Щоліта перед українськими селянами постає та сама проблема - надто низькі закупівельні ціни на молоко, що автоматично робить зайняття ним низькорентабельним. Через це сільська молодь не надто охоче утримує в домашньому господарстві корів. Щойно із Ковпаківки, що на Магдалинівщині, до редакції «Сільських новин» звернулося ще молоде подружжя з проханням зарадити цій селянській біді, яку «не бачать» у Мінагрополітики.

- Тільки весною потеляться корови - одразу падає ціна на молоко,- розповіли вони. - Зараз літр коштує 2,50 копійок. А проста мінеральна вода - 3 гривні. Де ж справедливість? Хто на тракторах, машинах - роблять. Взівав роботу - сиди вдома. Тому є сім’ї, де тримають і дві, і три корови, та статків це не дає. Взимку ще платять по три гривні, а як підуть надої - зменшують. А треба ж накосити, звезти сіно, пасти череду, взимку - чистити і т.п. Ціна на газ, світло та інше - росте, на молоко - падає. Чому? Прохаємо розповісти про нашу сільську біду, може, хто й почує… Прізвище наше не вказуйте, вважайте, що ми всією Ковпаківкою допомоги просимо!
Це мальовниче село знаходиться на окраїні Дніпропетровщини, за Оріллю вже Полтавщина. До Магдалинівки близько 30 кілометрів, до Дніпропетровська -біля 90 км. Самостійно рідко хто може реалізувати молочне. Подібна ситуація і в сусідній Бузівці.
- Ображають наших людей, молоко взагалі ніпочому, - розповіла секретар сільради Лариса Буряк. - Добре, хай воно буде 2,50 коп., але щоб і морозиво було не більше 2 гривень, і масло недороге….. Та цього ж немає! Люди щонайперше виживають за рахунок корів. Але порівняно з вартістю молока затрати на них великі.
- А з чого ж нам жити? - бідкається пенсіонерка Надія Букаєва. - Що та пенсія - за газ, світло заплатив, і закінчилася… А щоліта ціна молока зменшується, ніби так і треба.
Справедливість слів земляків підтверджує бузівський сільський голова Борис Гейдер:
- Сільські голови Магдалинівщини кажуть - скрізь надто низькі ціни на молоко. Більше трьох гривень за літр ще не було. Через це зменшується поголів’я. Сімсот сорок жителів Бузівки мають близько 200 корів, приблизно така ж пропорція в Ковпаківці та Йосипівці. У Бузівці молоко хоч і беруть чотири молоковози - котівський, магдалинівський, перещеплянський (з м. Перещепине - прим авт.) і дніпропетровський, та ціна може «плавати» не більше 20-30 копійок. Зараз дають 2,40-2,50 за літр. Щойно один із них, наприклад, зменшує ціну, і одразу йде ланцюгова реакція, усі зменшують. Ніякого державного регулювання немає.
Певно ж, усі наявні ознаки змови перекупників і переробників молока можна побачити і в інших українських селах. Та якихось помітних кроків з боку української влади в цьому напрямку і досі немає… Ось що радить ковпаківським, бузівським та іншим власникам корів в.о. голови управління агропромислового розвитку Магдалинівської РДА Марія Бурлака:
- Зараз наше управління конкретних важелів впливу на ситуацію з літніми цінами на молоко не має. Людям щонайперше необхідно домагатися укладення договору про здачу продукції на цілий рік. Власникам корів у кожному селі треба спільно відстоювати свої права. Якщо закупівельники зменшують ціну, то молоко можна днів зо три не здавати, щось придумати з ним чи бодай свиням згодувати. У селах при купівлі молока жителями вартість літра сягає і п’яти гривень. То чому ж переробники дають 2,30-2,50? Постанова уряду про підтримку власників корів є, та коштів у спецфонді немає. А ще Україні необхідні закони чи постанови про мінімальні закупівельні ціни і на молоко, і на м’ясо.
Справді, постанови про мінімальні ціни на молочну і м’ясну продукцію давно перезріли. Технологічний процес переробки молока давно відомий, тож його неважко ув’язати з цінами на «вході» і « виході». Якщо зараз у супермаркетах літр молока вартує 8-9 гривень (приблизно стільки ж і на міських ринках), то закупівельна ціна має відповідати, скажімо, 50 відсотків - 4 гривням. А щонайперше уряду необхідно терміново припинити ввезення в Україну м’яса та молока, натомість дати роботу в цій галузі власним громадянам. Місцевій і державній владі варто домовлятися з дирекціями маслозаводів про встановлення холодильних установок у кожному селі, знайти приміщення і майбутнього працівника. До речі, цей намір раніше висловлювала дирекція Магдалинівського маслозаводу. Згоден, здійснити це не так просто, але ж недарма кажуть, - дорогу здолає той, хто йде.
Ідея збільшення закупівельної вартості молока допоможе вирішити одну чи не найбільшу українську проблему, яку «не бачать» творці недолугої пенсійної «реформи». Які в першому читанні фактично обібрали селян, збільшивши тривалість трудового стажу і вік виходу жінок на пенсію. Набагато кращим є альтернативний законопроект лідера Національного форуму профспілок України Мирослава Якибчука. У ньому йдеться про створення двох мільйонів робочих місць, які допоможуть «закрити» бюджет Пенсійного фонду. Певно, долучитися до сплати страхових внесків могли б і селяни працездатного віку, більшість з яких має несправедливий статус «непрацюючий». Але за умови - якщо матимуть необхідні кошти, щонайперше - від збільшення закупівельних цін на тваринницьку продукцію. Тоді й молодь менше їздила б до міст, менше б оббивала модні зараз пороги закордонних представництв у пошуках… такої самої селянської праці. Але - у них…
За прогнозами експертів, у липні молочна продукція в супермаркетах може подорожчати іще на 10 відсотків. А ще, як стверджують фахівці, українцям у раціоні харчування і в місті, і в селі найбільше бракує… молочних продуктів. Винний у цьому оцей парадокс - наднизькі закупівельні ціни з приблизно двісті відсотковою торговою накруткою. Діючому сьогодні уряду і Антимонопольному комітету годилося б угледіти ці «ножиці» й подумати над зменшенням розмаху їхніх «крил». Про це вже не лише Ковпаківка - вся Україна просить…
Григорій ДАВИДЕНКО.
Дніпропетровська область.