Поточний № 4 (1431)

29.03.2024

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Усім вдячні за теплі слова!


29.01.2020

До Старого Нового року нам продовжували надходити щирі вітання від наших друзів – читачів «Сільських новин». Важко всіх перерахувати – з Дніпропетровщини, Полтавщини, Харківщини, Сумщини небайдужі українці не лише бажали «Сільськи новинам» утриматися на інформаційному полі, а й щиро висловлювали своє занепокоєння подальшою долею нашої багатостраждальної України, яка потерпає від байдужості, корупції, російської окупації Криму та Донбасу.Досить оригінальне вітання надіслав нам давній прихильник нашої газети Іван Гусаров із Синельниківщини. «Щиро вітаю мої улюблені «Сільські новини» та своїх однокурсників по філфаку ДДУ з новоріччям! Хлопці, треба вижити, борітеся, поборете…»
Сьогодні ми також згадуємо нашого колегу Володимира Ніколаєнка, якого не стало наприкінці минулої весни і який не встиг ще багато зробити і написати. На згадку про цю багатогранну людину публікуємо його вірш «Цибулю в коси мама заплітала».
Цибулю в коси мама заплітала 
І золотавим диво те було, 
Що сонце літа в себе увібрало 
І благодійне мамине тепло. 
Снують, снують її проворні руки
І на очах красу вони творять,
І цибулинки, що тепер усі укупі
Поміж собою наче б гомонять. 
А мама коси плести закінчила,
Рядочками розклала на столі 
І тричі їх вона перехрестила:  
- Щоб в радість діточкам моїм були! 
- Оцю Марійці, а ось цю Вірусі,
Цю Алексію і Володі цю, - 
Згадала всіх дітей своїх матуся 
І  відкладала  кожному косу.   
Давно матусеньки моєї вже немає -
 Пішла врожаї  в інший світ збирать 
 І бачу в снах, як мама научає
 Мене з цибулі коси заплітать. 
Володимир НІКОЛАЄНКО.