Поточний № 44 (1231)

13.11.2018

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Третя церква Гаврилівки


16.10.2014

З ІСТОРИЧНОГО погляду село Гаврилівку Покровського району можна назвати селом контрастів. За чверть тисячоліття від свого заснування воно пройшло через пекло воєн, революцій та жорстких протистоянь. Але починаючи з 1784-го року тут завжди було де помолитися. Спочатку гаврилівці мали невеличку каплицю, де правив службу ієромонах із Самарського монастиря. Однак село розвивалося неабиякими темпами, тож постало питання про будівництво нового храму. До благородної справи долучилася майже вся громада, яка зібрала від подвірного складу 400 рублів. А вже 1793-го року тут освятили дерев’яну церкву Миколи Чудотворця. Однак і вона з часом перестала задовольняти парафіян своїми скромними габаритами.

ІД багатотисячного парафіянського приходу було зроблено звернення до губернатора, в якому вони клопотали збудувати більшу церкву. Глас громади було почуто – будівництво паленою цеглою і мармуровою оздобою іконостасу велося довгих сім років. Освятили новий храм 1898-го року. Це була найкраща споруда по всій широкій окрузі. Золоті купола виднілися аж до тихоплинної степовички Вовчої, а передзвін з сорокаметрової дзвіниці слухали за десятки кілометрів довкруж. Та недовго судилося існувати храму. В тридцяті роки минулого століття за вказівками з Москви храм було зруйновано. В одному з сусідніх сіл з церковної цегли збудували клуб, а на руїнах церкви облаштували танцювальний майданчик. Господи, прости їх, грішних...

Понад вісімдесят років антихристиянська загальнодержавна політика відлучала люд від церкви й Бога. Невіри ставали комуністами, невіри не боялися робити зло, невіри черствіли душами, хоча, на щастя, в багатьох серцях чатувала надія на прийдешню віру в Господа Бога.

Допомогти землякам в цій благородній справі взялися місцеві меценати-аграрії батько Анатолій Пучка і його син Олег. Ще на початку нинішнього століття вони звели в селі Маломихайлівка величезний красень-храм. І от чергова новина – в Гаврилівці на місці зруйнованого комуністами храму освячено зведений виключно з дерева під тією ж назвою - Свято-Миколаївський. На свято відкриття храму прийшли сотні жителів Гаврилівки, Підгаврилівки і багатьох навколишніх сіл. Поки що не всі вони віруючі, але, переконаний, свята віра проб’ється до кожного серця, розбудить кожного від безвірного сну. До речі, щоб церква набула такого ж високого сану, як і її зруйнована попередниця, громада й меценати роблять усе від них залежне. А новопризначений отець Мирослав, якому було надано неподалік церкви сучасну квартиру з усіма побутовими зручностями, буде проповідувати добро і злагоду, любов до Бога, віру до Всевишнього і особисто кожного в себе.

… У Гаврилівці останнім часом багато зроблено по відновленню духовності, по створенню найнеобхідніших умов для повноцінного життя місцевого населення. А це насамперед організація робочих місць і достойна оплата, а у відповідь – високопродуктивна робота на полях і фермах. Село по суті оновлюється за сучасними стандартами. Є тут діючий будинок культури, в якому вирує духовне життя. Малеча ходить до дошкільного навчального закладу «Росинка», в якому створені всі необхідні умови. Місцеве ТОВ «Зоря» (Анатолій Пучка) і ТОВ «Україна» (Олег Пучка) опікуються проблемами середньої школи, збудували стадіон з усіма необхідними атрибутами, фінансують ремонт доріг, займаються озелененням вулиць, всіляко допомагають при необхідності своїм односельцям.

…Перша літургія новозбудованого храму в Гаврилівці була здійснено 9-го жовтня нинішнього року за участю запрошених священиків. Освячений же храм цього ж дня митрополитом Дніпропетровським і Павлоградським Іринеєм. Він же нагородив грамотами й церковними відзнаками будівельників і багатьох гаврилівців, котрі зробили свій посильний внесок у спорудження церкви. Головним меценатам - батьку й сину Пучкам - Іриней вручив ордени Миколи Чудотворця.

Олександр СВЯТИНА. Дніпропетровська область.