Хотів би розповісти про один, ще порівняно новий сорт томата в моїй колекції. Це – Зимовий фінський. Як ви, шановні читачі, здогадалися цей сорт дуже пізній. До речі, завдяки саме йому в минулому році ми були забезпечені своїми томатами практично всю зиму.

Мені завжди хотілося зберегти помідори якомога довше, ось і шукав такі. Перепробував багато аналогічних сортів і в кожному щось не подобалося. Нарешті, нещодавно з’явився в моїй колекції такий, про який мріяв, який наполегливо шукав. Він і став моїм зимовим улюбленцем. Адже «фішка» з ним така: влітку ви насолоджуєтеся безліччю інших своїх томатів. Восени їсте те, що дозріває з літніх. А ось коли вони закінчуються і настає пізня осінь та зима, тоді й приходить час томатів Зимовий фінський. Адже наприкінці сезону його дбайливо зриваємо з кущів, сухими вкладаємо в картонні коробки в два-три шари і залишаємо на зберігання в прохолодному місці. Таким чином наші помідорчики дозрівають і чекають, коли й до них «дійдуть руки».

Звичайно ж, тут не пройде  таке – поставили коробку й забули. Час від часу плоди потрібно переглядати: адже ні-ні, та й зустрінеться серед них зіпсований. Ось і треба його негайно прибрати. Хоча заради справедливості варто відзначити, що великий плюс цього сорта томата в тому, що його псування не переходить на сусідні помідори, та й псуються вони дуже повільно. Але все-одно спостерігати за ними треба постійно.

У минулому році ми не чіпали їх до кінця грудня, а «продегустували» вже на новорічному столі. Звичайно ж, це все-таки не липневий томат, але все ж за чотири місяці зберігання не втратив вологу, плоди не зморщилися і не зіпсувалися. Та й аромат літа не розгубили. Одним словом, з магазинними-тепличними – ні в яке порівняння не йдуть! Та й тим більше – свої ж. А це вже особливо приємно.

До речі, кілька десятків плодів вирішили залишити й до Восьмого березня. І що ж – вийшло: святковий стіл також прикрасили своїми ж помідорчиками.

Що стосується вирощування томата Зимовий фінський: кущ росте висотою півтора-два метри, тому потрібно підв’язувати, формувати в два-три стебла. Адже обвішаний він томатами дуже рясно, тому без підв’язки гілки з плодами будуть лежати на землі, хоча навіть при цьому псуватися не будуть. Сорт урожайний, стійкий до посухи, практично не піддається різним «помідорним» хворобам, плоди одного розміру, трохи більші за тенісний м’ячик. 

Кілька слів про тонкощі догляду. Щоб виростити гідний урожай, необхідно дотримуватися правил по догляду за томатами. Перш за все, регулярно вживати заходів боротьби з паразитами, розпушувати  ґрунт і підгодовувати його, вчасно видаляти непотрібні пасинки. Для збереження повітряно-водного і температурного балансу плодів  ґрунт на грядках не повинен засихати. 

Для цього досить використовувати мульчування – покрити ґрунт перегноєм, соломою або торфом. Через пару тижнів після висаджування томатів на грядку їх потрібно підгодувати наступним розчином: 10 грамів аміачної селітри і 15 грамів суперфосфату розчиняємо в 10 літрах води. Після появи перших зав’язей помідори обробляємо розчином: 10 грамів аміачної селітри і 15 грамів калію сірчанокислого на 10 літрів води. Але я намагаюся використовувати на своїх грядках якнайменше «хімії», тож для отримання високого врожаю використовую концентрат з органічних добрив: суміш пташиного посліду і води.

Сенчуку А.І., вул. М. Небаби, 100, кв. 27, м. Чернігів-5, 14005. 

Бажаю, щоб і на вашому городі чи дачній ділянці влітку з’явився томат Зимовий фінський і порадував вас літнім смаком і на Новий рік, і навіть на Восьме березня.

м. Чернігів.