Стрітення Господнє - 15 лютого (за григоріанським календарем; 2 лютого - за юліанським) -християни відзначають Стрітення Господа нашого Ісуса Христа. Відзначають свято в пам'ять про те, як Свята Діва Марія принесла до Єрусалимського храму Ісуса Христа на 40-й день після його народження (згідно із Законом Божим, з часу визволення євреїв із єгипетського полону, кожне перше немовля чоловічої статі належало Богові, і його треба було приносити до храму на 40-й день після народження).

У НАРОДІ це свято ще називають Стрітень, Стрічення, Зимобор, Громниці. Стрітення - древнє свято. Його описують у своїх творах отці церкви ІІІ-ІV століть. Чин празника під час літургії пов'язаний зі звичаєм відбувати процесію зі свічками, бо вважалось, що світло свічок - це символ правдивого Божого світла, що ним є сам Господь. І тому і по цей день у церквах світять свічки і святять воду. Стрітенська вода, як і стрітенська свічка, - основні символи свята. Стрітенська водиця, як і Йорданська, вважається цілющою від усіх недуг і її зберігають упродовж року. Посвячені на Стрітення свічки називають громничними, бо їх запалювали і ставили під образами під час грози, бурі.

Предки наші свято вірили в чудодійну силу свічки і води. Стрітенська вода особливо помічна була для хворих, від злого ока. Пасічники скроплювали стрітенською водою бджіл, вулики навесні, коли виганяли худобу на першу пашу, скроплювали її теж стрітенською водою. Коли син ішов на війну, то батьки благословляли його, кропили стрітенською водою, промовляючи: "Боже, тебе збережи".

У різних регіонах України були свої неповторні звичаї, обряди. Деякі з них збереглися і до наших днів. Особливо гарні звичаї збереглися на Закарпатті, Буковині. Тут місцеві свічкарі і зараз відливають церковні і хатні свічки на Йордан, Стрітення, Пасху, Спаса, Новий рік. На родинні свята та обряди - хрестини, весілля та похорон. Особливо гарні свічки - трійці. На свічках намальовані різні візерунки: квіточки, листочки, гілочки, кривульки, смерічки і зверху обов'язково хрест. Їх ще розписують, оздоблюють зіллям, рушниками, хустками. На Поділлі від зла і напасті в хаті на одвірках випалювали громничною свічкою хрести, аби хрест Господній не давав переступити насланій нечистій силі. На Волині є звичай, донести громничну свічку запаленою із церкви додому.

Багато звичаїв відійшли, на жаль, в минуле, але щось таки залишається в наших душах із тих часів. Згадуючи минуле, згадуємо тих, що були з нами - батьків, рідних, знайомих. Засвітимо стрітенську свічку. Створімо неповторне відчуття цього свята. І нехай світло стрітенської свічки в висвітлює кожну оселю, закликає щасливу і добру долю.