У середині квітня тернопільське ТзОВ «Бучачагрохлібпром» за ініціативою журналу «The Ukrainian Farmer» вдруге відзначено нагородою “Аграрна еліта України” як одне з найпотужніших аграрних підприємств нашої держави

Перше слово. Зустріч із Петром Гадзом
Бучач лежав у зморшках ярів і пологих пагорбів. Ранній ранок укрила морось холодного дощу. Містечко вже прокинулося, дарма, що субота, люд жваво метушився у вузеньких вуличках, відчиняючи то тут, то там двері крамниць. Відразу привернула увагу незвична, оригінальна забудова древнього Бучача, кількість історичних пам'яток та культових споруд - у таких містечках відразу відчуваєш дух багатьох поколінь, неповторність туристичної атракції.
Ознаки сучасності - яскраві банери, різна рекламна атрибутика, вивіски. Найчастіше впадали в око написи «Гадз», «Бучачагрохлібпром» - це, як уже мені відомо, двоєдиність імені, що зажило слави на рідному Тернопіллі, а тепер уже і в усій аграрній Україні.
Офіс ТзОВ «Бучачагрохлібпром» на центральній вулиці Галицькій, 160, по-столичному європейський. На стінах - ряди світлин у рамках, чимало фрагментів трудових буднів, змістовного відпочинку, спортивних змагань, видно, що колектив цього підприємства живе насиченим життям.
У приймальні офіс-менеджер Олеся Станкевич люб`язно пропонує запашну каву. Сама ж вся в роботі, бо через кожні хвилин пять-десять лунають дзвінки.
- Оце з суботнього ранку така активна телефонія, - кажу.
- Звичний трудовий день на всіх підрозділах. Транспорт, митниця, відправляємо авто з насінням в Росію, чекаємо на машини із саджанцями з Італії, - пояснює Олеся.
Через якийсь час до приймальні заходить сивочолий вище середнього зросту чоловік, простягає руку:
- Я Петро.
- А я Микола, - посміхаюсь навстріч такій звичній простоті, походженням якій слід завдячувати селу. Це не панібратство, а приязна сільська інтелігентність, що передається з покоління в покоління.
Петро Гадз, голова спостережної ради ТзОВ «Бучачагрохлібпром», глибоко корінням із сільської родини. Мама відтрудилась 31 рік у буряківничій ланці, тато 36 - трактористом. Весь час у полі, тому малого Петра більше доглядали старші сестрички.
Життя простого селянського сина склалося дивовижним чином. Я тримаю в руках документальну книгу-збірку «Від пісні до хліба», що вийшла минулого року у тернопільському видавництві «Збруч». Як зазначається в анотації, у книзі, підготовленій журналістами на основі багатолітніх зустрічей з чудовим музикантом і відомим підприємцем, заслуженим працівником сільського господарства України Петром Гадзом, йдеться про нелегке, але впевнене економічне становлення західноукраїнського села в пострадянський період. У передмові бучацький письменник Василь Тракало пише:
«Цей чоловік, як колись, так і тепер міг би стати відомим музикантом чи співаком, але став знаним, і не лише в наших краях, підприємцем. То про нього нерідко можна почути від земляків: хто не знає Гадза, той не знає Бучача...
Власне, я познайомився з тоді ще не відомим юнаком майже тридцять років тому... на весіллі, де молодий музикант у складі найпопулярнішого у 80-ті роки вокально-інструментального ансамблю додавав настрою українськими мелодіями гостям і молодій парі...
Та вже згодом талановитий хлопець із Зеленої успішно закінчить Тернопільське музичне училище імені Соломії Крушельницької, Київський інститут культури, працюватиме викладачем, а потім директором Язловецької музшколи, стане художнім керівником великого мішаного хору в Передмісті, братиме участь як митець у звичайних і ювілейних концертах від Бучача до столиці. І якби в той час хтось сказав мені, що цей молодий чоловік з дивовижним голосом й непересічними здібностями акордеоніста стане згодом бізнесменом, директором комбінату хлібопродуктів, то сприйняв би таку версію як повний абсурд».
Документальна збірка вповні відображає хронологію поступу музиканта за природним хистом та підприємця за покликанням долі Петра Гадза. Відчувши, що життя вже пульсує в інших вимірах, що потрібно власноруч щось змінювати, він спершу доклав сил у так званому човниковому бізнесі. Не схибив. Після низки торгових ларків відкрив у рідному Бучачі сучасний супермаркет “Європа”, де обслуговування вже було по-справжньому цивілізованим, а широкий асортимент товарів приваблював пересічного покупця доступними цінами.
Далі Гадз, вірний своїй цілеспрямованості, бо тільки рух уперед притаманний його характеру та світогляду, поклав на себе дуже відповідальну та тяжку ношу, очоливши колектив місцевого комбінату хлібопродуктів, який на той час, що називається, гибів у боргах, досить значних - за електроенергію, перед бюджетом, по заробітній платі. Ціною величезних зусиль дружно реанімінували підприємство, згодом вийшли навіть на прибутковість, відродивши, зокрема, конче необхідний Бучачу хлібозавод. Приростили масив орендованої в обробітку землі до 3,3 тисячі гектарів.
Якось Альберт Енштейн сказав, що той, хто хоче бачити результат своєї праці негайно, повинен йти в чоботарі. Від тієї віхи, коли Петро Гадз вирішив докорінно змінити своє життя, спливло вже чимало часу, але й досягнуте ним, справжнім господарем і патріотом рідного краю, варте глибокої поваги. Сказати б, навіть всупереч непослідовній політиці в агросекторі нашої улюбленої та такої непередбачуваної держави створене Гадзом ТзОВ «Бучачагрохлібпром» увійшло в сотню найвпливовіших гравців аграрного ринку України. І нині обробляє майже тридцять тисяч гектарів землі, потужно розвиває тваринництво, інші напрямки агровиробництва.
А Петро Гадз, незважаючи на свою надзвичайну зайнятість, залишається і в музиці. Душею. Як меценат. Та й у святкові дні бере до рук акордеона і співає свої улюблені пісні, серед яких найперша - “Чорнобривці”...

“Коли до англійського парламенту заходить фермер,

то всі встають, бо то зайшов ГОДУВАЛЬНИК”

Наша розмова з Петром Гадзом, заслуженим працівником сільського господарства України, головою об`єднання «Тернопільська обласна рада сільськогосподарських підприємств», заступником голови Аграрного союзу України, була невимушено і, вважаю, досить змістовною.
- Петре Івановичу, першим рядком, наріжним, що називається, каменем внутрішнього статуту колективу на вашому сайті є такі слова: «Мета роботи ТзОВ «Бучачагрохлібпром» - вести таку діяльність, яка забезпечує поєднання новітніх агропромислових технологій, сучасного менеджменту з віковим досвідом та мудрістю хліборобів, шанобливим ставленням до землі та селянської праці.» Мою увагу відразу привернули визначені вами цінності колективу, з-поміж яких - порядність, надійність, довіра, чесність як основа людських стосунків. Відверто: не часто доводилось в наш надзвичайно прагматичний час зустрічати, щоб на цих якостях робився акцент. Головне, мовляв, прибуток.
- Інакше й не можна, який би то час не був. На цьому тримається сила колективу, в кінцевому підсумку – успіх всієї роботи і то й же прибуток. Я тільки за дружну, заряджену на сконцентрований спільними зусиллями результат командну роботу.
Тому ми постійно працюємо над новими проектами, створюємо робочі місця, будуємо.
«Бучачагрохлібпром» - компанія, що споруджує тваринницькі комплекси, елеватор. А це будматеріали: щебінь, ліс, метал, фарби, цвяхи. Отже, робота для інших галузей економіки регіону, України. Це сплата податків. А за великим рахунком – модернізація країни в цілому. Інвестиції в майбутнє.
- Але ж для поступального розвитку необхідно мати тверду опору під ногами, як кажуть, внутрішню силу.
- Звичайно. Але ми в основному розвиваємось за рахунок власних резервів та частково за певні банківські запозичення. Сьогодні не потрібно надто тішитись зовнішніми інвестиціями. Бо ті гроші, що заходять до нас, розраховані на швидку віддачу. Найкраще – власний інвестор, який живе, працює на цій землі, який самостійно навчився заробляти. Де б це не було - в Німеччині, Голландії, Англії - скрізь леліють власного виробника, створюють умови для розвитку його справи, щоб він був конкурентноздатним у європейському та світовому просторі.
Я не раз зустрічався із зарубіжними колегами, і завжди вони казали: Петре, нас цінують, нас поважають. Коли, наприклад, англійський фермер заходить у парламент, усі депутати встають, бо то зайшов годувальник.
На раз буваючи в Сербії, я завважував, що оптимальним для ефективного управління є господарство з масивом землі десь 20 тисяч гектарів в обробітку. Ми нині обробляємо дещо більше. Такий великий комплекс дає змогу діяти вже по-сучасному, скажімо, інтегрувати результати роботи рослинництва в тваринництво, переробку. Не кажу, що все вдається. Працюємо над використанням резервів для високоякісного розвитку. Врожайність зернових у нас висока, але повинна бути найвищою у світі - 9 - 10 тонн пшениці чи 500-600 центнерів цукрових буряків, понад 100 центнерів кукурудзи. Тоді буде наш крок більш вагомим, достатнім, щоб поліпшувати умови праці, підвищувати зарплатню, збільшувати орендну плату, більше спрямовувати коштів на соціальну сферу. І ми до цього прийдемо.
- Державну підтримку в цьому плані відчуваєте?
- Запитайте щось легше. Може, комусь здається, що така підтримка є. Ми ж цього не відчули - ні по молоку, ні по м'ясу, ні загалом у тваринництві, хоч ТзОВ «Бучачагрохлібпром» - одне з небагатьох агроформувань Тернопільщини та й України, що здебільшого за рахунок власних резервів, власних зароблених коштів намагається підняти галузь на новітній рівень і нарешті позбавити державу залежності від імпорту та нагодувати людей високоякісною продукцією власного виробництва.
Створена нами виробнича інфраструктура вже нині дає змогу нести на собі значне соціальне навантаження, адже товариство перераховує на потреби бюджетів різних рівнів, а отже, людей, понад десять мільйонів гривень щороку. І щоб примножувати цей внесок, ми потійно перебуваємо в поступального розвитку, кожна гривня у нас в обігу, кожен день ми хочемо наповнювати твердою валютою конкретних справ.
- Але наскільки мені відомо, знаходяться “опоненти”, скажімо, народний депутат Орест Муц, котрий звинуватив ваше товариство в потенційній загрозі продовольчій безпеці України. Дуже дивно, як на мене.
- Він тільки зробив собі антирекламу, а нам - навпаки. До цього треба ставатися по-філософськи. На жаль, ми заслуговуємо на таких депутатів, котрих обираємо. Три місяці до нас навідувалися делегації - перевірка за перевіркою. Але, шановні, перевіряйте тих, де нічого не робиться. У нас кожна сотка землі в обробітку і кожна працює задля кращого майбутнього України.

Селекційна палітра.Рослинництво, насінництво
Моє перше знайомство з ТзОВ «Бучачагрохлібпром» відбулося взимку на представницькій міжнародній виставці у Києві. Тоді біля барвистого павільйона зі зразками інкрустованого насіння різних сільгоспкультур я познайомився з директором насіннєвого заводу цього товариства Тарасом Швецем (див. «ІнтерАГРО-2012: погляд зсередини», «Сільські новини», 16.02.2012 р.). Перше враження підказало, що це особливе і навіть в чомусь унікальне виробництво на мапі аграрної України.
Насіннєвий завод датської фірми «Cimdria» став до ладу на околиці Бучача 2006 року. Нині на очищенні, калібруванні, протруєнні насіння задіяні у кілька змін високотехнологічні лінії потужністю 250 і 150 тонн відповідно, третя лінія - для дрібнонасіннєвих культур - буде запущена вже поточного сезону. Працюють дві насіннєві лабораторії, де здійснюється контроль за якістю очищення, калібрування, за енергією та схожістю зерен.
Отже, товариство, маючи такий суперсучасний завод, грунтовно підтвержує свій статус із виробництва та реалізації суперелітного, елітного насіння провідних зернових, технічних та олійних культур.

Але передусім велика робота за високоякісне насіння йде на полях, зокрема дослідних.
ТзОВ «Бучачагрохлібпром» у насіннєвій галузі співпрацює з багатьма науковими установами - Інститутом фізіології рослин і генетики НАН України, Білоцерківською БЦ ДСС Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків НААН, Національним центром насіннєзнавства та сортовиведення, м.Одеса, фірмою «Осева Ексімпо Прага с.р.о.» (Чехія). Щоліта у Бучачі проходять Дні поля за участю науковців, дослідників, агровиробників із багатьох областей України та з країн - світових лідерів агробізнесу.
Агрономам, знаним і не дуже, тут є привід по-білому позаздрити. Таку кількість сортів пшениці, озимої та ярої, твердої та м'якої, тритикале, ячменю, кукурудзи, соняшнику, цукрових буряків вітчизняної та зарубіжної селекцій навряд де можна знайти.
Лідирує товариство, як в на Тернопіллі, так і в Україні, за показниками товарного зерновиробництва. Середня врожайність 2011 року склала майже 80 (!) центнерів на круг.
Введено в дію першу частину елеватора на 24 тис. тонн із сучасною газовою сушилкою та очисною машиною, добудовується друга лінія на 50 тис. тонн. Загальна потужність зі зберігання становитиме 100 тис. тонн зерна.

Велике молоко зеленого краю. Тваринництво
Улітку минулого року я підготував аналітичну публікацію «Істина в склянці... молока» - певний огляд шляхів розвитку великотоварного молоковиробництва в Україні, зокрема на прикладі Полтавської, частково - Дніпропетровської та Чернігівської областей. Але була там згадка і про те, що на Тернопіллі закладається добрий фундамент під шість молочних комплексів.
Відверто, тоді я й не здогадувався, що вже незабаром, нинішньої весни мені доведеться побувати на чотирьох з них. Причому два комплекси - у с. Пилява та с. Соколів Бучацького району - вже успішно працюють, продукуючи високоякісне молоко за сучасними технологіями у доїльних залах відомої фірми GEA WestfaliaSurge. Щодоби на переробку звідси надходить більше 20 тонн молочної сировини.
Завершується будівництво фермських приміщень у с. Ліщанка та с. Осівка.
В останньому селі Іван Карачка, виконавчий директор ТзОВ «Бучачагрохлібпром», сказав:
- Дуже мені хотілося, щоб на моїй малій батьківщині з'явився такий молочний комплекс, де б земляки могли працювати вже в сучасних умовах та одержувати достойні заробітки. І ось залишилося поставити худобу та взяти перше - святкове - молочко.
Можна зрозуміти Івана Володимировича і щиро за нього порадіти та тих осівчан, його земляків, котрим доведеться освоювати новітнє виробництво, отримати надійну перспективу у житті. Адже заробітна плата на вже діючих комплесах ТзОВ «Бучачагрохлібпром» складає від трьох до п'яти тисяч гривень, що для Тернопілля, особливо сільського, де роботи не так то й багато, хороша матеріальна винагорода.
Кожен молочний комплекс дає 70-100 робочих місць. Ручної праці мінімум, оскільки всі процеси механізовані і комп'ютеризовані, два оператори обслуговують 200 корів. Є сучасні побутові кімнати, душові кабіни.
І це все з'явилось на місці зруйнованих, вважай, дощенту ферм ще радянського періоду. Так би скрізь!

Італійський цвіт на тернопільській землі. Садівництво

Нашого цвіту та по всьому світу. Чимало корінних жителів Бучача та району подалися у пошуках кращої долі - хто в Іспанію, хто в Португалію, хто в Чехію. Але у ТзОВ «Бучачагрохлібпром» твердо вирішили, що час квітувати, і квітувати все більше й більше, нашій стражденній землі. Тут закладають сад на триста гектарів. Хто хоч трішки тямить в садівництві, відразу зрозуміє, яка це важка, навіть ризикована справа. Що це не миттєвий прибутковий бізнес, а «довгі» і досить значні гроші. Вартий пошани інвестор, який бере на себе таку ношу.
Сад буде на крапельному зрошенні, шпалерах. Саджанці яблунь, слив, груш завезені якнайкращі - з Італії. У с. Трибухівка уже закладено 160 гектарів. Буде власний плодорозсадник. У двох ставках нагромаджується вода для поливу. У перспективі - будівництво комплексу зі зберігання та переробки фруктів.
Садівнича галузь товариства забезпечить роботою більш як триста тернополян.

Працюють й співають разом. Колектив

У ТзОВ «Бучачагрохлібпром» понад 800 працюючих. І, судячи з ідеології колективізму, яку заклав приватний підприємець Петро Гадз, це сила, що згуртована і в труді, і в радості, і в біді.
Працівники товариства разом відзначають свята, якісь події життя, разом відпочивають. Велика частина колективу їздила в Єгипет, багато хто взимку оздоровлювався в цілющому Трускавці.
Поважають тут спорт і, безумовно, пісню. Для тридцяти сільських команд району ТзОВ «Бучачагрохлібпром» закупило спортивну форму та інвентар майже на 200 тисяч гривень. А на благодійні програми спрямано значно більші кошти. Особливо ж мистецькі заходи, що йдуть окремим рядком. Адже товариство очолює людина з творчою та чуйною душею, котра вже гідно пройшла непросте горнило життя.

Микола ШАРИЙ. Тернопільська бласть.

ТзОВ «Бучачагрохлібпром» щиро запрошує на свято «Дня поля», яке відбудеться
27 червня ц.р. у м. Бучач. У програмі заплановано зустріч з провідними селекціонерами та авторами сортів. Будуть продемонстровані посіви пшениці, ячменю, ріпаку та інших сільськогосподарських культур української та іноземної селекції, виїзд на демонстраційні посіви, демонстрація с/г техніки, відвідування саду.