Поточний № 44 (1231)

18.11.2018

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Свій до свого по своє


21.06.2013

Українські зернові сорти - світовий рівень

Минулі четвер і п’ятниця у дослідному господарстві «Дніпро» Інституту сільського господарства Степової зони НААН України були вкрай напруженими. Першого дня його ділянки, де буяють сортові посіви колосових, соняху і кукурудзи, оглянули голова Дніпропетровської ОДА Дмитро Колєсніков з аграріями області. Другого дня стан культур на цих полях, що знаходяться одразу за межею Дніпропетровська неподалік автотраси на Запоріжжя, прискіпливо вивчали 150 учасників Всеукраїнської наради з насінництва. Мета заходу зрозуміла - щоб українські хлібороби звертали більше уваги на вітчизняне насінництво, районоване саме до наших умов.

А ПОКАЗУВАЛИ здобутки дніпропетровських науковців і розповідали про наявні сорти зернових української селекції в. о. директора Інституту сільського господарства Степової зони НААН України Анатолій Черенков разом із провідними вченими закладу, які пропонують свої технології вирощування озимої пшениці, серед яких відомі Подолянка, Золотоколоса, Смуглянка, Сонечко тощо. За умови дотримання наукових рекомендацій ці сорти спроможні дати урожай від 3,5 до 7 тонн з гектара. Таким він очікується і на цьогорічних жнивах, що через погодні умови розпочалися в Україні раніше звичайного.
Учасникам наради були представлені і 12 гібридів соняшнику, посіви якого наразі у відмінному стані. Тут застосовується нова технологія вирощування, за якої відстань в рядках зменшується з традиційних 70 см до 45 і навіть 30 см. Це зменшує кількість операцій з обробітку ґрунту і збільшує врожайність на 3-4 центнери. Добре почуваються на полях «Дніпра» і гібриди кукурудзи - Дніпровський 181 СВ, Квітковий тощо, які дають по 8-12 центнерів з гектара. Висота качанистої вже зараз, попри не надто вологий сезон, доходить до двох метрів! Є і новинка - гібрид ДН «Рубін» з підвищеним вмістом каротину, він особливо цікавить птахівників. У доброму стані, незважаючи на квітнево-травневу засуху, і ячмені Вакула, Сталкер, Крейсер.
Після огляду демонстраційних дослідних ділянок «Дніпра» учасники Всеукраїнської наради переконалися в тому, що вітчизняні вчені-насіннєводи працюють на рівні світових вимог. Ось що про їхню співпрацю з товаровиробниками розповів «Сільським новинам» генеральний директор Держрезервнасіннфонду Роман Дзюба:
- Дніпропетровщина – житниця України, де створені всі умови для агровиробництва та наукової роботи селекціонерів. Вже не за горами жнива, тож природно, що значну увагу приділяють апробації і дослідженню посівів.
Вітчизняне насіння, на відміну від імпортного, більше відповідає нашим кліматичним умовам, оскільки районоване. А наші пшениці - найкращі у світі. Хоча зараз склалась тенденція, коли виробники насіння іноземних компаній пропонують свою продукцію «в красивій упаковці» і заохочують наших виробників. Як кажуть, ми навчились виробляти, а не навчились продавати. Але до цього треба йти, і це справа не одного року. Приміром, закордонні компанії вкладають у рекламу мільйонні суми, яких би вистачило, напевно, на річний бюджет України.
А щодо якості – то показовим був рік минулий, коли гібриди імпортної селекції кукурудзи не витримали посуху, а наші – дали врожай, хоч і не великий. На нещодавній конференції у Франції наша делегація спілкувалась з тамтешніми фахівцями насіннєвої галузі. І ось вони (Франція посідає третє місце у світі з виробництва насіння) висловили думку, що в України є всі шанси стати п’ятою країною у світі, або навіть третьою. Оскільки має сприятливі кліматичні умови, розташування та значний потенціал і напрацювання у селекції. І тут варто прислухатись до слів наших європейських партнерів і розвивати цей перспективний напрямок, оскільки ринок насінництва – на четвертій позиції у світі після небезпечно-кримінальних. Ми вже приєднались до міжнародних схем у насінництві, наступний крок – включення України до членів міжнародної асоціації Євросоюзу, аби вийти на ринок європейських країн.
Серед учасників наради – і наш земляк, колишній народний депутат України, екс-заступник міністра агрополітики, а нині - директор департаменту агропромислового розвитку Київщини Олександр Шевченко.
- Аграрна Київщина – насіннєва комора держави, - стверджує Олександр Олександрович. – Але це ніяк не означає, що ми не використовуємо досвід наших колег із інших областей. Для нас Дніпропетровщина з її насіннєвим потенціалом – об’єкт для співпраці, можливість отримати високі врожаї пшениці, кукурудзи, насіння яких районоване до умов Лісостепу і Полісся. Таке спілкування аграріїв та науковців вкрай необхідне з точки зору технології вирощування зернових культур, насінництва, організації праці.
Пленарну частину наради, що продовжилася в актовій залі Інституту, провів заступник міністра Мінагрополітики України Валерій Давиденко. Він зазначив, що існуюча система селекції українських зернових культур нічим не поступається найкращим іноземним. Та треба рухатися далі, зважати на зміни погоди, працювати над підвищенням посухостійкості і морозостійкості сортів. Чимало цікавих пропозицій прозвучало і з уст директора департаменту рослинництва Мінагрополітики Олександра Демидова, віце-президента Національної академії аграрних наук Ярослава Гадзала й інших доповідачів. Детально розглядалися усі складові високого урожаю: культури-попередники, насіння, підготовка ґрунту, терміни посіву і т.п. Наголошувалося і на недостатності зв’язків виробників насіння з фермерами й селянами, які працюють на землі, потреби реконструкції бази насінництва, нестачі насіння кормових культур тощо.
Запам’ятався учасникам наради і емоційний виступ директора Кіровоградської дослідної станції Володимира Савранчука:
- Щоб деякі українські аграрії не ганялися надаремне за насінням чужеземних сортів та не викидали гроші на те самісіньке, що можна купити вчетверо дешевше в українських насіннєводів, пропоную на дослідних ділянках висівати сорти іноземної селекції поряд з українськими. Тоді кожен на власні очі побачить переваги вітчизняних сортів. А в закордонних колег насамперед треба вчитися просувати власне насіння на вітчизняні й закордонні ринки збуту. Зокрема вивчати організацію роботи маркетингової служби, належний супровід насінняпаковування, протруєння і подбати про рекламу своєї продукції.
При підбитті підсумків наради заступник міністра Мінагрополітики Валерій Давиденко зазначив:
- У галузі насінництва зроблено багато, але й чимало є такого, над чим необхідно працювати. Основну увагу слід зосередити не на кількості сортів, а на якості насіння. І доведенні кожного сорту до рівня світових стандартів. Необхідне переоснащення діючих насіннєвих заводів і будівництво нових, потрібен більший контроль за сортами тощо. Слід робити все, щоб українське насіння завдяки його якості завоювало увесь величезний вітчизняний ринок та просувалося за його межі.
Що ж, гасло «виробляй і купуй українське» доволі прозоро напрошується до слів заступника міністра. У перефразуванні на іноземний лад воно вже довело свою ефективність в економіках багатьох країн світу, в т. ч. і в Сполучених Штатах. Можна згадати і перевірене українське «свій до свого по своє», яке ще до Другої світової дало прекрасні результати на теренах Західної України, коли чимало європейських країн залюбки споживали наші сири й масла. Вочевидь, саме цим гаслом слід користуватися і щодо українського насіння, та й не лише нього… Тим паче, що українські сорти того таки варті.

Григорій МИКОЛАЙЧУК,  Олександр ПЕТРЕНКО.
Фото Павла ЯКОВЕНКА.