28.10.2021
Ось і підійшов ще один сезон до кінця. Кожен городник, особливо любитель вирощування томатів, як і я, підбиває підсумки праці на своїй помідорній грядці, відзначаючи, який сорт особливо порадував у нинішньому сезоні, а який – зовсім не вродив. Одним словом, скільки сортів – стільки і вражень. Знаю,що зазвичай городники віддають перевагу раннім сортам помідорів – адже врожай, зібраний на початку літа, коштує дорого, а значить більш вигідний для торгівлі. Та й після довгої зими всім хочеться швидше поласувати власними, екологічно чистими овочами.
Але свої плюси мають і пізньостиглі сорти томатів, що відрізняються солодким, насиченим смаком і ароматом. Крім того, вони більш різноманітні й цікаві у вирощуванні.
Хотів би розповісти про один ще порівняно новий сорт томата в моїй колекції. Це – Зимовий фінський. Як ви, шановні читачі, здогадалися – цей сорт дуже пізній. До речі, завдяки саме йому в минулому році ми були забезпечені своїми томатами практично всю зиму.
Мені завжди хотілося зберегти помідор якомога довше, ось і шукав такого. Перепробував багато аналогічних сортів і в кожному щось не подобалося. Нарешті пару років тому з’явився в моїй колекції такий, про який мріяв, який наполегливо шукав. Він і став моїм «зимовим улюбленцем». Адже «фішка» з ним така: влітку ви насолоджуєтеся безліччю інших своїх томатів. Восени їсте те, що дозріває з літніх. А ось коли вони закінчуються і настає пізня осінь та зима, тоді й приходить час томату Зимовий фінський. Адже в кінці сезону його дбайливо зриваємо з кущів, сухими вкладаємо в картонні коробки в два-три шари і залишаємо на зберігання в прохолодному місці. Таким чином наші помідорчики дозрівають і чекають, коли й до них «дійдуть руки».
Звичайно ж, тут не пройде випадок – поставили коробку й забули. Час від часу плоди потрібно переглядати: адже ні-ні, та й зустрінеться серед них зіпсований. Ось і треба його негайно видалити. Хоча справедливості заради варто відзначити, що великий плюс цього сорту в тому, що його псування не переходить на сусідні помідори, та й псуються вони дуже повільно. Але все одно спостерігати за ними треба постійно.
У минулому році ми не чіпали їх до кінця грудня, а «продегустували» вже на новорічному столі. Звичайно ж, це все-таки не липневий томат, але все ж за чотири місяці зберігання не втратив вологу, плоди не зморщилися і не зіпсувалися. Та й аромат літа не розгубили. Одним словом, з магазинними-тепличними ні в яке порівняння не йдуть! Та, й тим більше, – свої ж. А це вже особливо приємно.
Кілька десятків плодів вирішили залишити й до Восьмого березня. І що ж – вийшло: святковий стіл також прикрасили своїми помідорчиками.
Що стосується вирощування томата «Зимовий фінський»: кущ росте висотою півтора-два метри, тому потрібно підв’язувати, формувати в два-три стебла. Адже обвішаний він томатами дуже рясно, тому без підв’язки гілки з плодами будуть лежати на землі, хоча навіть при цьому псуватися не будуть. Сорт урожайний, стійкий до посухи, практично не піддається різним «помідорним» хворобам, плоди одного розміру, трохи більші за тенісний м’ячик.
Кілька слів про тонкощі догляду. Щоб виростити гідний урожай, необхідно дотримуватися правил по догляду за томатами. Перш за все регулярно вживати заходів боротьби з паразитами, розпушувати ґрунт і підгодовувати його, вчасно видаляти непотрібні пасинки.
Для збереження повітряно-водного і температурного балансу плодів ґрунт на грядках не повинен засихати. Для цього досить використовувати мульчування – покрити ґрунт перегноєм, соломою або торфом.
Через пару тижнів після висаджування томатів на грядку їх потрібно підгодувати наступним розчином: 10 грамів аміачної селітри і 15 грамів суперфосфату розчиняються в 10 літрах води. Після появи перших зав’язей помідори обробляються розчином: 10 грамів аміачної селітри і 15 грамів калію сірчанокислого на 10 літрів води. Але я намагаюся використовувати на своїх грядках якнайменше «хімії», тож для отримання відмінного врожаю використовую концентрат з органічних добрив: суміш пташиного посліду і води.
Принагідно зазначу: ми зібрали значну кількість насіння цього сорту, тож маємо можливість безкоштовно поділитися з городниками, читачами «Сільських новин». Пришлю потроху зерен всім, хто вкладе в лист підписаний конверт з марками і надішле мені за адресою: Сенчуку А.І., вул. М. Небаби, 100, кв. 27,
м. Чернігів-5, 14005, і буду щиро радий, якщо й на вашому городі чи дачній ділянці влітку з’явиться «Зимовий фінський» і порадує вас не тільки на Новий рік, а й на Восьме березня.
Анатолій СЕНЧУК.
На знімках: на вулиці – хурделиця, а на підвіконні – літо;
помідорчики «Зимовий фінський», розрізані напередодні Восьмого березня, зберегли смак, колір і весь сік.
Залишить свій відгук