Поточний № 49 (1287)

14.12.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Святять воду в Приорілл


26.01.2012

Чи не найтепліша за тривалий час перша половина цьогорічної зими передала добре естафету другій. На Хрещення Господнє, 19 січня, у Приоріллі був невеличкий морозець, без вітру. А позаяк снігу ще не було, то дехто зранку їхав святити воду велосипедом.
У Китайгороді Царичанського району після божественної літургії у Свято-Миколаївському храмі відбувся велелюдний хресний хід до Орелі.
На її березі настоятель китайгородських храмів протоієрей Сергій Пігарєв відправив чин великого освячення води.

ПІСЛЯ ТОГО частина прихожан пішла по домівках, щоб за звичаєм освяченою водою окропити всю сім‘ю, хату, будівлі та розпочати пригощання. А чимало людей залишилися, аби скупатися в цілющій хрещенській воді чи морально підтримати одчайдухів. На дерев‘яній кладці, що веде до великої ополонки, одразу зібралося чимало бажаючих.
- Дітей поза чергою! - напівжартома вигукують дівчата років шістнадцяти.
- Куме, ви ще й не купалися, а від вас пар іде! – лунає кумове звернення до ставного козарлюги, що поволеньки підходить до річки. – Та для вас і Оріль мала!
- Ох, ох, ох, - охкає в купелі повненька жіночка тричі, за звичаєм, занурюючись у зимову воду.
- Голову намочи! – гукають з берега.
- Та й без голови добре!
- Як водичка?
- Та вода гарна, тільки балакати не дає!
На традиційне запитання молодий чоловік, щойно «причастившись» крижаною водою, відповідає:
- Та з кожним роком все холодніша та холодніша!
- О, знайшов вельми чим підбадьорити!..
- Та я ж правду кажу…
Самопочуття у всіх після хрещенської купелі прекрасне. Душа немов єднається з живою природою. Більшість присутніх купається на Хрещення не вперше і встигли полюбити цей ритуал. Довелося зустріти і справжнього «моржа» – 53-річного Анатолія Липієнка з Китайгорода, який розповів про свій метод загартування:
- Купаюся щодня з 1981 року, відтоді як ще працював у Дніпропетровську. Одного разу, щоправда, лід на Орелі був такий товстий, що я не зміг його пробити…Тож лише покачався у снігу. Потім знайшов місце під мостом, де Оріль завдяки швидкій течії не замерзає і в лютий мороз. Півкілометра шляху з дому долаю швидким кроком і так зігріваюся. Тоді пірнаю, але у воді перебуваю недовго. За ці тридцять років нічим не хворів. Сьогодні вже купався. Та ради свята думаю іще раз.
Хрещенська вода єднає українців у своєрідне хрещенське братство. Від Замку до Орелі гурти молоді й середнього віку людей, які вже випробували воду і свою волю та й зігріваються чаєм чи чимось міцнішим.
- А царичанців тут повно! – чути веселий голос – Наче в них церкви своєї немає чи Оріль не така. Видно, в нас таки краще.
Приїжджають сюди і цілими родинами, як пенсіонери Марченки з Рудьки.
- Тут день провести – велике благо для душі і тіла, - переконаний Володимир Степанович. – Яка краса навколо! Спасибі протоієрею Сергію, це за його ініціативи зроблені роздягальні ,вхід у воду і є чим зігрітися і що перекусити. У воді вже, мабуть, більше сотні людей побувало, навіть малі діти купаються. Їздимо щороку. Діти почали пірнати першими, потім і дружина Анастасія Тимофіївна зважилася. Сьогодні вона, доньки і зять купалися, а ми з другим зятем, свахою і кумом з Царичанки підтримуємо їх. Наварили супу і пригощаємо гаряченьким усіх, хто хоче. Тут, хто й не заходить у воду, то й і так заряджається здоров‘ям від природи.
Поруч з їхнім автомобілем порається біля багаття Надія Кейда. Вона запрошує бажаючих після холодної води скуштувати смачного плову та гарячого глінтвейну.
- Глінтвейн ще є, а плову вистачило лише на годину, - з усмішкою говорить Надія Луківна. – Рису приготували шість кілограмів, на той рік треба брати десять.
А у сусідньому Могилеві освячення води вперше відбулося на Орелі на пляжу Кота, там, де в повінь річка зливається з озером Біловід. Пройшло воно за ініціативи фермерів Віталія Моні та Феодосія Шандиби, які допомогли місцевим умільцям зробити на воді хрест із дощок і соснових гілок. Ось що про Водохреще в Могилеві розповів його сільський голова Валерій Дружко (до речі, Могилівська сільрада за підсумками року визнана найкращою в Царичанському районі):
- У нас ієрей Богдан Чайковський святив воду спочатку біля церкви, а потім – на Кота, де гарно підготували місце. Я й не думав, що стільки людей буде! Самих машин було не менше ста. А скільки людей купалося після освячення води! Найбільше, певна річ, молоді. Я теж прийняв заряд бадьорості на весь рік.
Кажуть, хто на Водохреще тричі зануриться у водойму, не хворітиме увесь рік. Щороку все більше людей вірить у цілющу властивість хрещенської води. Водохреще єднає українців, гартує їхнє тіло і підносить дух на звершення добрих справ. Без яких, річ певна, гарного життя годі сподіватися.

На святі побував і воду випробував Григорій ДАВИДЕНКО.