Шипшина є прекрасним лікарським засобом за рахунок вмісту в ній великої кількості вітаміну С. Також у її складу входять і такі корисні речовини, як цукри, вітамін Р і К та різні органічні речовини. Зазвичай використовують свіжі або висушені ягоди шипшини, які часто застосовують для приготування настоїв, відварів, чаю тощо.

ШИПШИНА - це багате джерело вітамінів С, В2, Р, К, Е, каротину, рибофлавіну. У рослинному світі плоди шипшини мають найвищу вітамінну активність.

Крім вітамінів, у плодах шипшини є солі калію, кальцію, магнію, заліза, фосфору, лимонна і яблучна кислоти, цукри, фітонциди, ефірні олії, дубильні речовини.

У вітамінній промисловості шипшину використовують для одержання препаратів, багатих на вітамін С, таких як аскорбінова кислота, галаскорбін, сироп шипшини, холосас.

Холосас – це сироп, приготовлений на згущеному водному екстракті плодів шипшини, що призначають при холециститі, гепатиті, по чайній ложці 2-3 рази на день.

Застосовується також шипшина як протизапальний засіб при опіках і тріщинах.

Найкраще використовувати шипшину, зібрану до настання легких холодів, тому що навіть злегка підмерзлі ягоди втрачають свою лікувальну силу.

Цільні плоди шипшини сушать природно, розстеливши тонким шаром. Але деякі травники чистять плоди перед сушінням, розрізавши плід навпіл, по довжині, видаляють насіння й волоски і сушать тільки оболонки плодів, розстеливши їх тонким шаром на відкритому повітрі. В оболонках плодів вміст вітамінів збережеться майже незмінним всю зиму, і їх можна вживати без термообробки, прямо в такому вигляді, не втрачаючи вітаміни.

Пити настій шипшини бажано через трубочку, намагатися не допускати контакту його із зубами, оскільки при тривалому вживанні це може привести до крихкості зубів. Або ж треба прополіскувати рот після кожного прийому сиропу або настою шипшини.

Щоб у ті сезони (пізньою осінню, узимку й ранньою весною), коли немає достатньої кількості овочів і фруктів, забезпечити здоровому організму необхідну йому кількість вітаміну С, потрібно вживати сушену шипшину.

ЗАСТОСУВАННЯ

Найкраще вживати очищені плоди шипшини, не піддаючи їх ніякій обробці (по 10-15 г оболонок на день). Вони мають легкий аромат і злегка кислуватий смак.

Якщо з якихось причин, наприклад при шлунково-кишкових розладах, не рекомендують вживати висушену оболонку шипшини, можна приймати настій шипшини (10 г плодів шипшини на склянку окропу), настояти і випити протягом дня.

Народна медицина використовує плоди шипшини для лікування хвороб печінки, жовчного міхура, нирок, сечового міхура, серця, туберкульозу легенів.

Особливий ефект дає застосування настою з висушених плодових оболонок шипшини при каменях і піску в нирках і сечовому міхурі, як засіб, що знеболює та прискорює роздроблення (розсмоктування) каменів.

Настій шипшини з плодів готують наступним чином: ст. л. плодів кидають в емальовану посудину, заливають 0,5 л окропу, накривають кришкою і на киплячій водяній бані витримують 15 хвилин. Потім знімають і ще настоюють 30 хвилин. Або можна просто заварити в термосі в такій же кількості води, наприклад, на ніч. Процідивши настій, приймати дорослим по 0,5 склянки 2 рази на день, перед їжею, а дітям дозування потрібно зменшити вдвічі й можна підсолодити медом, і також приймати 2 рази на день.

Настій шипшини рекомендується також при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі (знижує рівень холестерину в крові), при всіх інфекційних захворюваннях, недокрів’ї, при всіляких кровотечах, для поліпшення зору.

Лікер із шипшини: склянку здрібнених плодів змішують з 1,5 склянками цукру, заливають 3 склянками горілки і ставлять на 5 днів на сонце. Після знову додають 2 склянки горілки й витримують ще 5 днів. Потім проціджують і віджимають залишки. Приймають лікер після їжі, по 15-20 мл.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

Шипшина протипоказана при підвищеній чутливості до препаратів з шипшини, людям, схильним до тромбоутворення (при тромбозі, тромбофлебіті), не варто приймати шипшину у великих кількостях сердечникам, особливо при ендокардиті.

З обережністю потрібно поставитися до вживання шипшини людям з гастритом (при підвищеній кислотності), і тим більше з виразковою хворобою, а також при захворюванні нирок і цукровому діабеті.