Білоголову і червоноголову капусту, призначену для зимового зберігання та переробки, зазвичай збирають у першій половині жовтня. Однак інколи вже наприкінці першого місяця осені головки на деяких рослинах починають розтріскуватись (даються взнаки перепади вологи і температури повітря). Чи можна якимось чином не допустити масового розтріскування головок?

У ВСІХ рослин з великими, тугими головками надривають корені: розетку захоплюють обома руками знизу і повертають кілька разів в один бік. Коли коріння надірване, надходження вологи з грунту до головок майже повністю припиняється і вони у свіжому вигляді, цілі й не розтріскані діждуться своєї черги збирання. 
Капуста, яку в народі величають королевою кухні, - культура витривала, може переносити заморозки, однак не варто зловживати цими її властивостями. Адже підморожені головки швидко псуються.
Для тривалого зберігання вибирають головки з двома верхніми зеленими листками, які, ніби панциром, захищають від проникнення хвороботворних мікробів і бактерій. Качан у головок, призначених для зимового зберігання, треба обрізати, відступивши не менше ніж на 2 см. А краще вирвати рослини з корінням, видалити нижнє листя, а головки зв’язати попарно і підвісити в сухому прохолодному приміщенні.
Хороший ефект при зберіганні дає попереднє обпудрювання головок подрібненою крейдою - вона оберігає їх від гниття.
Є ще один, досить надійний спосіб зберігання капусти – у стані росту. Рослини викопують з грудкою землі, складають у підготовлені ящики або якісь інші ємкості, засипають коріння піском, зволожують і переносять у погріб. Час від часу головки поливають під корінь.
При зберіганні капусти треба підтримувати температуру близько 0оС і забезпечувати хорошу вентиляцію приміщення.