Напередодні Великодня група небайдужих дніпрян на чолі з волонтером Любов’ю Дрозд, побувала у місті Волновасі Донецької області. Привезли українським воїнам великодні смаколики, рушники, листи від дітей, книги. Весь цей скарб захисникам України передали учні, педагогічні колективи і профспілкові організації Чечелівського району обласного центру.

БУВ і невеличкий концерт. Звучала гітара. Я читала воїнам свої вірші, а потім залишила в подарунок власну збірку «Парубоча колискова». Все було дуже добре, душевно. Хлопці уважно слухали, дехто підходив за автографом. Наприкінці зустрічі нам, двом жінкам, які приїхали у складі волонтерської групи, солдати подарували запашні черемхові букети…

Далі я б хотіла розповісти про те, що почула від одного з волонтерів у цій незабутній поїздці. Він розповів мені про життя людей, зокрема й дітей, у місті Красногорівка Мар’їнського району Донецької області. Там зараз дуже неспокійно: на уроках дрижить у вікнах скло, тому що неподалік ідуть бої… Та попри все це у Красногорівці проходить чиєсь дитинство, визріває чиясь юність. Малята вчать українські пісні та віршики. Я бачила концерт, записаний на відео. Це дніпропетровські волонтери (є з-поміж них і психологи) приїздять до дітей, розповідають про нашу Батьківщину - Україну. Привозять гостинці, але чи не найціннішим набутком є їхнє з дітьми спілкування. Наразі цю дружбу треба підтримати дитячою книгою. Волонтери повідомили мені, що діти сильно потребують барвистих дитячих книжок українською мовою. Для закріплення знань, для читацького задоволення, просто – для звички читати рідною, вкраденою колись, мовою.

Наші земляки - підгороднянські волонтери - з жовтня 2015-го до січня 2016 року навчали красногорівських школярів робити мультфільми. Тоді дітей привезли до Дніпропетровська волонтери ГО «Допомога Дніпра», і результатом спільної роботи стали аж чотири анімаційні роботи. Діти навчилися самостійно створювати мультики. А їхніми вчителями були Антон Вусик, Ангеліна Овсієнко (ГО «Квітка душі»), Марія Нємцева (Благодійна організація «Волоський фонд розвитку громади»). Велика дяка за все це дійство Центру підтримки розвитку громадських та культурних ініціатив «Тамариск».

Окрім цього, волонтерська робота дніпропетровців включає в себе й профорієнтацію. Красногорівські випускники шкіл приїздять на екскурсії до Дніпра, волонтери ведуть їх на всілякі «дні відкритих дверей» - до вищих і середніх навчальних закладів. Юнаки та дівчата визначаються з професіями. І це також – робота на українську ідею. Бо в декого з дітей батьки говорять: «Зачем ехать в Днепр? Вот же ж, Донецк - совсем рядом: дитё будет учиться, а на выходные домой». І не думають при цьому, що «диплом», який, можливо, колись видадуть «дітьові» в Донецьку, не буде вартий нічого. З таким «документом» не візьмуть на роботу навіть у Росії…

Лариса ОМЕЛЬЧЕНКО.