Напередодні Дня працівників сільського господарства кореспондент «Сільських новин» зустрівся з начальником управління агропромислового розвитку Дніпропетровської ОДА Вадимом Удовицьким, аби дізнатися, якими турботами сьогодні живуть хлібороби краю.

– Досить часто у спілкуванні з аграріями відчуваю їхню впевненість та відсутність панічних настроїв, як було це минулої осені, – говорить Вадим Олексійович. – Ми бачимо, що у цьому році і матінка-природа, і Господь Бог змилувалися над нашими аграріями, пославши на землю такі потрібні дощі. Якраз напередодні опадів у господарствах області в оптимальні строки посіяли озимі культури на площі 608,2 тис. га, з них колосових – 546,4 тис. га, у тому числі: озимої пшениці – 477,7 тис. га, озимого ячменю – 66,1 тис. га, озимого жита – 2,6 тис. га, озимого ріпаку – 61,7 тис. га. Погодні умови дозволили отримати дружні сходи, які ввійдуть у зиму у доброму і задовільному стані. Остаточні ж прогнози стану посівів ми зробимо вже у наступному році, наприкінці лютого - початку березня.

– Вадиме Олексійовичу, керівники господарств, до речі, Вас називають провидцем, коли минулої осені Ви змогли не лише їх заспокоїти, а передбачити умови, які сприяли тому, що чорні безнадійні поля озимих культур навесні стали зеленими і заколосилися.

– На жаль, минула осінь, дещо змусила змінити систему сівозмін, оскільки деякі площі все-таки довелося пересівати пізніми культурами, які не є кращими попередниками для озимих. Вже цьогорік площі озимих культур зросли на 63 тис. гектари і становлять понад 600 тис. га

– Впродовж останніх чотирьох років область стабільно отримує понад 3 мільйони тонн зернових. І це в той час, коли окупований Крим, а на Донбасі продовжується АТО. В чому запорука успіху?

– Одним словом на це питання відповісти важко. Розумієте, аграрії завжди жили і живуть інтересами держави. Наприклад, на днях побував у ТОВ «Лада» Криничанського району, де господарює Михайло Мариниченко. Він за покликом душі зібрав для наших воїнів, які захищають незалежність України на Донбасі, необхідні речі, приладдя для гоління, продукти харчування. Брати Віктор і Михайло Карпенки теж за покликом серця без ніяких вказівок зверху постійно допомагають Збройним силам України. Зокрема, Михайло Михайлович зі своїми спеціалістами, механізаторами, слюсарями ремонтує військову техніку, разом зі своїм старшим братом Віктором Михайловичем надсилає в зону АТО продукти харчування. Активно у цьому напрямку діють також ТОВ «Дніпромлин», господарства Новомосковського, Магдалинівського району, обласна Асоціація фермерів. Аби всіх перерахувати, напевно, не вистачить газетної шпальти. Від щирого серця хочу подякувати усім причетним до цієї важливої місії.

Напевно, ось така небайдужість і дозволяє Дніпропетровській області тримати друге місце в Україні після Вінниччини за обсягами виробництва валової сільгосппродукції. Наприклад, у цьому році з площі 1098,4 тис. га намолочено понад 3,5 млн. тонн зернових культур при середній урожайності 32 ц/га. Отриманий валовий збір дає можливість повністю забезпечити потребу області у 2016/2017 маркетинговому році в продовольчому зерні, яка становить 535 тис. тонн (у т. ч. для хлібопекарської промисловості – 250 тис. тонн), у насіннєвому матеріалі – близько 202 тис. тонн, провести розрахунки з селянами за оренду земельних і майнових паїв та забезпечити тваринництво кормами.

Нинішні ціни на сільгосппродукцію не можна назвати європейськими, але вони дозволяють працювати господарствам рентабельно. Звичайно, є ще проблеми, які треба вирішувати найближчим часом. Зокрема, це стосується рейдерських захоплень фермерських господарств. Хоча ми розуміємо, що такі неприємні ситуації виникають у першу чергу внаслідок недосконалого законодавства.

– Чи можуть сьогодні українські сорти і гібриди конкурувати з іноземними аналогами?

– У Дніпрі працює потужний науковий потенціал – Державна установа «Інститут зернових культур» НААН та мережа його дослідних господарств і станцій. Науковці пропонують не лише високоврожайні гібриди кукурудзи, пшениці, сорго, інших культур, а й технології, які дозволяють отримувати високі врожаї. Також насінництвом серйозно займаються агрокорпорація «Степова», НВФГ «Компанія «Маїс», ТОВ «Маïсадур Семанс Украïна» та ін. Напевно, пройде ще якихось 2-3 роки і ми зможемо конкурувати зі світовими брендами, по кукурудзі, пшениці, ячменю.

– Наскільки перспективною на сьогодні є тваринницька галузь, яка, крім всього, забезпечує людей роботою, а всіх нас – якісними продуктами харчування?

– Керівники господарств, де цю галузь збережено, вважаю, виконують не лише виробничу програму, а державне завдання соціального захисту селян. Саме тваринництво забезпечує людей роботою. Дехто говорить, що ця галузь збиткова. А мені хочеться навести приклади інші. Сучасний тваринницький комплекс «Катеринославський» у Дніпровському районі, де у цьому році вже ведеться будівництво першої черги молочного заводу. В агрофірмі ім. Горького Новомосковського району зведено новий тваринницький корпус, де принципово нові умови утримання худоби та роботи персоналу. У рамках проекту «Розвиток молочного бізнесу України» проведена реконструкція 7 сімейних ферм на території області. Наприклад, у Покровському районі перший пусковий комплекс сучасної інноваційної демонстраційної молочної ферми сімейного типу на 120 корів було відкрито у 2012 році. Тоді для комплектування стада було закуплено 60 голів нетелей голштинської породи в Австралії. За 2015 рік фермою було вироблено 478 тонн молока ґатунку екстра, середній річний надій на корову становив 8544 кг молока. Міжнародним благодійним фондом «Добробут громад» також залучено додаткове фінансування від Європейського банку реконструкції та розвитку для впровадження ІІ Фази проекту «Кооперативна навчальна ферма та послуги» в сумі 10 млн. грн. Для комплектування стада закуплено 60 голів нетелей джерсейської породи.

Вартість молока, яке здають сільгоспвиробники на переробні підприємства, доходить до 7 грн./кг. Це дає змогу працювати з прибутком та, як вже було відзначено, забезпечувати людей роботою. А це, на мою думку, дуже важливий соціальний аспект.

– Чи можуть сільгоспвиробники розраховувати на відновлення державних та обласних програм з підтримки АПК?

У 2016 році передбачена державна фінансова підтримка на часткову компенсацію відсоткової ставки за залученими у національній валюті банківськими кредитами. По Україні передбачені видатки в сумі 300 млн. грн. Обсяг бюджетних призначень для Дніпропетровської області складає 17,02 млн. грн.

Також вперше в області за дорученням голови ОДА Валентина Резніченка розроблена єдина цільова програма підтримки АПК на 2017-2021 рр. Вона буде розглянута на черговій сесії облради, і, сподіваюсь, депутати її підтримають. П‘ятирічною програмою передбачено фінансування тільки з обласного бюджету у межах 118 млн. грн.

– Які Ваші побажання аграріям?

– Від щирого серця хотів би, аби більше дітей обирали шлях селянської праці – незалежно чи це буде робота механізатора, чи агронома. Головне, щоб ніколи не обривався зв’язок поколінь. Тоді ми будемо впевнені, наша земля буде у надійних руках, які і надалі дбатимуть не тільки про розвиток власних господарств, а й про продовольчу безпеку країни.

Доброго здоров’я, Вам, любі наші селяни, щедрих врожаїв, миру та злагоди.

Записав Олексій ПЕТРЕНКО.