Поточний № 20 (1258)

23.05.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Весняний гіповітаміноз у дітей


12.04.2012

За даними ВООЗ, стан здоров`я людини лише на 15% залежить від організації медичної служби, на стільки ж від генетичних особливостей і на 70% – від способу життя і харчування. Не викликає сумніву, що повноцінне харчування визначається не тільки енергетичною цінністю їжі, збалансованістю раціону за білками, жирами і вуглеводами, але і забезпеченням вітамінами, мікроелементами і мінералами. У даний час ВООЗ розглядає вітамінодефіцитні стани як проблему голодування.

НЕСТАЧА ВІТАМІНІВ І ХРОНІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ
Вітаміни потрібні людині в будь-якому віці, але особливо важливе регулярне забезпечення вітамінами і мінералами в дитячому і юнацькому віці, в період бурхливого росту, формування і розвитку всіх органів і систем, що є запорукою здоров`я надалі. Високий рівень обміну речовин у дітей не тільки підтримує життєдіяльність, але і забезпечує ріст і розвиток дитячого організму, що вимагає достатнього і регулярного надходження мікронутрієнтів. Неповноцінне харчування і тим більше голодування дітей, неприпустимо, оскільки це завжди позначається на здібності до навчання, впливає на здоров`я. Особливу групу ризику щодо дефіциту вітамінів складають діти у віці до 3 років; від 5 до 7 років і в 11-15 років. Крім вікових критичних періодів чинниками ризику розвитку гіповітамінозу є надмірні фізичні навантаження, наявність гострих інфекційних захворювань вірусного або бактерійного генезу; наявність хронічної патології серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, нирок та ін.; регулярний прийом деяких лікарських препаратів (фенобарбітал, діуретики, послаблюючі та ін.), а також низький соціально-економічний рівень і мешкання в екологічно несприятливому місці.
Дані профілактичних оглядів, що регулярно проводяться, свідчать про те, що більшість школярів страждають на хронічні захворювання травної, кровотворної, кістково-м`язової та ендокринної систем. Важливу роль у формуванні хронічних захворювань грає недостатня забезпеченість вітамінами в ранньому віці. Результати обстежень дітей різного віку, що проводяться Інститутом харчування Російської академії медичних наук, свідчать про широке розповсюдження гіповітамінозу, який хоч і не супроводжується вираженими симптомами, але негативно позначається на рості і розвитку дітей, знижуючи фізичну і розумову працездатність, опірність різним захворюванням, підсилюють негативну дію на організм несприятливих екологічних чинників, нервово-емоційної напруги і стресу, приводять до розвитку обмінних порушень і хронічних захворювань. Нестача вітамінів може супроводжуватися зниженням апетиту і працездатності, підвищеною стомлюваністю або збудливістю (часто плаксивістю), порушенням сну, зниженням гостроти зору, появою дратівливості, головного болю, кровоточивості ясен, сухості шкіри і ін. Крім того, можуть спостерігатися зниження гемоглобіну в крові, а також порушення нормального функціонування шлунково-кишкового тракту.
Основним джерелом вітамінів є їжа, але навіть збалансований раціон харчування не завжди може забезпечити організм всіма вітамінами. Овочі і фрукти є джерелами вітамінів С, Р, фолієвої кислоти і b-каротина, але вони не містять вітамінів групи В, а також жиророзчинних вітамінів Е.
Вміст вітамінів в харчовому раціоні може змінюватися і залежить від різних причин: сорту і виду продуктів, способів і термінів їх зберігання, характеру технологічної обробки їжі. Висушування, заморожування, механічна обробка, зберігання в металевому посуді, пастеризація, а також сам процес приготування їжі значно знижують вміст вітамінів в продуктах.
Крім того, батьки і педіатри при спробі забезпечити вітамінами дитину тільки за рахунок харчових продуктів повинні враховувати їх смакові переваги.

ВІТАМІНИ У БОРОТЬБІ З ІНФЕКЦІЙНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ
Дефіцит вітамінів особливо виражений в зимовий і весняний періоди і часто поєднується з недостатнім надходженням йоду, селену, кальцію, фтору і ряду інших макро- і мікроелементів.
Вітамінний дефіцит збільшує частоту виникнення інфекційних захворювань. Наприклад, при нестачі вітамінів E, A, B5 (пантотенової кислоти), B9 (фолієвої кислоти) зменшуються утворення антитіл і активність лімфоцитів. Дефіцит фолієвої кислоти знижує швидкість реакції імунної системи на чужорідні чинники. Нестача вітаміну A ослабляє імунну систему організму при проникненні в організм чужорідних білків, вітаміну B12 – зменшує потужність реакції імунного захисту і знижує її здатність вбивати чужорідні клітини, вітамін B6 зменшує здібність нейтрофілів до фагоцитозу. Вітамін C підвищує активність макрофагів в боротьбі з інфекційними агентами. У зв`язку з цим прийом полівітамінів допомагає зміцнити імунну систему і попередити розвиток респіраторних вірусних інфекцій.
Існує думка, що діти, що регулярно одержуть вітаміни, рідше хворіють на поширені інфекційні захворювання, отити і синусити. Особливе значення має профілактичне призначення вітамінів в сезон підвищеної захворюваності на грип та інші респіраторні інфекції.

Олеся ДОНЧЕНКО, сімейний лікар.