Поточний № 40 (1377)

19.10.2021

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Українське село - колиска держави


09.06.2021

Україна, де розорано близько 30 млн. гектарів ріллі, два роки тому залишилася без аграрного міністерства. На державному рівні зрозуміли свою помилку і вже у цьому році робота Міністерства агрополітики поступово відновлюється. Хоча, на мою думку, варто було б змінити його назву. Наприклад, в Естонії – це міністерство сільського життя,  у Польщі – Міністерство сільського господарства та розвитку села, у Німеччині – Федеральне міністерство захисту прав споживачів, продовольства та сільського господарства, в Угорщині – Міністерство сільського господарства та розвитку регіонів.
Досить непродуманою була і реформа аграрного сектора економіки, яка остаточно знищила колгоспи у грудні 1999 року. Я теж працював у колгоспі головним агрономом на своїй рідній Черкащині, батько мій, Анатолій Олександрович – головним зоотехніком. Тоді ще бачив, що у кожному районі було по 2-3 сильних господарства. Саме на них рівнялися всі інші, переймали досвід. А ще була серйозна фінансова підтримка з боку держави. Відтак українські села розвивалися: за рахунок господарств зводилося житло для механізаторів, доярок, спеціалістів. Відкривалися школи, дитячі садочки. Молодь їхала на навчання до училищ, технікумів, вишів і поверталася підготовленими фахівцями у свої рідні села. Чи можемо ми про це говорити зараз? Навряд чи. Все більше на карті України з’являються так звані неперспективні села. Чомусь у нас забувають, що саме село – колиска української нації, джерело пам’яті народу, його традицій, культури, мови і духовності.
У постійному користуванні наукових установ та підприємств НААН знаходиться 465,3 тис. га земель, з яких 364 тис. – орні. Впродовж десятків років державні дослідні господарства та дослідні станції виконували і виконують важливе завдання продовольчої безпеки нашої країни:  займаються насінництвом, рослинництвом, тваринництвом. Наші селекціонери при обмеженому фінансуванні щороку створюють нові сорти і гібриди, які гідно конкурують з іноземними. Напевно ж, цей напрямок роботи агропромислового сектора держава мала б всіляко підтримувати. Натомість Верховна Рада минулого року підтримала у першому читанні законопроєкт №3012-2, який, зокрема, передбачає встановлення порядку приватизації земель державних сільгосппідприємств та забезпечення працівників таких підприємств правом на отримання паю.
Пропонується, що при приватизації земель підприємств здійснюється наступний розподіл їх сільськогосподарських угідь:
до 40% земель розподіляється між працівниками підприємства та пенсіонерами з їх числа, працівниками державних і комунальних закладів соціальної сфери села (при цьому площа земель, що передається у власність одного працівника підприємства або пенсіонера з числа колишніх працівників підприємств, визначається у розмірі середнього розміру земельної частки по району, а для працівників закладів соціальної сфери не може перевищувати 2 га);
 до 20 % земель передаються у власність учасникам бойових дій для ведення особистого селянського господарства (при цьому площа земель, що передається у власність однієї особи не може перевищувати 2 га);
не менше 40% передаються в оренду на земельних торгах (крім випадків приватизації земель підприємств у зв’язку з приватизацією самих підприємств).
Ерастівська дослідна станція Інституту зернових культур НААН, якій у 2023-му році виповниться 90 років від дня заснування, є крупним виробником первинного та елітного насіння. В господарстві розроблений замкнений цикл виробництва: на високому агрофоні з дотриманням всіх технологічних вимог вирощуються батьківські форми гібридів кукурудзи, сорти та гібриди інших польових культур. Станція виробляє 2 тис. тонн оригінального та елітного насіння озимої пшениці, кукурудзи, озимого та ярого ячменю, вівса,  гречки, проса, багаторічних та однорічних трав. Традиційно вирощуємо якісне насіння пшениці і ячменю вітчизняної селекції, яке адаптоване до степової зони і спроможне стабільно забезпечувати високу врожайність зерна навіть після гірших попередників. Сільгоспвиробникам пропонуємо ліцензійне елітне насіння батьківських форм та першого покоління гібридів кукурудзи, сортів і гібридів соняшнику та інших сільськогосподарських культур, що характеризується високими сортовими і посівними якостями. Чи зможемо всім цим ми займатися у разі ухвалення закону про приватизацію державних земель? Велике питання.
Адже при розпаюванні та появі на карті землекористування так званих «шахматок» ми не зможемо дотримуватися норм просторової ізоляції при закладенні ділянок гібридизації. Ми також не зможемо утримувати соціальну сферу, на яку до сьогодні витрачаємо чималі кошти. На місці П’ятихатського району утворилося чотири громади. У кожній з них – чималенький штат працівників. Не знаю, чи змогла б функціонувати наша Вишнівська громада, аби не Ерастівська дослідна станція – основне бюджетоутворююче підприємство, де офіційно у штаті працює 170 людей. Лише за минулий рік до селищної ради сплачено понад 3 млн. грн. прибуткового податку. Решта фермерів та одноосібників, які зареєстровані на території сіл Вишневе, Лозуватка, Комісарівка, не сплачують і чверті наших відрахувань. А звідки ж їм взятися, коли у деяких фермерів офіційно оформлені 2-3 працівники на мінімальній оплаті праці. У нас же, наприклад, у квітні зарплата механізаторів становила 19-21 тис. гривень, доярки отримують по 12-16 тисяч.
Так, наші працівники не мають паїв. Але, вважаю, що при всіх труднощах ми змогли не лише зберегти державне підприємство, а й утримати колектив, в якому люди мають стабільну зарплату, а кожен пенсіонер – соціальний захист. Кожен працівник та ті, хто вже на заслуженому відпочинку, можуть звернутися до нас і виписати за пільговими цінами зерно, молоко, м'ясо. Вся інфраструктура теж на наших плечах: наприклад, зламався насос для подачі води у селищі Вишневе. Для вирішення цієї проблеми платимо від 15 до 30 тисяч гривень за сам насос, організовуємо бригаду, автокран. Обробляємо людям городи. У структурі земель, яких у нас 4300 гектарів, 800 відведено під кормові культури. У тваринництві працює до 50 наших односельців. Хоча приміщення ферми вже старенькі, з кожним роком продуктивність дійного гурту у нас зростає – цьогорік плануємо вийти на 5 тис. літрів молока від корови. З одного боку ця галузь дає певний прибуток впродовж всього року, з іншого – наші сільські діти можуть спробувати смак справжнього молока.
У нас немає плинності кадрів. Натомість додалися механізатори та водії. Наприклад,  механізатор з вищою освітою  Іван Костюк, аби своєчасно дістатися із села Зоря на роботу, звечора заправляє трактор пальним, сідає на першу електричку і вже о 5-ій годині у полі. 
А ввечері допомагаємо йому дістатися додому службовим транспортом. Нещодавно наш колектив поповнився ще одним досвідченим спеціалістом. Колишня начальниця управління агропромислового розвитку Петрівської РДА Кіровоградської області Тетяна Жалоба, яка має три освіти, працює у нас обліковцем. Успішно справляється з обов’язками завідувачка гаража Світлана Васильковська.
Але у нас, як і у всій державі, є свої проблеми. Є певна кредиторська заборгованість за послуги та придбані ресурси для якісного проведення технологічних операцій. Але ми бачимо можливість розрахуватися після збирання цьогорічного врожаю. Адже на полях зростає 1700 гектарів озимої пшениці. Ми поступово збільшуємо площі кукурудзи селекції Інституту зернових культур – із 60 гектарів у 2018 році, 150-ти – у 2020-му, цьогорік посіяли 200 гектарів насіннєвих посівів. Це гібриди першого покоління і батьківські форми.
Дніпровські гібриди можна побачити не лише на демонстраційних полігонах. Наші партнери їх вирощують на полях Полтавської, Харківської, Вінницької, Черкаської областей. Особливою популярністю користується гібрид ДБ Хотин. Він – середньоранній, ФАО-280. Там, де насінництво ведеться на високому рівні, наші гібриди дають досить високі результати, а там, де звикли працювати за спрощеною схемою – результат відповідний. Полтавська філія ТОВ «Рост Агро», яка тривалий час співпрацює з Інститутом зернових культур, представляє наші гібриди на рівні іноземних. Хороші напрацювання у цьому плані в ТОВ АПК «Маїс». У зоні Лісостепу, де достатньо опадів, де дотримуються технологічні вимоги вирощування та догляду, дніпровські гібриди можуть дати і 100, і 120, і 140 центнерів.  Досить популярний серед товаровиробників у 2011 році гібрид Солонянський в умовах П’ятихатського району дав 125 центнерів! У минулому посушливому році імпортні гібриди, на жаль, не вистояли, а ось дніпровські Бурштин і ДБ Хотин дали 30-35 центнерів.
Користуючись нагодою, хотів би запитати міністра відновленого Мінагрополітики Романа Лещенка: «Чи буде його відомство презентувати програму розвитку сільського господарства і українського села?» Дуже хотілося, аби така програма з’явилася, а в її обговоренні взяли участь як власники, так і керівники господарств різних форм влаcності та фермери.
Федір ЛЬОРИНЕЦЬ,
директор Ерастівської 
дослідної станції Інституту зернових культур НААН.
На знімку; у планах директора - придбання високопродуктивної сучасної техніки.  На весняному полі 
під час короткого перепочинку на сівбі кукурудзи: директор Федір Льоринець, агроном-насіннєвод Іван Спіркач, механізатори Ігор Арабчук, Сергій Одинець, обліковець Тетяна Жалоба.
 

 

КУЛЬТУРА

СОРТ, ГІБРИД

РЕПРОДУКЦІЯ

 

 

Пшениця озима

Житниця одеська

еліта

Оранта одеська

еліта

Мудрість одеська

еліта

Мелодія одеська

1 репродукція

Гарантія одеська

1 репродукція

Зиск

1 репродукція

Ячмінь озимий

Девʼятий вал

1 репродукція

Снігова королева

1 репродукція

Ячмінь ярий

Сталкер

1 репродукція

Святомихайлівський

еліта

 

 

Кукурудза

ДЗ Латориця

F1

ДБ Хотин

F1

ДН Джулія

Бурштин

Корунд

F1

Веста

F1

 

НАСІННЯ ЛЮЦЕРНИ,

ВІКИ ЯРОЇ, СУДАНСЬКОЇ ТРАВИ

ТА ПРОСА ПЕРШОЇ РЕПРОДУКЦІЇ

 

РЕКЛАМА
З питань придбання насіння, отримання професійних консультацій
звертайтеся (096) 964 00 02, (067) 633 39 42.
E-mail: еrastіvska_ds@ukr.net
НАШЕ НАСІННЯ - ГАРАНТІЯ ВАШОГО ВРОЖАЮ!