Поточний № 44 (1231)

16.11.2018

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Тепер люди платять за все


06.02.2014

Шановна редакціє! У нас в Україні було-було, а оце завершило… У хаті холоднеча неймовірна, і немає здоров’я підтопити дровами. Коли ляжу, вкриваюся усім, чим можу, та однаково холод такий, що й литки терпнуть. Люди кажуть, газ тепер такий нам подають - лічильник крутить, а тепла нема. За той місяць заплатили 500 гривень, а за цей боюся і питати дочку, скільки… Якби нормальні закони були, хіба б люди жили в отаких зашпорах? Про субсидію лише говорять, а кинешся, то ось вам Біг, а ось поріг - документи на хату після смерті чоловіка не переоформлені. Треба купу грошей, щоб це зробити…
Я – сирота, виросла без батька. Він загинув на війні, коли я ще не народилася. А коли вийшла заміж, удвох з чоловіком своїми пучками збудували хату, ніхто нам і копійки не дав з держави на це. Кілька років тому його не стало, і з моєї мінімальної пенсії треба віддати тепер максимальні кілька тисяч гривень на переоформлення житла. За що? Раніше у сільраді переписували документи, та й усе. Попридумували казна-що, кажуть, для покращення нашого життя. Щоб пережити отаке пограбування спокійно, нерви треба кобилячі.
У нас тепер у кожному селі чимало людей живе в хатах, у яких вони не хазяїни. Тому ні приписати рідних не можуть, ні субсидію оформити… Про можливу продажу й не заїкайся. Щоправда, субсидію на опалення можна попрохати у районній комісії, таке дозволяється людям, що опинилися в скрутному становищі. Але ж хіба легко щороку принижуватися, випрошуючи подаяння? Тим паче добрий гаразд знаючи, що і наступного року не вдасться переоформити житло? Попогибіли ми в тих колгоспах із слізьми та кров’ю за два п’ятдесят на трудодень, а тепер платимо за все, мов якісь Рокфеллери. Тільки ніяк не можемо зрозуміти, чому так відбувається?

Лідія КУЗЬМЕНКО, с. Могилів, Царичанський район, Дніпропетровська область.

ВІД РЕДАКЦІЇ. Багаторічна велика проблема, про яку йдеться у зверненні, вже не раз порушувалася «Сільськими новинами». Її давно пора вирішити українському уряду. Третій рік як Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 26 жовтня 2011 року «Деякі питання визначення оціночної вартості нерухомості та об’єктів, що продаються (обмінюються)» введена і обов’язкова експертна оцінка спадкового майна. Після цього з 1 січня 2012 року сільські хати, навіть найскромніші, і справді зліплені людськими пучками з глини та соломи, стали оцінювати аж двічі – бюро технічної інвентаризації і лише дванадцять (!) визначених ліцензійованих експертних груп у всій Україні! Виникли неймовірні складнощі – у Дніпропетровській області тоді таких експертів не виявилося, найближча група була в Києві… Фактично відбулося призупинення нотаріальних дій «завдяки» дорожнечі всіх операцій. Тому урядове обмеження про дванадцять груп довелося відмінити.
А більше року тому, як повідомила «Сільським новинам» нотаріус Царичанської державної нотаріальної контори Наталія Фрізен, відмінена і оцінка майна БТІ, а держмито встановлене в розмірі 34 гривні. Інші обов’язкові операції при успадкуванні житла залишилися незмінними – нотаріальні послуги, запит до БТІ про підтвердження власності і технічна характеристика ним майна, експертна оцінка майна. Лише сама ця оцінка, за неофіційними даними, вартує від однієї до двох тисяч гривень! В залежності від того, скільки клунь, повіток і погрібників знаходиться на садибі… Тобто практично дві місячні «норми» діючого зараз соціального забезпечення.
Тож через «непідйомність» цих послуг для сільських пенсіонерів, самозайнятих та штатних працівників переоформлення спадщини почасти затягується на роки, а то й десятиліття. Так і не вдалося уряду Азарова зробити обіцяне покращення ні в цій, ні в інших сферах.
Вочевидь, сьогоднішня ситуація в державі потребує надзвичайних зусиль вже і світової громадськості для повернення до звичайного життя. Тому люди й наполягають не лише на необхідному мінімумі – зміні облич у владі, а і зміні самої системи влади. Можливо, тоді в нового українського уряду дійдуть руки і до хронічної проблеми селян – здирницького переоформлення власного, зліпленого своїми пучками житла.

Підготував Григорій МИКОЛАЙЧУК.