Рівень молочної продуктивності корови залежить у першу чергу від наявності достатньої кількості повноцінних кормів і правильного їх згодовування. У літній період це переважно зелені корми - трава, зелена маса, бадилля коренеплодів, городні культури. При стійловому утриманні у раціоні переважають соковиті корми - буряки, морква, силос, картопля і грубі - сіно, солома, кукурудзяні стебла. Додають також концентровані корми - зерно, висівки, комбікорми, соняшникову макуху і шрот. Для забезпечення тварин мінеральними речовинами використовують кухонну сіль, крейду, кісткове борошно. На корм йдуть також харчові та кухонні відходи.

КОРМИ забезпечують потребу тварини у найважливіших елементах живлення, адже з кожним кілограмом молока корова виділяє 30-35 г білка і 7-10 г мінеральних речовин, переважно у вигляді кальцію і фосфору.
За поживністю найбільшу питому вагу посідають зелені корми. На хорошому пасовищі корова з'їдає за добу до 70 кг трави. Висока цінність зелених кормів пояснюється їх доброю перетравність, дієтичними властивостями. Крім того, вони містять велику кількість протеїну та вітамінів, зокрема каротину. Зелена трава сприяє накопиченню в організмі худоби жиру, білка, мінеральних речовин і вітамінів, позитивно позначається на продуктивності корів. Поживність зеленого корму значною мірою залежить від трав, що входять до його складу. У бобових (люцерна, конюшина, еспарцет) протеїну приблизно в півтора рази більше, ніж у злакових культур (жито, пшениця, овес, ячмінь, суданка). Із пасовищних цінні м‘ятлик луговий, райграс пасовищний, тимофіївка лугова, костер безостий, пирій повзучий та інші.
Значна роль у годівлі жуйних тварин взимку відводиться грубим кормам. Вони забезпечують нормальну роботу шлунка і кишечнику, необхідні для розвитку жуйки у тварин. Кормова цінність сіна залежить від трав, з яких його заготовляють, строків збирання і способів зберігання. Найбільш поживним є сіно з люцерни, конюшини, еспарцету.
Через нестачу сіна худобі доводиться згодовувати солому. В ній багато клітковини і дуже мало протеїну, відсутні вітаміни. Солома озимих культур у непідготовленому вигляді практично не придатна для згодовування. Худобі слід згодовувати її лише разом з буряками, силосом, здобривши дертю, висівками або комбікормом. Солома з ярих - ячмінна, вівсяна, горохова – і за поживністю вище озимої, і м'якша. Тому охоче поїдається тваринами без будь-якої підготовки.
Коренеплоди і картопля сприяють отриманню високих надоїв у корів. Буряк багатий на цукри, а картопля – на крохмаль. Але в цих кормах мало кальцію і фосфору і дуже незначна кількість протеїну. У моркві багато каротину, тому її рекомендують давати коровам перед отеленням і телятам.
Можна заготовити для корови на зиму і силос. Сировина для нього - найрізноманітніша: бадилля городніх культур, капустяне листя, дикорослі трави, сіяні бобово-злакові суміші, зелена маса кукурудзи і соняшнику.