Поточний № 49 (1236)

12.12.2018

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

У кооперативах молоко дорожче…


25.07.2013

…приблизно до однієї гривні за літр. Такий переконливий факт наводить директор Департаменту

агропромислового комплексу та розвитку сільських територій Дніпропетровської ОДА Вадим Удовицький.
Звернутися до «Сільських новин» його змусила стаття Анатолія Швайки «Кооперативи - повернення в минуле», надрукована 11 липня цього року. Вадим Олексійович переконаний, що сільські кооперативи, створені на сучасній, відмінній від колгоспної основі мають добре майбутнє і в Україні, і на теренах Дніпропетровщини зокрема:

- Відмінність двох систем - кооперативної і колгоспної - у тому, що у сільгоспкооперативі результати праці кожного його члена чи родини оплачуються відповідно. Сільські господарі самі обирають собі голову, який організовує виробничий процес, збут продукції і т.п., а в разі чого можуть повернутися до самостійної праці на власній землі. Згоден, не все одразу складається просто, та український добрий досвід потроху наживаємо. Зараз у Дніпропетровській області діє 31 кооператив, найбільше молочарських - чотирнадцять, шість - зернових, п’ять - з обробітку землі та збирання врожаю, два - плодоовочевих, два - м’ясопереробних (у Криничанському та П’ятихатському районах) тощо. Найбільше кооперативів у південних краях Дніпропетровщини - сім у Апостолівському, по чотири у Покровському та Васильківському, по три у Синельниківському та П’ятихатському районах. Як альтернатива також в області працюють 6 міні–ферм сімейного типу та продовжується робота по їх створенню.
Людей об’єднує єдина мета, що випливає зі специфіки роботи на землі. Це перш за все збут продукції, бо в ринкових умовах отримати пристойну ціну за неї самотужки не завжди вдається. Щороку, наприклад, чути нарікання селян, які утримують вдома корів, на низьку закупівельну ціну молока. Через це і поголів’я дійного гурту області зменшилося - з 83,4 тисяч у 2008-му році до 79,8 тисяч у 2012-му. Саме створення молочарських кооперативів, яких на Дніпропетровщині найбільше, і дозволяє вирішити проблеми галузі і селянських господарств. Стосунки партнерів, якими зазвичай є родичі і сусіди, у них будуються на довірі. З-поміж своїх громада обирає досвідчену людину, яка буде займатися прийманням, визначенням жирності і обліком молока. Потрібне приміщення, холодильна установка і електроенергія для її роботи. Після цього укладається договір з молокопереробним підприємством про обсяги поставок та ціни охолодженого молока впродовж сезону, доплати за жирність, заробітну плату приймальниці тощо. Кожна родина щодня здає молоко, ведеться облік, і щотижня отримує від кооперативу гроші відповідно до кількості і якості з доплатами прямо на банківський рахунок. За такою схемою працює більшість кооперативів, деякі використовують молоковози. За підрахунками, вартість кожного літра молока кооперативу дорожча на суму до однієї гривні. А це сьогодні, погодьтеся, таки чималі гроші.
- Як селянам «з нуля», як кажуть, організувати цю непросту, з огляду на їхній сучасний фінансово-матеріальний стан, справу?
- Щонайперше потрібне велике бажання працювати разом і напряму, без заготівельників-посередників, здавати власну продукцію переробникам.
Щоб створити кооператив, треба звернутися до районного управління агропромислового розвитку за відповідними роз'ясненнями і порадами щодо документального оформлення намірів. Їхні працівники вийдуть на переробне підприємство, яке може чимось допомогти кооперативу. Наприклад, надати холодильну установку, оплачувати використану електроенергію тощо. Після цього наш Департамент (м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська,52.) з'ясовує можливості допомоги новоутвореному кооперативу. За ініціативи голови облдержадміністрації та голови облради у Дніпропетровській області розроблена і діє Програма розвитку молочного скотарства на період до 2015 року, затверджена обласною радою. Її мета - розвиток молочного скотарства за рахунок створення великотоварного виробництва та розвиток особистих селянських господарств шляхом об’єднання їх у кооперативи, що, як показав досвід, сприяє збільшенню виробництва молока та підвищенню його якості відповідно до вимог сучасних переробних підприємств. Це у свою чергу дасть можливість збільшити виробництво молока до обсягів, що забезпечують продовольчу безпеку області у споживанні молока і молокопродуктів та в перспективі ще й нарощування експортних можливостей галузі. Загальна сума капіталовкладень за Програмою становитиме 126 мільйонів гривень. Ці кошти сільгосппідприємства зможуть використати на придбання племінного поголів’я корів та нетелей, будівництво та реконструкцію молочних комплексів та ферм. А обслуговуючі сільськогосподарські кооперативи - на придбання доїльних апаратів, молоковозів, охолоджувачів молока та обладнання для пункту приймання молока. В межах обласної Програми розвитку молочного скотарства для покращення матеріально-технічної бази молочарських кооперативів, збільшення обсягів виробництва якісного молока для молокопереробних підприємств, а також зменшення втрати молока при транспортуванні закуплено молоковоз та охолоджувач молока.
З метою спільної діяльності 16 травня 2011 року сільськогосподарськими обслуговуючими кооперативами області засновано Дніпропетровське обласне об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів “ГОСПОДАР”. Допомогу у створенні і подальшій діяльності молочарських кооперативів надає також обласна громадська організація «Дніпропетровська консультаційна служба», яка працює за сприяння уряду Канади. Ця організація, до речі, пропонує і матеріальну підтримку кооперативам.
Не стоїть осторонь кооперативного руху і наша обласна влада.
За підтримки голови облради Є.Г. Удода введена в дію перша черга демонстраційної кооперативної ферми СП “Молочарське” Покровського району на 60 голів корів, будівництво другої черги планується завершити до кінця поточного року.
- Вадиме Олексійовичу, і все ж яким, на Вашу думку, буде майбутнє молочного скотарства в Україні? Кому належатиме «пальма першості» щодо обсягів виробленого молока - селянам чи великотоварному виробництву?
- З часу реформування аграрного сектора економіки відбувся суттєвий перерозподіл виробництва молока між сільгосппідприємствами і господарствами населення на користь останніх. Домашні міні-ферми дають сьогодні близько 80 відсотків молока, що виробляється у Дніпропетровській області. Є всі підстави сподіватися, що і надалі ця цифра буде лише збільшуватися. Сподіваюся, суттєво зросте і кількість сільгоспкооперативів. За даними опитування сільських голів за програмою «Рідне село» наприкінці 2012 року, у Дніпропетровській області мріють про створення кооперативів близько півтисячі місцевих громад. А позавчора у Києві в рамках європейської програми технічної допомоги TAIEX завершився семінар на тему «Вивчення європейського досвіду з метою реалізації державної політики щодо створення та діяльності сільськогосподарських кооперативів». На ньому вивчалося європейське законодавство в царині функціонування сільгоспкооперативів та впровадження його в українську практику. Тобто Україна робить певні кроки в напрямку підтримки кооперативів, в тому числі молочарських. Поступово, сподіваюся, українські аграрії вийдуть на сьогоднішній європейський рівень розвитку, і кооперативи зіграють в цьому цілком конкретну роль.

Підготував Григорій МИКОЛАЙЧУК.