14.04.2022
Наша співоча, поетична Україна устами своїх співців завжди відлунювала то журбою, то героїкою, то гнівом. Юна поетеса Софійка Нечоса, тоді ще учениця П’ятихатської ЗОСШ № 1 Дніпропетровської області, у 2018-му написала вірш, який глибоко вражає тим болем, яким об’єднана вся Україна, ні, весь прогресивний світ сьогодні. 50 день Українське військо героїчно, ціною неймовірних зусиль за підтримки дружніх держав і народів стримує російську армію, яка прийшла руйнувати наші міста і села, вбивати наших людей: чоловіків, жінок, дітей.
Складається враження, ніби цей вірш створений тільки-но. Спасибі, тобі, Софійко, за твоє небайдуже серце. І за цей заклик: «Україно, живи!» Віримо: ні, ніколи не здолати російському загарбнику нашої неньки України, допоки в неї є такі доньки, є такі сини.
Україно, живи!
Де трави, пахучі та буйні,
І маки, й чебрець, васильки,
Де гори в смереках високих,
Прості українці жили.
Поля золоті засівали,
Духмяний ростили хміль.
Дітей своїх мови навчали
І просто любили край свій.
Та ворог близький,
майже родич,
Підступно війною напав
І Україну, мов здобич,
Як звір, на шматки розірвав.
За волю готові загинуть,
Свій край боронить
до кінця,
На Схід, мов птахи ті линуть,
Хоробрі, гарячі серця.
І жовті лани на Донбасі,
І неба чисту блакить
Воїни наші, вірні присязі,
Готові грудьми затулить.
А вже ранком на Сході неспокій,
Шумить «Ураган»,
свистить «Град».
І бій смертельно жорстокий…
А з неба – вогню зорепад.
І раптом – тиша німа повисла,
Дим. Кров. Скла кришталь.
І руки вперто зброю стисли,
А погляд вже стрімко пронизує даль.
А ранок на Заході тихий,
Садки білим цвітом тремтять.
І бавляться діти в пісочку,
Виліплюють з пасок звірят.
Аж раптом лопаточку
з ручок
Маленьке дитя випуска,
Крізь сльози стривожено губки шепочуть:
– Татку мій любий!
Живи, не вмирай!
В повітрі повисли
дощу краплини –
То сльози жінок молодих,
Що зрошують квіти
на домовині
Навіки коханих своїх.
А скільки їх, мужніх, незламних
Щодня забирає війна.
І в очі їх гарні, блакитні,
Не прийде квітуча весна.
Моя Батьківщино,
настав час єднатись,
Ворожу навалу
здолаємо ми!
І Каїну лютому
нас не зламати!
В ім’я всіх героїв,
Україно, живи!
Залишить свій відгук