Поточний № 8 (1435)

06.10.2024

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Увага потрібна щодня


13.02.2013

Завтра, на християнське свято Стрітення, Україна відзначає День пам’яті воїнів-інтернаціоналістів. Двадцять чотири роки тому радянські солдати вийшли з пекла громадянської війни Афганістану, «дружньої», як тоді говорили, країни. Десять довгих літ десятки тисяч молодих хлопців і чоловіків змушені були розплачуватися кров’ю, потом і власним життям за воєнну авантюру пристарілих московських «вождів». Їхнє злочинне вже котре за числом рішення силоміць «експортувати соціалізм» цього разу стало найвагомішою причиною краху комуністичної імперії…

ОДНАК ця обставина не применшує народної поваги до мужності і стійкості покоління переважно шістдесятих років народження, змушених у мирний час бути вірними військовому обов’язку на неоголошеній, страшній війні, передова якої проходила скрізь… Її ветерани тепер в Україні прирівняні за статусом до воїнів Другої світової. Об’єднує українських «афганців» Спілка ветеранів Афганістану, а у Царичанському районі - «Захист». Окрім суто буденних справ, не оминають «афганці» й інших питань. Нещодавно ця громадська організація відстояла законне право ветеранів на безкоштовне користування автостанціями Дніпропетровщини. В Україні ця незаконна плата стягувалася з них, до речі, лише в нашій та деяких інших областях. Колишні «афганці» звернулися з відповідним клопотанням до Дніпропетровської облдержадміністрації. І начальник управління інфраструктури Володимир Юшко повідомив листом (скорочено):
- Управлінням ретельно розглянуте звернення щодо законності стягнення автостанційного збору та проведено відповідну роботу з керівництвом ПАТ «Дніпропетровське об’єднання пасажирських автобусних станцій”. Згідно з листом об’єднання від 3 січня 2013 року за №12/8 збір за надання послуг автостанцій відтепер не стягується з інвалідів війни, Героїв України та Героїв Радянського Союзу, учасників бойових дій. Триває робота по технічному переведенню режиму продажу квитків без автостанційного збору іншим пільговим категоріям громадян.
Ось так ініціатива «афганців» відновила не лише їхнє законне право, а і дещо полегшить життя, як обіцяє державний чиновник, й іншим пільговикам. До речі, автостанційний збір у нашій області теж «передовий» - аж 15% вартості квитка! Цей «космос» разом із 20-ти відсотковим ПДВ і є одними з причин «космічної» вартості послуг громадського транспорту не лише для пільговиків, на що неодноразово звертали увагу «Сільські новини».
Певно ж, в Україні частина законів, в тому числі і щодо соціального захисту навіть ветеранів війни, досі, як не прикро вкотре про це говорити, діє лише на папері. На думку голови «Захисту» Віталія Шаповала, усім, хто має заслуги, треба активніше відстоювати свої права:
- Справедливості можна добитися, але за неї треба боротися. Нашим представникам у владі потрібно постійно нагадувати норми українських законів, ними ж ухвалених! Саме це робить і «Захист». Досі ветеранам в Україні, наприклад, не завжди медикаменти для лікування видаються безкоштовно. А це гарантує «Закон про статус ветеранів війни і їхній соціальний захист». Абсолютно незаконно з ветеранів-автомобілістів при купівлі пального вже третій рік поспіль стягується податок за користування автошляхами. У Прядивці Царичанського району кілька наших побратимів-«афганців» півтора десятка літ чекають безкоштовного позачергового встановлення стаціонарних телефонів. А загалом увага до ветеранів війни потрібна щоденна, а не лише 15 лютого, в День пам’яті воїнів-інтернаціоналістів.
Про прядивську телефонну чергу, в якій перебувають і ветерани війни, у Цеху телекомунікаційних послуг №15 Дніпропетровської філії «Укртелекому» відомо давно. Прядивка - село велике, потрібно будувати нову телефону лінію. Та коштів на це ніхто не виділяє… Так і живемо.
Та колись правова держава Україна таки буде. І постане вона насправді тоді, коли ми всі разом цього дуже захочемо. І в цьому прагненні воїни-«афганці» і тепер на «передовій». З українських роси і води вам, шураві! І щоденної уваги і розуміння.

Григорій ДАВИДЕНКО.