Поточний № 32 (1270)

17.08.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Вибори директора відбулися


09.08.2019

Наші читачі пам’ятають, що рік тому в Інституті зернових культур НААН вже були вибори директора. Тоді переконливу перемогу отримав академік НААН Анатолій Черенков, отримавши мандат довіри на найближчі п’ять років. Але у травні цього року він змушений був скласти свої повноваження за станом здоров’я. Відтак у конкурсі з виборів директора Інституту  взяли участь доктори сільськогосподарських наук, заступники директора Інституту зернових культур Анатолій Гирка та Владислав Черчель.
Обидва кандидати представили свої програми, які торкалися розвитку матеріально-технічної бази Інституту,  селекційної роботи та соціального захисту науковців.
В обговоренні кандидатур на посаду директора взяли участь провідні вчені: Анатолій Черенков, Олексій Якунін, Микола Дудка, Володимир Козир, Борис Дзюбецький, віце-президент НААН Микола Роїк. Практично всі вони відзначили високий науковий рівень кандидатів і що обидва вони гідні очолити Інститут. Але більшість виступаючих  були на боці Владислава Черчеля, який віддав Інституту зернових культур 25 років свого життя,  при цьому 10 з них - на посаді заступника директора. Він є автором 4 монографій, 2 навчальних посібників, 137 статей, 2 патентів на винахід і 5 патентів на корисну модель, 168 авторських свідоцтв на гібриди кукурудзи в Україні і 19 – за кордоном, а також 170 на їх батьківські компоненти.
Ми мали можливість поспілкуватися з віце-президентом НААН Миколою Роїком. З’ясувалося, що він у свій час разом з Борисом Дзюбецьким та Володимиром Козирем навчався у Кам’янець-Подільському сільгоспінституті. Усі вони стали академіками і мають значні досягнення в аграрній науці – Микола Роїк та Борис Дзюбецький у селекції, оскільки закінчували агрономічний факультет, Володимир Козир – у тваринництві, бо навчався на зоотехнічному факультеті.
«Маємо певні проблеми у фінансування науки, – сказав Микола Роїк. – Держава повинна фінансувати фундаментальні дослідження. Проте попередня Верховна Рада фінансування НААН зменшила на половину, пояснивши, що гроші треба заробляти самим. Та чи можливо це зробити, коли академія за 2018-й рік перерахувала понад 1 мільярд гривень податків, а отримала від держави 280 мільйонів. То  хто ж кого утримує? Для того, щоб ми змогли повноцінно займатися науковою діяльністю та ще й заробляти гроші, треба, у першу чергу, зменшити податковий тиск та запровадити певні правила для державних установ і підприємств. Якщо  на мить уявити, що наукові установи НААН припинили роботу, то лише за насіння озимої пшениці іноземної селекції довелося б викласти близько 17 мільярдів гривень! Ажіотаж навколо державних земель зрозумілий – є багато бажаючих, які б хотіли прибрати до рук ці землі, аби заробляти на них гроші. Сподіваюся, що з приходом до влади нової амбітної команди президента Зеленського аграрна наука сповна зможе розкрити свій потенціал, що дозволить українським селекціонерам забезпечити якісним насінням зернових та олійних культур не лише вітчизняний ринок, а й зарубіжжя».
У голосуванні взяли участь 109 наукових співробітників Інституту. Владислав Черчель здобув перемогу, набравши 76 голосів. Микола Роїк визнав вибори такими, що відбулися, та привітав колектив з обранням Владислава Черчеля на посаду директора Інституту зернових культур НААН.
Олександр ПЕТРЕНКО,
м. Дніпро.