Хотів би розповісти про один, ще порівняно нових сортів томата в нашій колекції. Це – Зимовий фінський. Як ви, шановні читачі, здогадалися – цей сорт дуже пізній. До речі, завдяки саме йому в минулому році ми були забезпечені своїми томатами практично всю зиму.

Нам завжди хотілося зберегти помідор якомога довше, ось і шукали такого. Перепробували багато аналогічних сортів і в кожному щось не подобалося. Нарешті, кілька років тому з’явився в нашій колекції такий, про який мріяли, який наполегливо шукали. Він і став нашим зимовим улюбленцем. Адже «фішка» з ним така: влітку ви насолоджуєтеся безліччю інших своїх томатів. Восени їсте те, що дозріває з літніх. А ось коли вони закінчуються і настає пізня осінь та зима, тоді й приходить час томата Зимовий фінський. Адже в кінці сезону його дбайливо зриваємо з кущів, сухими вкладаємо в картонні коробки в два-три шари і залишаємо на зберігання в прохолодне місце. Таким чином наші помідорчики дозрівають і чекають, коли й до них дійдуть руки.

Звичайно ж, тут не пройде випадок – поставили коробку й забули. Час від часу плоди потрібно переглядати: адже ні-ні, та й зустрінеться серед них зіпсований. Ось і треба його негайно видалити. Хоча справедливості заради варто відзначити, що великий плюс цього сорту томата в тому, що його псування не переходить на сусідні помідори, та й псуються вони дуже повільно. Але все-одно спостерігати за ними треба постійно.

У минулому році ми, як і в попередні, не чіпали їх до кінця грудня, а продегустували вже на Новорічному столі. Звичайно ж, це все-таки не липневий томат, але все ж за чотири місяці зберігання не втратив вологу, плоди не зморщилися і не зіпсувалися. Та й аромат літа не розгубили. Одним словом, з магазинними-тепличними – ні в яке порівняння не йдуть! Та, й тим більше, – свої ж. А це вже особливо приємно.

Добру сотню плодів завжди залишаємо й до весни. І що ж: кожну весну також зустрічаємо із своїми помідорчиками. 

 

Що стосується вирощування томата Зимовий фінський: кущ росте висотою півтора-два метри, тому потрібно підв’язувати, формувати в два-три стебла. Адже обвішаний він томатами дуже рясно, тому без підв’язки гілки з плодами будуть лежати на землі, хоча навіть при цьому псуватися не будуть. Сорт урожайний, стійкий до посухи, практично не піддається різним «помідорним» хворобам, плоди одного розміру, трохи більші за тенісний м’ячик.

Кілька слів про тонкощі догляду. Щоб виростити гідний урожай необхідно дотримуватися правил по догляду за томатами. Перш за все, регулярно вживати заходів боротьби з паразитами, розпушувати грунт і підгодовувати його, вчасно видаляти непотрібні пасинки. Для збереження повітряно-водного і температурного балансу плодів ґрунт на грядках не повинен засихати. Для цього досить використовувати мульчування – покрити ґрунт перегноєм, соломою або торфом. Через пару тижнів після висаджування томатів на грядку їх потрібно підгодувати наступним розчином: 10 грамів аміачної селітри і 15 грамів суперфосфату розчиняються в 10 літрах води. Після появи перших зав’язей помідори обробляються розчином: 10 грамів аміачної селітри і 15 грамів калію сірчанокислого на 10 літрів води. Але ми намагаємося використовувати на своїх грядках якнайменше хімії, тож для отримання відмінного врожаю використовуємо концентрат з органічних добрив: суміш пташиного посліду і води.

 

Принагідно зазначу: ми зібрали значну кількість насіння сорту Зимовий фінський, тож маємо можливість безкоштовно поділитися з городниками, читачами «Сільських новин». Пришлемо потроху зерняток усім, хто вкладе в лист підписаний конверт з марками і надішле нам за адресою: Сенчуку А.І., вул. М.Небаби, 100, кв. 27, м. Чернігів-5, 14005, і будемо щиро раді, якщо й на вашому городі чи дачній ділянці влітку з’явиться помідор «Зимовий фінський» і порадує вас не тільки на Новий рік, а й весною.

На знімку: на вулиці – хурделиця, а на підвіконні – літо (знімок зроблений 11 січня 2025 року).