Ближче до лютого виноград переходить у стан змушеного спокою. При сприятливій температурі можливим є його швидке пробудження. Цей момент використовують для прискореного вирощування саджанців із цибухів винограду.

ПІДГОТОВКА ЦИБУХІВ ВИНОГРАДУ

Наприкінці лютого - початку березня виймають зі сховища заготовлені восени або куплені цибухи. Кожний має бути не тонше олівця, довжиною 25-40 см і мати від двох до чотирьох бруньок. Дезінфікують їх у яскраво-рожевому розчині марганцівки і промивають у проточній воді. Зрізи цибухів обновляють: нижче нижньої бруньки на 0,5-2 см і вище верхньої бруньки на 3-4 см. Тип зрізу: прямий унизу і косий вгорі. Вимочують цибухи до двох діб у воді з додаванням у мікродозах біостимулятора (натуральний квітковий мед, сік алое, гумат - столова ложка на відро води). Верхній зріз замазують садовим варом або парафіном. Для прискорення процесу коренеутворення борознують нижній вузол і кору трохи вище і припудрюють одним зі стимуляторів коренеутворення. Для сортів, що важко вкорінюються, наприклад, амурського винограду, можна легенько втерти його в борозенки. Калюс утвориться саме біля цих борозенок, де цибух поранений, на межі «вода – повітря» і над нею.

КІЛЬЧУВАННЯ ЦИБУХІВ

При вкоріненні на живці спочатку з’являється саме калюс - зачатки корінців, а вже потім листочки, але буває і навпаки. Бруньки часто розпускаються швидше, ніж утвориться коріння, і гинуть, не одержуючи живлення. Для прискорення утворення калюсу виконують кільчування: нижню частину живців поміщають у тепле середовище (24-26°С), а верхню - у більш прохолодне (17-18°С). Якщо ми даємо вершкам прохолоду, а корінцям тепло, то цим сповільнюємо розпускання листя і прискорюємо утворення кореневої системи.

Вкорінювати цибухи можна в будь-який час, але до лютого - березня їх необхідно підсвічувати. Є багато різних способів укорінення, але всі вони зводяться до трьох основних типів.

УКОРІНЕННЯ ЦИБУХІВ У ВОДІ

Літрові банки заповнюють водою на 2 см, бажано сніговою, талою або хоча б кип’яченою, і ставлять у них по 1-10 цибухів. Зверху можна надягнути поліетиленовий пакет для збереження вологості. Не можна допускати утворення цвілі під плівкою. Ємкості ставлять на підвіконня над батареєю - краще, якщо поруч із напіввідчиненими дверима на балкон на південне або південно-західне вікно. Можна при цьому відокремити зону вікна від кімнати дзеркальною плівкою (дзеркальною стороною до вікна) для кращого використання сонячних променів. Через 2-3 тижні почнуть відростати пагони, одночасно або на тиждень пізніше - корені. При цьому способі пагони можуть розвиватися раніше коренів і не гинути, тому що їм достатньо води з банки. Але якщо з бруньки вийшов пагін, за ним із бруньки, що заміщає, - другий, а корінців досі немає, то, не шкодуючи, видаліть більш сильний з пагонів, щоб весь запас живильних речовин із тканин живця винограду не витрачався. Як тільки з’явиться коріння, цибух поміщають у ґрунт на дорощування. Живець при цьому ставлять обережно, не ламаючи коренів, на свій нижній пеньок, і корені присипають ґрунтом.

УКОРІНЕННЯ ЦИБУХІВ У ТКАНИНІ

Готують шматок бавовняної м’якої тканини або старий рушник, змочують у воді й добре віджимають. Тканину розстеляють, укладають на неї живці, загортаючи їх по черзі: спочатку один і відразу загортають, наступний і знову загортають. Обгортають поверх тканини нижню частину рулончика плівкою, обв’язують шпагатом і кладуть горизонтально в тепле місце. Наприклад, на шафу, але вершками до вікна, або на холодильник до стіни. Важливо, щоб вершки знаходилися в більш прохолодних умовах, чим нижня частина. На шафі при цьому має бути достатньо світла і не більше 25°С. Стежать за вологістю тканини, не даючи їй пересихати, регулярно обприскують її при висиханні водою з пульверизатора. Цей спосіб легкий, перевага його в тому, що в першу чергу почнеться саме коренеутворення. Але потрібно пам’ятати, що цибухи мають бути тільки стандартними - не тонше 0,7 см. Через 2-4 тижні з’являться корінці, а бруньки, можливо, ще не пробудяться. При довжині корінців 1-2 мм живці потрібно терміново саджати в ґрунт або в приготовлену грунтосуміш у контейнери.

УКОРІНЕННЯ ЦИБУХІВ У НАПОВНЮВАЧІ

Можна використовувати суміш тирси з піском або з гідрогелем. Тирсу потрібно заздалегідь підготувати - залити окропом, остудити, віджати. Потім засипають у ємкість шар суміші, установлюють живець, причому обов’язково брунькою догори. Потім підсипають ще шар суміші, накривають ємкість із живцем прозорою плівкою і ставлять її на вікно над батареєю. Брунька має ледве виступати над ґрунтом. Більше ніяких хитрувань для створення різниці температур не застосовують, лише періодично зволожують субстрат. Через два-три тижні перевіряють живці на наявність коренів. Ті, що з корінням, пересаджують на дорощування в контейнери, інші повертають назад.

ДОРОЩУВАННЯ ВКОРІНЕНИХ ЖИВЦІВ

Як субстрат використовують суміш піску, землі та зрілого перегною в рівних частках. З готових годяться ґрунти для кактусів або для троянд, з нейтральною реакцією і високим вмістом піску. Загальне правило для підготовки ґрунтів і для обробки ґрунту - оптимальна вологість, при якій грудочка в руці не розсипається, але й не бруднить долоню. Занадто щільний ґрунт може «задушити» корінці. Поливають потроху й у міру необхідності.

Якщо на живці з’явилося квіткове гроно, то це гроно після появи над ним точки росту обережно виламують. При посадці в контейнер на живці залишають один сильний пагін або (при коротких міжвузлях) два. Можна відразу почати формування майбутнього куща, залишаючи пасинки на живці як продовження сильного пагона або у вигляді двох міні-рукавів.

Наприкінці травня - початку червня підрощені вкорінені цибухи висаджують у ґрунт - відразу на постійне місце.