Поточний № 37 (1275)

22.09.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Вентиляція підвалів та льохів


10.01.2013

Вентиляція льохів і підвалів - одна з найбільш важливих умов ефективного їхнього використання. З одного боку у непровітрюваному приміщенні із застояним повітрям овочі гниють. З іншого боку при наявності протягів коренеплоди засихають. Тому необхідно налагодити такий повітрообмін, щоб у льосі створювався нормальний температурно-вологісний режим.
Зазвичай вентиляцію обладнують за допомогою двох вентиляційних труб, одна з яких є приточною, друга - витяжною. Їх розташовують на двох рівнях льоху в різних його кутах. Див. малюнок.
Отвір витяжної труби розміщують вгорі, під самою стелею, а приточної - внизу, на висоті 50-60 см від підлоги.
Повітря переміщується по вентиляційних трубах за рахунок різниці питомих мас зовнішнього і внутрішнього повітря, тому така система вентиляції називається природною.
Швидкість руху повітря при цьому прямо залежить від різниці температур у льосі та зовні. Чим вона вища, тим швидкість більша, і навпаки.
Для того щоб створити стійку тягу, витяжну трубу виводять вище коника покрівлі, а частину труби, що знаходиться в межах горища або погребиці, зазвичай утеплюють. Тяга зростає зі збільшенням висоти витяжних труб.
Вибирати розмір перетину вентиляційних труб необхідно залежно від площі льоху.Наприклад, для льоху площею 6-8 кв.м перетин витяжної труби буде становити 12х12 см.
Додаткове надходження зовнішнього повітря здійснюється через щілини та нещільності дверей і люків. Якщо роблять тільки одну вентиляційну трубу, то перетин її повинен бути не менше 15х15 см.
Виготовляють вентиляційні труби з товстих (30-40 мм), добре підігнаних труб, що обладнані засувками (клапанами) і заслінками.
Такі засувки призначені для регулювання повітрообміну і підтримки нормального рівня температури та вологості.
Для невеликих льохів можна зробити одну вентиляційну трубу з вітроуловлювачем, для чого її розділяють по вертикалі на два однакових канали.
По одному каналу повітря втягується в льох, по іншому - виштовхується назовні. Для кожного каналу можна зробити окремі засувки.
Для того щоб перевірити ефективність роботи вентиляції, потрібно прикласти листочки паперу до вихідних отворів труб. Так само можна простежити за повітряними (конвекційними) потоками.
Для спостереження за потоками повітря можна використати дим; щоб викликати циркуляцію повітря, у льох (підвал) необхідно поставити відро з розпеченим вугіллям.
Затхле повітря, вогкість, цвіль і конденсаційна волога на стелі та стінах, що з’явилися в підвалі (льосі) у процесі експлуатації, свідчать про те, що вентиляція в приміщенні є недостатньою.
Для того щоб підвищити вологість повітря, необхідно розприскати воду, посипати підлогу мокрою тирсою або поставити в льосі ящик з мокрим піском.
Для зниження надмірної вологості повітря необхідно влаштувати наскрізне провітрювання. В осінній час рекомендується відкривати люки, двері, а також засувки вентиляційних труб.
У результаті руху повітря вологість помітно знизиться. Одночасно необхідно поставити в льох (підвал) ящик з негашеним вапном або крупною кухонною сіллю, що має здатність поглинати воду.
На малюнку устрій приточно-витяжної вентиляції: 1 - приточна труба, 2 витяжна труба, 3 - утеплення (подвійне).