На п’ятий Всеукраїнський фестиваль-конкурс виконавців гумору та сатири «Усмішки Глазового» до селища Казанка, що на степовій Миколаївщині, прибули учасники майже з усіх областей України. А володарем гран-прі конкурсу стала Валерія Лагода, яка навчається у Дніпропетровську.

Щороку з хвилюванням і радістю зустрічають гостинні казанківці учасників, гостей та глядачів традиційного конкурсу виконавців гумору й сатири «Усмішки Глазового», який присвячено пам‘яті видатного поета-сатирика і гумориста Павла Прокоповича Глазового. Конкурс «Усмішки Глазового» набуває з кожним роком все більшої популярності, стає важливою подією у культурно-мистецькому житті України. Примітно, що цей фестиваль проходив у рік 90-річчя від дня народження патріарха української сатири і гумору.

Спочатку учасники конкурсу зібрались у читальному залі Казанківської центральної районної бібліотеки, де перед ними виступили президент Міжнародного фонду імені Павла Глазового В. Євтушенко, член правління цього фонду О. Парадовська, лауреат всеукраїнських конкурсів гумору і сатири

Г. Єлишевич з міста Суми. З далекої Канади на свято сатири й гумору прибула засновник і редактор україномовного канадського журналу «Всесміх» Раїса Галешко. Пані Галешко є упорядником книги «Павло Глазовий: листи до друга в США. 1990-2002». «Хто такий Павло Глазовий?» - з такого запитання розпочинається передмова до книги. Це питання намагалися розкрити чимало журналістів і літературознавців, описуючи життя і творчість геніального українського сатирика і гумориста. Бо ж у приватному житті Павло Прокопович був людиною досить замкненою, неговіркою. Небагато людей можуть похвалитись тим, що Глазовий розкривав перед ними свою душу. Відвертим в свої останні 14 років життя він був перед американцями українського походження Євгеном і Нілою Стецьків. Стецьківи зберегли понад 160 листів Глазового. Вони довго вагались: публікувати ці листи чи ні. Адже це приватна кореспонденція. Однак редактор і видавець Раїса Галешко зуміла переконати Євгена Стецьківа, що листи Глазового – це унікальні документи, які розкривають маловідому грань характеру геніального поета, гумориста і сатирика. Опублікованими листами зможуть користуватись літературознавці, дослідники творчої спадщини Глазового. Після цього листи й стали доступними для широкого читацького загалу. Примітно, що прибуток від продажу книжки Євген Стецьків заповідав для громадської організації «Міжнародний Фонд імені Павла Глазового». Пані Галешко також розповіла присутнім про свої зустрічі з Павлом Глазовим, прочитала кілька гуморесок великого майстра.

Святково прикрашений зал районного Будинку культури навіював веселий настрій, а з великого портрета, розташованого у центрі сцени, лагідно й трохи іронічно посміхався сам Глазовий. Розпочалась конкурсна програма. Учасники конкурсу, виходячи на сцену, майстерно читали твори патріарха української сатири і гумору. До вечора у залі лунав веселий сміх глядачів, які щедро дарували свої оплески конкурсантам. Як своєрідний епіграф фестивалю пролунали відомі рядки з «Автобіолірики» :

Коли у мене на могилі

Чудесний виросте будяк,

Хотів би я, щоб друзі милі

Про мене згадували так:

- Ти пам‘ятаєш Глазового?

Невже забув?

Це ж той Павло,

Який життя прожив для того

Щоб людям весело було.

Наступного дня учасники конкурсу знову завітали до районної бібліотеки, де оглянули книжкову виставку «Нехай від лих усіх і бід вас береже веселий сміх», полицю з особистими речами Павла Глазового – це його друкарська машинка, запальничка, краватка, фломастери… Згодом до зали завітав Народний артист України, Герой України, лауреат Національної премії імені Т. Г. Шевченка, неперевершений майстер слова А. Паламаренко, який провів майстер-клас з учасниками фестивалю. Анатолій Несторович вже понад 60 років читає зі сцени твори Шевченка, Гоголя, Нечуя-Левицького, Коцюбинського, Вишні, і, звичайно ж, нашого земляка Глазового. Талановитий актор своєю майстерністю вражає глядачів і не просто веселить їх, а примушує задумуватись над досить серйозними речами про сутність людського буття, вдосконалення взаємовідносин в суспільстві. Майстер розповів про кілька цікавих епізодів з життя поета-гумориста, свою дружбу з Павлом Глазовим. Він говорив, що Глазовий, як справжній ювелір слова, міг зі звичайного «камінця» відшліфувати яскравий діамант. Павло Прокопович з простенького анекдота міг зробити справжній гумористичний міні-шедевр. А от майстерно прочитати, донести до слухача гумористичний твір – це вже зовсім інша наука. «Я не писака, я – читака»,- зазвичай говорить про себе Паламаренко. Майстер поділився секретами розмовного жанру.

- Український гумор непробивний, від усіх негараздів наш народ рятується сміхом. Це такий захисний бар‘єр, що міцніший бронежилета, - таку думку висловив Народний артист України.

До розмови залучився і ветеран української журналістики Ю. Г. Хіль, нині пенсіонер, а тоді, у далекому 1968-му, - молодий співробітник Казанківської районної газети «Червоний прапор», який відкрив, якщо можна так сказати, для казанківців їхнього відомого земляка-гумориста. Раніше чомусь помилково вважалося, що Глазовий народився у Кривому Розі. Журналіст місцевої райгазети Ю.Г. Хіль з‘ясував, що насправді батьківщиною Павла Глазового є село Новоскелеватка Казанківського району Миколаївської області. Він написав листа у Київ Павлу Глазовому, у якому привітав земляка зі вступом до Спілки письменників. За деякий час від Павла Глазового надійшла відповідь. Цього листа й невеличку збірку гуморесок Глазового з дарчим написом Ю.Г. Хіль зберігає в своєму журналістському архіві. З того часу земляки-казанківці підтримували тісний зв’язок з поетом. Буваючи у Києві, обов’язково заходили в гості до Павла Прокоповича і навіть готували йому смачний запашний борщ, що так нагадував поету рідний степовий край… Присутній на зустрічі шанувальник творчості Глазового, теж казанківець, П. Ф. Куковицький розповів, як, працюючи завідуючим відділом культури райвиконкому, у далекі 70-ті роки організовував гастролі А. Паламаренка до Казанківського району. А згодом вже на сцені районного Будинку культури під час великого гала-концерту учасників 5-го фестивалю «Усмішки Глазового» виступ Анатолія Паламаренка викликав шалені оплески глядачів.

За традицією, учасники фестивалю побували у селі Новоскелеватка, де народився і жив Павло Глазовий. Народний артист України Анатолій Паламаренко і конкурсанти поклали квіти до пам’ятного знака славетного українського гумориста. Віршами та народними українськими піснями зустріли гостей учні місцевої школи. «Люди ми веселі, новоскелеватські. Любимо жартувати, весело співаємо, бо ми Глазового справу переймаємо»! - лунало з уст школярів. Сповнені незабутніх вражень, повертались конкурсанти до Казанки.

Тим часом журі підбило підсумки і під оплески присутніх оголосило переможців п’ятого Всеукраїнського фестивалю-конкурсу виконавців гумору та сатири «Усмішки Глазового». Переможцем у номінації «Співаний гумор» стала Світлана Крикун з Вінниці. У номінації «Гуморист-виконавець» перше місце посів дует «Язикаті Хвеськи» з Полтавщини. Кращим серед виконавців авторських творів став Микола Кагатюк з Кривоозерського району Миколаївщини. У номінації «Твір Глазового» перемогла киянка Тетяна Димань. А володарем Гран-прі фестивалю стала Валерія Лагода з Дніпропетровська. Свято сміху закінчилося Однак зі сцени пролунало: «До нових зустрічей!»

Юрій Хіль.

Миколаївська область.

На фото: ветеран української журналістики Ю. Г. Хіль (ліворуч), Народний артист України А. Н. Паламаренко і шанувальник творчості Павла Глазового П. Ф. Куковицький. Володар Гран-прі фестивалю Валерія Лагода з Дніпропетровська.