослинницької галузі.  Сьогодні  ж господарство, яке утримує понад 10 тисяч свиней, забезпечуючи продовольчу безпеку держави, залишається сам на сам зі своїми проблемами.

Микола Васильович озвучив такі цифри: «Якщо реалізаційна ціна свинини у живій вазі у 2017 році була 42 гривні, у 2018 році – 47, то зараз – лише 37. І це при тому, що всі чинники, які складають собівартість свинини, лише зростають. Передусім це стосується вартості ветпрепаратів, засобів для санітарного захисту поголів’я». 

В агрофірмі «Відродження», де зібрано кращих спеціалістів галузі, розуміють, що одночасне зменшення кількості поголів’я свиней в Україні і зменшення закупівельних цін не вкладається у закони ринкової економіки. І тут є два шляхи, які до цього могли призвести: або наш український народ став менше споживати м’яса, або ж його везуть дуже багато із-за кордону, і не завжди кращої якості. 

«Зважте ще і на те, що в Європі вирощування рослинницької продукції дотується державою з розрахунку 250-300 євро на гектар, – висловив свою думку начальник тваринницького підрозділу Юрій Басарєв. – Тобто ми не можемо порівнювати собівартість української і європейської кукурудзи, пшениці, сої, тритикале, які в тій чи іншій формі потрапляють на кормовий стіл свиней чи іншої худоби. Але ми повинні працювати у наших українських реаліях, які змушують нас, у першу чергу, дотримуватися жорстких санітарних норм. Територія корпусу огороджена, аби убезпечити занесення хвороби  лисицями,  дикими кабанами, собаками, іншими бродячими тваринами. Заборонений також доступ транспорту з інших господарств. При продажу худобу вивозимо власними транспортом за територію села і на спеціальному майданчику перевантажуємо на транспорт м’ясокомбінату. Крім того, приміщення регулярно обробляємо спеціальними дезінфікуючими засобами. Спеціальних карантинних умов дотримується і персонал свинокомплексу. Для цього встановлено душові кабіни, переодягальні.  І кожен працівник перед роботою має обмитися, перевдягнутися і стати до роботи. Довелося навіть обмежити географію трудових ресурсів – у нас тепер працюють люди лише з трьох сіл – Миролюбівки, Воскресенівки, Голубівки.

«Серед головних завдань – пошук оптимальних рішень, які допоможуть зменшити собівартість продукції за рахунок збільшення продуктивності поголів’я», – наголосив Юрій Басарєв.

СТК «Відродження» опікується більше, ніж 10-тисячним поголів’ям свиней. Це плюс 2000 п’ятачків у порівнянні з минулим роком. За   ними доглядають люди – 62 працівники щодня переступають поріг санпропускника і йдуть до своїх підопічних. І ніби і працюють на совість, і душу в роботу вкладають, а ось фінансові результати не можуть задовольнити керівника агрофірми Миколу Дем’янчука: якщо за перший квартал минулого року прибуток галузі свинарства складав 5 млн. гривень, то за відповідний показник цього року – лише 960 тисяч.

Колись у колгоспі «Видвиженець» було 5 тисяч гектарів землі. Більше половини тих масивів дісталися одноосібникам та фермерам. Їхні площі на карті землекористування агрофірми позначені білим кольором. І таких плям майже на всіх полях.

«Ми дотримуємося всіх технологічних вимог при вирощуванні пшениці, кукурудзи, ячменю, які є основою нашого кормовиробництва, – розповідає Микола Дем’янчук. – Відстежується закономірність – при врожайності пшениці 50 центнерів отримуємо 2 і 3 клас. При 70 центнерах – 4 і 5. Адже висока врожайність потребує і більшої кількості поживних речовин. Однак тут все зрозуміло. Набагато складніше, коли людина, яка не має жодної уяви про землю, приходить і заявляє, що свій пай він віддає тепер якомусь Петренку чи Іваненку. Чому у нас не існує закону про оренду земель сільськогосподарського призначення. У тій же Франції, наприклад, орендар має переважне право при укладанні нового договору. У нас же все навпаки – можна 10 років вкладати у землю всі необхідні компоненти, досягати високих врожаїв, аж поки на нашому полі з’явиться ще один білий квадрат. Ще однією проблемою стали спадкоємці власників земельних паїв, які намагаються ділити 5 гектарів на 3-4 частини. На мою думку, ще у 1999 році було допущено велику помилку, коли всю землю розпаювали, не створивши земельного банку. Було б правильніше, аби земля перебувала у власності держави, яка б у свою чергу на конкурсній основі надавала в оренду відповідні площі для тих громадян України, які мають відповідну освіту і засоби виробництва». 

В агрофірмі «Відродження» особливу увагу приділяють роботі зі своїми пайовиками. Всіх поіменно знає диспетчер-секретар Ганна Глухенко. І коли, наприклад, селяни звертаються з проханням допомогти коштами на проведення операції, придбання дорогих ліків, керівництво звертається по допомогу до благодійного фонду «Твій рідний край», заснованого народним депутатом Вадимом Нестеренком, і проблема пайовиків вирішується.

«Добре, що є така людина, яка представляє інтереси селян Новомосковського району у Верховній Раді України, – зауважив Микола Васильович. – Він робить все, аби люди мали роботу, аби свої знання  і досвід вкладали у рідній країні, а не десь у далекому зарубіжжі».

Вже коли залишали господарство, генеральний директор продемонстрував нам поле озимої пшениці. Вона стояла суцільною стіною і злегка гомоніла степовим шепотом.

«Врожай буде», – впевнено сказав генеральний директор Микола Дем’янчук і ще довго дивився у далечінь,  вже плануючи наступний етап робіт. 

На знімку: на свинотоварному комплексі агрофірми “Відродження” працює 62 фахівці. Усі вони під керівництвом  начальника СТК Юрія Басарєва займаються вирощуванням товарного поголів’я, а також племінних ремонтних свинок для внутрішніх потреб та реалізації в інші господарства України.

За кожним нашим виробничим показником - праця людей, які докладають зусиль, аби АФ «Відродження» дійсно відроджувалася і впевнено набирала ходу. Щиро дякуємо за працю нашим працівникам:

начальнику підрозділу Юрію Басарєву, бригадиру дільниці Едуарду Лемешку,  головному ветлікарю Олександру Скотаренку, лікарю ветеринарної  медицини Андрію Ямковому, зоотехніку з племінної справи Ірині Деберині,  оператору зі штучного осіменіння тварин та птиці Світлані Чернецькій, слюсарям з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування Валентину Таценку, Юрію Гуржію,  операторам свинарських комплексів та механізованих ферм Валентині Гуржій, Ользі Ворушило, Наталії Голуб, Наталії Босовій.

Здоров’я Вам, наші любі, добробуту, щирих стосунків з колегами по роботі та зі своїми рідними.