Труп останнього жителя села Грицаї знайшли на дні двадцятиметрового колодязя. Експерти встановили, що загинув немолодий вже селянин від кількох ножових поранень. Через деякий час оперативники знайшли ніж і велосипед, які залишив убивця після скоєння злочину.

ПІСЛЯ так званої аграрної реформи, коли запопадливі чиновники на місцях, щоб якнайшвидше відзвітувати вищому керівництву, ламали через коліно українське село, у Грицаях також ліквідували колгосп. Колись квітуче село повільно вмирало – молодь подалась до міста, зник навіть вказівний знак з написом «Грицаї». От і залишився згодом у колись велелюдному населеному пункті останній місцевий селянин - Григорій Петрович Д. У покинутому селі останні три роки постійно він жив один, обробляв землю, тримав чималеньке господарство – курей, качок, поросят, козу, бичків… Влітку навідувались з міста кілька дачники, та й то лише на днів. На це й розраховував майбутній убивця. Родичі пропонували діду придбати будинок і переїхати до села Біляки. Той спочатку погоджувався, але потім передумав, й змінити рішення не допомогли ніякі умовляння. Останній житель Грицаїв не хотів залишати рідне село, господарство.  
Того дня племінниця і її чоловік привезли родичу гостинці і теля на відгодівлю, але, просидівши на подвір‘ї півтори години, так і не дочекались Григорія Петровича. Особливо не здивувались, адже дядькова хата була замкнена, все на місці, окрім велосипеда. От родичі й подумали, що дядько на ньому поїхав у сусіднє село за хлібом і сіллю. Правда, не побачили вони у хліву добре вгодованого бичка, але, можливо, Григорій Петрович його продав… Тож гості залишили гостинці під хатою, прив‘язали до дерева маленьке теля, написали записку, щоб дядько його добре годував, та й поїхали додому.
На той час труп їхнього родича вже три доби лежав на дні двадцятиметрового колодязя. Родичі почали хвилюватись, коли Григорій Петрович і через кілька днів їм не зателефонував, хоча мав мобілку. Потім вони дізнались, що яструб побив дідову домашню птицю, а їх записка так і висить на стовпі. Спочатку подумали, що дядько захворів і втратив свідомість. Тож приїхали, зламали у хаті двері, однак господаря там не знайшли. Племінниця подумки пообіцяла собі, що, якщо дядько знайдеться живим і здоровим, обов‘язково умовить його переїхати до них у Біляки.
Родичі зниклого пенсіонера звернулись за допомогою до Семенівського райвідділу міліції. До розшуку Григорія Петровича також підключились оперативники карного розшуку обласного управління і експерти. Напружена робота правоохоронців дала результат. Їм вдалось знайти труп убитого пенсіонера і вийти на слід його убивці. Щоб підняти з дна двадцятиметрового колодязя труп, довелось залучати загін рятувальників зі спеціальним обладнанням. Оглянувши тіло, експерти дійшли висновку, що причиною смерті пенсіонера стали кілька завданих ножем смертельних поранень. Згодом оперативники знайшли велосипед і ніж, які залишив зловмисник після скоєння злочину. Досить швидко після цього вдалось затримати й убивцю, хоча той і намагався якнайкраще замаскувати сліди злочину й відвести від себе підозри.
Убивцею виявився молодик на ім‘я Василь, який майже десять років разом з батьками жив по сусідству зі своєю майбутньою жертвою. Місцеві жителі розповіли, що Григорій Петрович ставився до Василя майже як до рідного сина, з його батьками підтримував дружні стосунки. До скоєння злочину зловмисник готувався й заздалегідь добре все продумав. Спочатку він прикидав труп дошками і гіллям, а потім скинув у колодязь, сліди крові ж присипав землею. З хати убитого Василь не взяв 850 гривень і мобілки, щоб ввести в оману родичів, які й справді подумали, що дядько поїхав до сусіднього села. Натомість того дня, майже на місці убивства, молодик зустрівся з двома підприємцями з Хоролу і «за дорученням рідного дідуся» продав їм вгодованого бичка більш як за три тисячі гривень. Після цього хлопець на велосипеді убитого зник з села. Пізніше слідство встановить, що на ці гроші хлопець планував купити мотоцикл і дорогий мобільний телефон.
Односельці говорили, що Василь з дитинства не хотів добре вчитись у школі, а потім працювати, натомість мав пристрасть до крадіжок грошей. Рік тому він украв у рідного батька бичка, продав і купив собі скутера. Батьки ж ніяк не реагували на такі витівки сина, от він і скотився до убивства. Проти зловмисника порушено кримінальну справу, міру покарання визначить суд.

Олександр ЮРЧЕНКО. Полтавська область.