У сільське господарство мені довелося прийти ще у далекому 1997 році механіком Кільченського елеватора, далі працював сервісним інженером з обслуговування імпортної техніки. До цього часу переді мною завжди дві вершини хліборобського року – посівна і жнива. Доводилося працювати і на тракторі, і на комбайні. 

Свого часу в ТОВ «Новофарм» в сезон збирання ранніх зернових  під моїм керівництвом трудилося до 350 працівників! А в 2016 році я прийняв СПП «Чумаки» з кількістю працівників всього 125 чоловік, включаючи охорону. Стільки ж людей працює у нас і зараз. Це при тому, що підприємство є багатопрофільним: обробляє понад 5 150 га землі та утримує 1250 голів ВРХ.   На початку найскладнішим для мне завданням було відновлення довіри простих людей до нового керівництва. Прибуток створюють люди. А для цього треба зробити такі умови, аби кожен робітник, спеціаліст почувався комфортно. Відтак для будь-якої людини, яка обирає роботу в СПП «Чумаки» є два фактори: психологічний комфорт та рівень зарплати, яка у середньому у нас становить 11 тис. гривень. На відміну від інших роботодавців,  ми сплачуємо чималі податки, що позитивно позначається на пенсійному забезпеченні наших працівників. 

Ми вселили людям  надію у завтрашній день – тому сьогодні до нас повертаються механізатори, тваринники, спеціалісти. Кадрова політики – одна з головних засад успішної роботи підприємства.

При правильній організації роботи, підборі кадрів, технологій і логістичного процесу керувати сільгосппідприємством – одне задоволення. 

Мені, напевно, пощастило, що на своєму життєвому шляху довелося спілкуватися і працювати з багатьма фахівцями, які знають свою роботу і виконують її на совість.

Понад 30 років у господарстві працює головний агроном Галина Демиденко. Їй не треба розповідати про переваги того чи іншого сорту пшениці, її не треба агітувати, яку систему обробітку ґрунту краще застосовувати чи які засоби захисту рослин вносити. Галина Михайлівна дуже полюбляє пшениці одеської селекції, ячмені київської селекції і щоразу наголошує, що потенціал вітчизняного насіння ще не вивчений. А за умови вирощування ранніх зернових на зрошенні, як це роблять на Херсонщині, врожайність зросте удвічі. 

Заступник директора з тваринництва Сергій Біжко у нас працює вже 20 років. Він продовжувач  сімейної династії – батько, Геннадій Сергійович, у свій час закінчив Харківський зооветеринарний інститут. 

Великий послужний список у заступника директора з виробництва Петра Корбута. Він – мій перший помічник.

 

Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», яким передбачено, що з 1 липня 2021 року громадяни України можуть набувати право власності на земельні ділянки сільгосппризначення площею до 100 га. З 1 січня 2024 року таку можливість отримають також юридичні особи, власниками яких є українці. Вони зможуть купувати до 10 тис. гектарів землі. Питання, чи надавати іноземцям право купувати землю, вирішуватиметься на референдумі.

Землі сільгосппризначення приватної форми власності займають близько 30 млн. га. Близько 10 млн. га складають площі державного земельного банку. Та мало хто звертає увагу на те, в якому стані перебуває сама земля.  А питання збереження родючості українських чорноземів підіймаються здебільшого в наукових колах. Директор Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» Святослав Балюк наголошує, що невдале господарювання на землі призвело до того, що на території України площа деградованих земель складає, за різними даними, від 10 до 15 млн. гектарів.

Що робити після відкриття ринку землі? Працювати, як і раніше. Але пайовики, у яких завершуються договори оренди, напевно ж, спробують продати свою землю. І в цьому разі агроформування, як наше, не має можливості придбання землі, оскільки законодавством поки що це не передбачено. Вважаю, що такі штучні обмеження створюються для бюрократії, яка ще з часів СРСР вміла заробляти гроші на всьому. Але мене більше турбує інше – згідно з останніми законодавчими змінами дозвіл на зміну цільового призначення земельної ділянки вже не потрібен. Для першого кроку необхідна нотаріально засвідчена заява на зміну цільового призначення земельної ділянки, підписана власником. Саме ця заява і буде підставою для розробки документації землеустрою щодо зміни цільового призначення землі. І тоді можна буде чорноземні поля облаштовувати сонячними панелями, як це роблять  і зараз підприємці. Стосовно такого бізнесу  я не маю ніяких претензій, але ж ці панелі не повинні розташовуватися на чорноземах, призначених для вирощування сільгосппродукції. Чи, можливо, хтось із власників цього бізнесу, зняв родючий шар землі та склав його для подальшого використання, як це передбачено законодавством? Навряд чи... Облаштовувати такі електростанції треба на неугіддях, солонцях, глинисто-піщанистих площах, на дахах будинків, але ж не на золотих чорноземах! Правду кажуть мудрі українці: «Дурням батьківщина не в моді»! 

 

Наприкінці минулого року з України експортували за кордон майже 26 млн. тонн зернових культур. За результатами 2020 року Україна займає 3-тю позицію в рейтингу найбільших експортерів ячменю в світі, поступаючись лише Франції та Російській Федерації.

 Вважаю, що уряд вчинив правильно,  заборонивши експорт насіння соняшнику з 15 травня до 30 вересня цього року. Тепер кажуть, що це може призвести  до торговельного конфлікту між Україною та ЄС. Але треба ж захищати національного товаровиробника! Наприклад, СПП «Чумаки» усе вирощене насіння соняшнику відправляє на Перещепинський олійноектраційний завод «Рістон Ойл».

Минулорічна посуха показала, чого вартує українська пшениця, українська кукурудза, український ячмінь, український соняшник. На 30-му році незалежності ми побачили справжню ціну нашої продукції. А різниця між попередніми невисокими цінами і нинішніми лягала, на мою думку, у кишені зернотрейдерів.

Однак для такої галузі, як тваринницька, ситуація з високими цінами на фуражні культури є патовою:  минулоріч ми здавали молоко по 10,50 грн., зараз – по 11, а затрати на кормовиробництво зросли вдвічі, що позначилося на собівартості продукції. Це ж стосується і виробництва м’яса та яєць. Така ситуація може призвести до того, що з полиць українських магазинів зникнуть справжні українські продукти, які мають споживати українці. Натомість зростуть поставки пальмової олії, генно-модифікованих продуктів.

 

Впродовж п’яти років у тваринництві повністю реконструювали два корпуси та облаштували літній табір. У минулому році придбали 350 нетелів та телиць, на що витратили 6,5 млн. грн. Вже є перші результати – близько 100 нетелів розтелилися. У цілому утримуємо 1250 голів ВРХ, у тому числі 425 голів дійного гурту. Аби завантажити доїльний зал «Карусель», кількість молочних корів плануємо довести до 750. Тваринницька галузь досить затратна, оскільки потребує постійних фінансових вкладень. Але наше молоко екстракласу надходить на виготовлення дитячого харчування на ТОВ «Молочний Дім» та ТОВ «Придніпровський».

Цьогоріч на 240 гектарах поливних площ будемо вирощувати кукурудзу та горох, який збагачує ґрунти біологічним азотом та є гарним попередником для озимої пшениці. Що з цього вийде, неодмінно розповім читачам «Сільських новин» восени, напередодні Дня працівників сільського господарства.