Поточний № 44 (1231)

14.11.2018

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

У Багатому і хліба багато


22.08.2013

 

З року в рік ТОВ «Агрофірма «Дружба», якою впродовж 29 років керує славетний хлібороб, Герой України Анатолій Вуйчицький, йде в авангарді господарств Дніпропетровщини, показуючи чи не найвищі урожаї зернових в області.
Цьогоріч «Дружба» зібрала в середньому 70 ц/га озимої пшениці і вивела Новомосковський район в лідери по урожайності серед 22 районів Дніпропетровщини. Ми поїхали до агрофірми, щоб вивідати секрети щедрих врожаїв у селі Багатому.

Дружба з рослинами
Ідеально відремонтована контора господарства і подвір’я, густо вкрите барвистими квітами говорили, що тут є добрий Господар. Ні! Шанований Батько, який тримає всіх і все під своїм пильним і дбайливим оком.
Анатолій Вуйчицький був у доброму настрої. Аякже! Рік кропіткої, наполегливої праці біля землі, рік щоденних переживань і турбот, минув не марно. Пшеничка щедро вродила, віддячивши за правильний догляд своїм господарям. У закромах господарства лежить зібране золото – пшениця 6-класу.
- Я такого хліба ще не бачив – сніп лягав на ножа комбайна! - захоплено розповідає Анатолій Станіславович про ще живі враження від жнив. - Але такому хлібу треба було б підвищену норму вологи, а дощів не було. Хоча боги все ж були до нас поблажливі. Взимку пшениця добре розкущилася і дала до 5-6 млн. продуктивних стеблин, а ми сіяли всього 220 кг на гектар. Якби ще дощі вчасно, урожай був би ще більший, хоч на деяких полях взяли до 90 ц/га.
- Що це за сорти у вас такі? – допитуємось у досвідченого хлібороба.

- Раніше сіяли в основному одеськими сортами. Ще в 90-х в СГІ був виведений відмінний сорт Юннат Одеський, який один рік дав у нас 92 ц/га, а другий – 106 ц/га, сіяли його впродовж трьох років. Останній рік урожай був поганим, сіяти тим насінням не можна було, тож на четвертий рік звернулися в Одесу, щоб купити насіння сорту Юннат Одеський, однак він був загублений. А шкода. Хороший сорт був. Сьогодні перевагу надаємо краснодарським сортам озимої. У них зараз ведеться активна заміна сортів. Краснодарські пшениці у нас дають і колос хороший, і стебло стійке до полягання, що запобігає втратам урожаю. Хоча сіємо насіння і одеське, і миронівське. Постійно слідкуємо за новинками. Щороку вчені виводять нові, більш продуктивні сорти. Враховуємо обов’язково рекомендації оригінаторів сорту. Однак ніколи не сіємо тільки одним сортом. Намагаємось суворо дотримуватись технологій, тільки тоді хороший результат можливий. Уже в цьому переконались. Дуже важливим фактором залишається погода. Бог дасть – дощ піде. Дуже багато ризиків несуть погодні умови. Нам треба повертатись до зрошування. На сьогодні свою економність і ефективність демонструють системи крапельного зрошення. В Ізраїлі на пісках, застосовуючи крапельне зрошення, отримують по 110 ц/га пшениці. Якби у нас зробити «краплю», урожаї кукурудзи можна б було збільшити до 150 - 180 ц/га!
Кукурудза в агрофірмі «Дружба» ще не зібрана, красується, виблискуючи на сонці широким зеленим листом, поодкидавши в боки важкі довгі качани. Чиста, доглянута, ні тобі бур’янинки.
А он соняхи, надивившись на сонце, посхиляли свої чорні голови – в них зріє-визріває сонячне насіння. Добре і їм живеться в агрофірмі, бо у «Дружбі» дружать з рослинами, дають їм все те, що потребує той чи інший сорт, гібрид.
Ще не так давно тут вирощували на 700 га цукровий буряк. У 2006 р. 44 тис. тонн солодких коренів віддала «Дружба» на Губиниський цукровий завод. А далі здавали на Ланнівський цукрозавод, що на Полтавщині.
Цього року вперше відмовились від цукрових буряків, бо вирощувати їх стало невигідно з нинішньою ціною на цукор.

До людей з повагою
Анатолій Вуйчицький не міг дозволити робити агрофірмі на збиток. Адже за ним люди, які працюють в господарстві, і пайовики, яким треба щороку платити орендну плату згідно з договором. А ставиться Анатолій Станіславович до своїх людей з повагою, як при Союзі. Прекрасний організатор, який уже у 28 років став головою колгоспу «Вперед», Анатолій Вуйчицький тоді зрозумів, що без людей, без спеціалістів неможливо успішно господарювати на землі. І коли у 1985 році очолив колгосп «Дружба», перше – це зібрав навколо себе колектив висококваліфікованих фахівців, і сьогодні у нього навіть бригадир комплексної бригади Тарас Шевченко має вищу аграрну освіту і, за словами головного агронома Віктора Швайка, завжди може замінити агронома.
Для спеціалістів, як в радянські часи, «Дружба» будувала житло. 130 будиночків з усіма госпбудівлями було зведено з 1988 року. 4 роки тому збудували домівки і для механізаторів. Велику увагу господарство приділяє садочку, школі, де навчаються діти трьох сіл – Багате, Панасівка і Рівне. До речі, село Рівне «Дружба», можна сказати, воскресила. Провели в село газ, поклали тверде покриття на дороги, збудували 10 будиночків – і село ожило. В той час, коли скрізь по Україні села вимирають, тут, дякуючи «Дружбі», відроджуються.
І в усьому ставиться керівник до людей по-людськи. Якщо чоловік працює добросовісно, з повною віддачею, ця робота оцінюється гідно. Деякі механізатори за 20 днів гарячої жнивної пори заробили 37 тисяч гривень! І коли ми попросили директора «Дружби» назвати своїх «героїв жнив» - комбайнерів, то звернули увагу, що кожного комбайнера-механізатора Анатолій Станіславович знає по імені і по батькові. Це, дійсно, вияв поваги до людей тяжкої хліборобської праці, які під час жнив забувають про все, окрім одного – зібрати якнайшвидше і якнайбільше хліба, щоб зерно не осипалось, не пропало.
Дмитренко Петро Віталійович, Звонар Василь Вікторович, Іванов Віктор Васильович, Андрійченко Андрій Федорович, Зубков Олександр Миколайович, Кирис Олександр Вікторович, Ситник Іван Іванович, Чечин Олександр Васильович – завдяки і цим героям поля, комбайнерам-механізаторам ТОВ «Агрофірма «Дружба» зібрала найбільший урожай озимих з гектара в Дніпропетровській області, за що була відзначена дипломом департаменту АПК та обкому профспілки працівників агропромислового комплексу. Наполегливо, щоденно, з минулої осені над озимими чаклували провідні спеціалісти господарства - досвідчений головний агроном Віктор Швайко і головний інженер Олег Коваленко, бригадири комплексних бригад Бублик Андрій Васильович і Шевченко Тарас Григорович.

У ногу з часом
- Урожай ніколи не давався легко, - ділиться досвідом головний агроном Віктор Швайко. - Щоб отримати багато зерна, треба як мінімум рік тяжкої праці. А щоб навчитись цьому, треба не

один, а десяток років. І на цьому зупинятись не слід, треба далі читати нову літературу, їздити на семінари, постійно удосконалювати виробництво, запроваджуючи і нову високопродуктивну техніку, і новітні технології, і, звісно, нові сорти і гібриди. І в це все треба вкладати гроші, бо без фінансування не буде дотримано всіх ланок технологічного процесу, і урожай буде значно менший.
В агрофірмі «Дружба» це розуміють і спеціалісти, і директор, який не тільки за фахом, за покликанням є вченим-агрономом, для якого вирощувати хліб – то не рутинна праця, а захоплення.
- Коли навесні виходиш в поле, а озимина перед тобою лежить синювато-зеленим оксамитом, і коли влітку розливається золотаво-жовтим морем, і коли вже хліб важким колосом від подиху вітру колишеться, ніби хвиля, - яка це радість, яке задоволення, яке це щастя! - щиро ділився станом своєї душі Анатолій Вуйчицький.
І люди оцінили відданість Анатолія Станіславовича своїй справі, тому і після розпаювання майже всі землі колишнього колгоспу «Дружба» перейшли до ТОВ «Агрофірма «Дружба». І господарює на них колектив однодумців на чолі з Вуйчицьким вдало. По урожайності господарство в числі перших в області, а цьогорік – найкраще.
Отже, Анатолій Вуйчицький зумів зберегти ввірений йому людьми колгосп «Дружба» ще задовго до проголошення української незалежності, уміло провівши розпаювання у часи незалежності. І сьогодні Герой України, вчений-агроном Анатолій Вуйчицький йде в ногу з часом, разом зі своїми спеціалістами прискіпливо вивчаючи і при доцільності впроваджуючи найновіші, найпродуктивніші сорти, гібриди і науково обґрунтовані технології. Спеціалісти господарства і сам директор - активні учасники всіх науково-практичних семінарів і конференцій. Тут часто проходять практику студенти агроуніверситету, здобуваючи перші зернини практичних знань ведення сільгоспвиробництва. І хоча господарство не є науково-дослідним, тут щороку проводять моніторинг найновіших сортів озимої пшениці, гібридів кукурудзи і соняшнику європейської та української селекції на спеціальному полігоні, обираючи з-поміж них найбільш пристосовані для вирощування в умовах і на ґрунтах конкретного господарства.
Проїжджаючи повз ошатні будиночки села Багате з новими парканами, доглянутими обійстями, подумалося: непогано живеться тут людям. А все тому, що є тут добрі господарі, які по-справжньому люблять землю, цінують людей, які на ній працюють, і дбають про те, щоб мила Україна завжди була з хлібом. А сьогодні у Багатому багато хліба.

Світлана МАРКОВА.
с. Багате, Новомосковський район,
Дніпропетровська область.

На знімках. Герой України
Анатолій Вуйчицький та голова Дніпропетровської ОДА Дмитро Колесніков.
Головний агроном Віктор Швайко у полі з механізатором Станіславом Коваленком.
- Вже сім років працюю на потужному 500-сильному «Кейсі», - говорить Коваленко. - До цього у мене був Т-150. Це, як кажуть, неба і земля. На імпортній техніці працюю із задоволенням: тут є і кондиціонер, і GPS навігатор. Одним словом, почуваєш себе людиною.
У господарстві трудиться і батько Станіслава - Анатолій Васильович Коваленко, водієм.
Отож, династія продовжується.
Завідувачка їдальні Олена Бабенко та кухар Тетяна Шевченко відповідають за важливу ділянку роботи - аби робітники та спеціалісти смакували обідами і мали більше сил для продуктивної роботи.
Бригадир комплексної бригади Тарас Григорович Шевченко - повний тезка Великого Кобзаря.