Поточний № 28 (1266)

23.07.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Таланти односельців


31.03.2019

Ідея написати історію села Горького Дніпровського району виникла нещодавно. І виявилося, що серед моїх земляків – багато талановитих людей, про захоплення яких ніхто не здогадувався раніше. Про Івана  і Валентину  Муравйових розповіли їхні діти. 
 
У свій час Іван Муравйов на запрошення своєї землячки Ніни Попко приїхав з Росії  до українського села Горького Дніпровського району, щоб знайти роботу.  Згодом облаштувався на новому місці. Через деякий  у село прибула і дружина Валентина з двома доньками. Спершу працювала в торгівлі, а  потім на фермі. 
З перших же днів зарекомендували себе передовиками виробництва. Іван Миколайович – механізатор, а його дружина в числі перших операторів машинного доїння. За свою працю були відзначені державними нагорродами. Подружжя Муравйових віддали господарству більше 40 років свого життя.
Серед односельців мало хто знав, що що Іван малює картини, а дружина вишиває. Можливо, це захоплення до прекрасного і поєднувало цих людей у міцну сім’ю. 
Показала і розповіла нам про  захоплення батьків їхня найменша донька Надія. І всі, хто бачив ці полотна, не могли повірити, що автор цих шедеврів – простий механізатор Іван Муравйов. Йому б у свій час отримати освіту художника, і світ побачив би ще одного Саврасова чи Рєпіна. Його картини насичені любов’ю до рідного краю, повагою до  людей праці.  Було в Івана Муравйова ще одне захоплення – це гра на гармошці. Часто він згадував свою маленьку батьківщину, де народився - село Гримуче на Брянщині. Там було багато природних джерел, і уночі було чути, як вони дзюрчать. 
Ось таким був механізатор Іван Муравйов, який жодного дня так і не побував на пенсії. Його не стало в 60…
- Пам’ятаю, батько часто говорив: «Ось вийду на пенсію, Валюхо, – згадує Надія, – і як сядемо, як заспіваємо...
Але не судилося…
Валентина ШЕВЧЕНКО,
член Національної спілки журналістів України.
Дніпропетровська область.