Побратими згадують, щойно почалася повномасштабна війна, Михайло зібрав речі та пішов боронити країну. Офіцер-десантник здобув бойовий досвід ще у 2014 році – в зоні АТО.

 «Знайомі з 2014 року. Виконували бойові задачі. Разом брали участь в перших боях, тримали позиції, йшли на штурми. Побували в багатьох гарячих точках. Зокрема, на Авдіївському напрямку. Михайло був світлою, доброю, ввічливою, компанійською людиною», – зазначив побратим захисника Вадим.

Він додав, що Михайло знову взявся за зброю й у 2022-му, коли почалася велика війна. Без вагань зібрав речі та вже 25 лютого прибув до своєї частини. Капітан десантно-штурмових військзагинув на Донеччині під час масованого ворожого артобстрілу.

Лариса Єманова й сама у 2015 році втратила сина. Нині прийшла вшанувати пам’ять його друга – Михайла.

«Про нього не вийде сказати кілька слів. Про цю людину можна говорити годинами. У Михайла безліч чеснот. Він Герой, про якого ніхто не має забути. Як за рідного сина серце крається. Завжди телефонував. Приїжджав до мене з побратимами», – сказала Лариса Єманова.

У мирному житті, згадують друзі, Михайло був затребуваним IT-шником. У воєнному – безстрашним десантником.

«Він пішов на небо, як справжній десантник. І вже звідти побачить перемогу України, про яку так мріяв. Неймовірний син, надійний друг, патріот, справжній офіцер, мужній та чесний воїн. Людина, яка дуже багато знала та вміла», – сказав товариш загиблого Сергій.

У військового залишилася дружина, з якою побралися минулого року. А ще мама та брат. Герою навіки залишиться 35 років.